
- •2. Стисла фізико-географічна характеристика району розташування діючого об’єкТа
- •2.1. Кліматична характеристика району розташування об’єкту
- •2.2. Геологія району розташування
- •2.3. Ґрунтові води району розташування
- •2.4. Характеристика флори і фауни району розміщення об'єкту
- •2.5. Наявність об'єктів природно-заповідного фонду
- •3. Загальна характеристика об'єкту
- •4. Відходи виробництва, їх знешкодження та утилізація
- •Відомості про склад і властивості небезпечних відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров’я людини
- •4.1. Оцінка впливів на навколишнє середовище відходів
- •Відходи іі класу небезпеки
- •5. Оцінка впливів господарської діяльності
- •5.1. Клімат і мікроклімат
- •5.2. Повітряне середовище
- •5.2.1. Перелік видів та обсягів забруднюючих речовин, які викидаються
- •5.2.2. Обґрунтування повноти і достовірності вихідних даних (г/с, т/рік)
- •5.2.3. Заходи щодо регулювання шкідливих викидів при несприятливих
- •5.2.4. Розрахунок рівня забруднення атмосфери
- •5.2.5. Аналіз рівня забруднення атмосфери
- •5.2.6 Аналіз відповідності запланованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом до встановлених
- •5.2.7 Оцінка забруднення при можливих аварійних ситуаціях
- •5.2.8. Організація моніторингу стану атмосферного повітря,
- •5.2.10. Оцінка шумового навантаження та вібрацій
- •5.2.11. Оцінка впливу теплових викидів, ультразвуку, електромагнітного і іонізуючого випромінювання на навколишнє середовище
- •5.3. Геологічне середовище
- •5.3.1 Оцінка впливу на геологічне середовище
- •5.4. Водне середовище
- •5.4.1. Поверхневі води
- •5.4.2. Гідрогеологічні умови
- •5.4.3. Кар'єрний водовідлив
- •5.4.4. Оцінка впливу на гідросферу
- •5.5. Ґрунти
- •5.5.1 Оцінка впливу на грунти
- •5.6. Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти
- •5.6.1 Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти
- •6. Оцінка впливів господарської діяльності
- •7. Оцінка впливів господарської діяльності
- •8. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки
- •Заява про екологічні наслідки господарської діяльності
5.2.8. Організація моніторингу стану атмосферного повітря,
методи і засоби контролю
Керівник робіт повинен щоденно здійснювати нагляд за дотриманням належного рівня експлуатації всього обладнання. Необхідно систематично проводити заходи по підвищенню технічного рівня експлуатації обладнання робітниками.
Вимірювання величин викидів забруднюючих речовин на об'єкті повинно здійснюватися в спеціально обладнаних місцях відбору проб. Відбір проб проводять при нормальній експлуатації обладнання та джерел викидів.
Відбір проб, визначення концентрацій забруднюючих речовин при виконанні контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів повинні виконуватись атестованою лабораторією згідно з вимогами КНД 211.2.3.063-98 "Відбір проб промислових викидів. Інструкція" та відповідних методик виконання вимірювань.
Результати вимірювань масової концентрації забруднюючої речовини, які характеризують уміст цієї забруднюючої речовини за двадцятихвилинний проміжок часу по всьому вимірному перерізу газоходу, уважаються такими, що не перевищують значення відповідного нормативу граничнодопустимого викиду, якщо значення кожного результату вимірювання не перевищують значення встановленого нормативу граничнодопустимого викиду.
Для будь-якого параметру, вимірювання якого в силу особливостей пробовідбору та аналізу за 20 хвилин неможливо, необхідно встановити придатний період пробовідбору, а отримані при таких вимірах величини не повинні перевищувати граничнодопустиму величину дозволених викидів.
5.2.10. Оцінка шумового навантаження та вібрацій
Джерелами шуму на території дослідно-промислової дільниці являються: екскаватори, бульдозери, автосамоскиди, а також інша періодично працююча та обслуговуюча техніка.
Шум класифікується як широкосмуговий, непостійний, коливний по часу і який залежить безпосередньо від працюючого устаткування протягом зміни, імпульсні прояви шуму відсутні.
Шум на робочих місцях гірничого обладнання не повинен перевищувати гранично допустимий рівень (80 дБА).
Організацію робіт на дільниці по запобіганню і зменшенню шуму на робочих місцях та навколишньої території передбачається здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83. «Шум. Общие требования безопасности» та інших нормативних документів, які доповнюють вимоги в області загального контролю і вимірювань.
В процесі роботи гірничого обладнання і технологічного авто-транспорту також виникають механічні коливання (вібрації), які впливають на обслуговуючий персонал. Розглянута вібрація в даному випадку класифікується як загальна, яка передається через опорні поверхні на тіло сидячої людини, і підрозділяється на наступні категорії:
- категорія 1 - транспортна вібрація, яка діє на людину на робочому місці при русі бульдозера, автосамоскида;
- категорія 2-транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочому місці екскаватора.
По тимчасовим характеристикам вібрація робочих місць відноситься до непостійної, переривчастою, що утворюється при роботі обладнання.
Організацію робіт щодо запобігання та зменшення вібрації робочих місць передбачається здійснювати у відповідності з вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».
Основним заходом щодо захисту від шуму і вібрацій є фактор застосування типового, що серійно випускається устаткування, яке шумовим і вібраційних характеристик відповідає нормативним параметрами.
Шумові та вібраційні характеристики застосовуваного гірничого обладнання і транспортних засобів або їх граничні значення вказані в паспорті з їх експлуатації, які контролюються відповідними службами під час проведення планових та попереджувальних ремонтів.
До роботи допускається тільки справне устаткування, яке відповідає вимогам санітарних норм вібрації робочих місць.
Найближча житлова забудова (одноповерхові житлові будинки с. Бондарі) розташована на відстані 600 м від меж дослідно-промислової дільниці, що свідчить про достатню її віддаленості від джерел шуму, в зв’язку з чим немає необхідності передбачати спеціальні заходи по влаштуванню екрануючих перешкод.
Достатність прийнятих рішень підтверджується розрахунками рівня шумового впливу від працюючого на дослідно-промисловій дільниці гірничого обладнання і транспортних засобів на акустичний режим житлової забудови.
Розрахунки рівня шумового впливу на акустичний режим найближчої житлової забудови виконані у відповідності зі СНіП ІІ-12-77 (Р-2672). Захист від шуму.
Акустичні розрахунки проведені для наступних джерел шуму:
- техніки, розташованої на південно-західному відвалі дослідно-промислової дільниці, як найбільш близько розташованої до кордону території з житловою забудовою (не менше 596 м);
- технологічного автотранспорту на дослідно-промисловій дільниці;
- техніки, зосередженої в кар'єрі дослідно-промислової дільниці.
Найближча житлова забудова (одноповерхові житлові будинки с. Бондарі) розташована на відстані 600 м і більше від меж дослідно-промислової дільниці, тому в якості розрахункової прийнята точка № 1, розташована на кордоні с. Бондарі.
Джерело шуму № 1 - бульдозер, розташований на південно-західному відвалі ДПД, з координатами (-572; -143).
Джерело шуму №2 - автотранспорт, який доставляє розкривні породи на південно-західний відвал, з координатами (-620; -189).
Джерело шуму №3 - екскаватор, розташований на західному борту кар'єра ДПД, з координатами (-305; 90).
Розрахункова точка №1 - межа с. Бондарі з координатами (-987; 283).
Рисунок 1 – Карта-схема розміщення джерел шуму та розрахункової точки
Октавні рівні звукового тиску L (дБ) в розрахункових точках визначаються за формулою:
L = Lp +10 lg Ф -10 lg Ω - 20 lg r – βa x r/1000 + ∆Lomp - ∆Lc, де:
Lp - октавний еквівалентний рівень звукової потужності джерела шуму, дБ;
Ф - фактор спрямованості джерела шуму для направлення на розрахункову точку, безрозмірний; В даному випадку Ф = 1; 10 lg Ф = 0.
Ω - просторовий кут, випромінювання шуму; на поверхні території або огороджувальних конструкцій будівель і споруд Ω = 2 π;
При Ω = 2 π → 10 lg Ω = 8 дБ;
r - відстань (м) від акустичного центру джерела шуму до розрахункової точки;
βа - коефіцієнт поглинання звуку в повітрі, дБ/км
∆Lomp = Зn, дБ - підвищення рівня звукового тиску внаслідок відображення звуку від великих поверхонь (земля, стіна, кут двох стін), розташованих на відстані від розрахункової точки, що не перевищує 0,1 r;
n - число поверхонь, що відбивають (n ≤ 3); поверхня землі не включається в число n, якщо відбиття від неї вже враховано в значенні просторового кута; в нашому випадку ∆Lomp = 0.
∆Lс - додаткове зниження рівня звукового тиску елементами навколишнього середовища.
∆Lс = ∆Lекр + ∆Lпов + βзел l,
В даному випадку враховується тільки ∆Lпов - зниження рівня звукового тиску покриттям поверхні території.
Згідно СНіП ІІ-12-77 (Р-2672), допустимий рівень звукового впливу на території з житловою забудовою не повинен перевищувати 55 дБА вдень і 45 дБА вночі.
Розрахунок зведено в таблицю 5.5.
Найменування параметра |
Позначення |
Од. вим. |
Значення параметрів |
||
дж.ш.№1-р.т.№1 |
дж.ш.№2-р.т.№1 |
дж.ш.№2-р.т.№1 |
|||
Октановий рівень звукової потужності джерела шуму |
Lp |
дБ |
85 |
80 |
85 |
Фактор направленості джерела шуму |
Ф |
- |
1 |
1 |
1 |
Просторовий кут |
Ω |
стерад. |
2π |
2π |
2π |
|
10 lg Ω |
дБ |
8 |
8 |
8 |
Відстань від джерела шуму до розрахункової точки |
r |
м |
595,87 |
598,3 |
709,53 |
Коефіцієнт поглинання звуку в повітрі |
βa |
дБ/к |
9,4 |
9,4 |
9,4 |
Число поверхонь, що відбивають |
n |
шт. |
0 |
0 |
0 |
Середньо геометрична частота октавної полоси |
f |
Гц |
63,0 |
63,0 |
63,0 |
Висота джерела шуму |
Hдж.ш. |
м |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
Висота розрахункової точки |
Hр.т. |
м |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
Рівень звукового тиску в розрахунковій точці |
L |
дБ |
15,9 |
10,8 |
8,3 |
Згідно з проведеними розрахунками (див. таблицю 5.5), рівень шумового впливу в розрахунковій точці № 1, розташованої на кордоні найближчої житлової забудови, склав:
- робота техніки на південно-західному відвалі дільниці - 15,9 дБ;
- робота автотранспорту на дільниці - 10,8 дБ;
- робота техніки на площі кар'єра дільниці - 8,3 дБ.
Результати розрахунків показали, що рівень звукового впливу не виходить за межі допустимих санітарно-гігієнічних норм і в розрахунковій точці (східна окраїна с. Бондарі) не перевищить 15,9 дБ.
Адміністрація комбінату, на підставі матеріалів вимірювання рівнів шуму і вібрації на робочих місцях з підвищеним рівнем шуму і вібрації, здійснює своєчасне забезпечення робочих індивідуальними спеціальними засобами захисту, передбачивши для цієї мети необхідне фінансування на їх придбання за рахунок поточних витрат.
Обґрунтування заходів щодо зменшення шуму джерел
Відстань до найближчого жилого будинку від території дільниціскладає 600 м. Шумове навантаження на межі житлової забудови не перевищує нормативно допустимих значень.
Заходи щодо захисту від шуму будівель та території жилої забудови повинні проводитися відповідно вимогам СНіП ІІ-12-77 "Защита от шума".
Найефективніший засіб боротьби із шумом – зниження його в джерелі створення.
Нижче наведені загальноприйняті заходи для зниження і досягнення безпечних рівнів різних видів шумів:
1. Застосування звукоізолюючих огороджувальних конструкцій; ущільнення по периметру вікон, воріт, дверей; застосування звукоізолюючих місць перетину огороджувальних конструкцій інженерними комунікаціями; влаштування звукоізольованих кабін спостереження та дистанційного керування.
2. Створення і впровадження малошумних машин і механізмів.
3. Застосування звукопоглинаючих конструкцій та екранів.
4. Застосування глушників шуму, звукопоглинаючого облицьовання у газоповітряних трактах вентиляційних систем з механічним спонуканням та систем кондиціювання повітря та газодинамічних установок.
5. Удосконалення конструкцій транспортних та інших пересувних засобів і установок та умов їх експлуатації, а також утримання в належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличного покриття.
6. Організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів транспорту та інших пересувних засобів і установок у межах населених пунктів.
Обґрунтування заходів щодо зниження рівня вібрації
Організація робіт по запобіганню і зменшенню вібрації робочих місць передбачається відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.012-90 і іншими документами, доповнюючими їх в області контролю вимірювань, засобів індивідуального захисту.
З метою зниження рівня вібрації на робочих місцях передбачаються наступні організаційно-технічні заходи:
- придбання нового устаткування, яке по своїх характеристиках відповідають нормативним вимогам по рівню вібрації, що серійно випускається;
- при придбанні нового, серійно випускаємого устаткування, відповідальний персонал підприємства зобов'язаний здійснювати перевірку наявності вібраційних характеристик в паспорті, а при експлуатації – виконувати контроль з метою відповідності цих вібраційних характеристик паспортним або нормованим;
- своєчасне проведення планового і попереджувального ремонту устаткування з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик.
До роботи повинне допускатися тільки справне устаткування, що відповідає вимогам санітарних норм вібрації робочих місць.
Заходами з промислової санітарії та гігієни праці передбачені засоби індивідуального захисту від шуму і вібрації: спец. робоче взуття, навушники.
При виконанні вказаних вище заходів досягаються нормовані рівні виробничої вібрації.