20.Стимулюючі заходи щодо оп,передбачені законодавством України.

Стимулювання діяльності з охорони праціспрямовано на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Стимулювання передбачає як моральні та матеріальні заохочення, так і покарання за невиконання покладених на конкретну особу зобов'язань стосовно безпеки праці або порушення вимог щодо охорони праці. До числа заохочувальних заходів належать премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо. Оскільки в умовах ринкової економіки економічні методи управління охороною праці набувають пріоритетного значення, питання стимулювання розглядаються у главі, присвяченій економічним аспектам охорони праці.

Стимулювання охорони праці – неодмінна умова попередження виробничого травматизму та профілактики профзахворювань. На державному рівні стимулювання охорони праці регулюється законо­давчими актами і перед усім Законом «Про охорону праці», у якому цьому питанню присвячено IV розділ, та Законом «Про загальноо­бов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ці закони визначають, що при розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства за умови досягнення належного стану охорони праці, зниження рівня або відсутності трав­матизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення робото­давцем відповідних профілактичних заходів може бути встановлено знижку. За високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці встановлюється надбавка до розмі­ру страхового внеску.

Не менш важливе значення для забезпечення охорони праці має стимулювання безпечного ведення робіт окремими працівниками впутрішпьо-фірмове стимулювання. До працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою. Економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно дотримуються вимог охорони праці,не допускають порушень правил та норм особистої та колективної безпеки, приймають активну і творчу участь у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві.

21.Заг.санітарно-гігієн.вимоги до розміщення підприємств,.... Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцях можливих підтоплень тощо. Слід зазначити, що при виборі місця розміщення підприємства необхідно врахувати вплив вже існуючих джерел викидів та створюваного ними тла забруднення. Як правило, виробничу зону розташовують з підвітряного боку відносно підсобної та інших зон. Окремі будівлі та споруди розташовуються на майданчику таким чином, щоб у місцях організованого повітрозабору системами вентиляції вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30% ГДК для повітря робочої зони виробництв. При розташуванні будівель відносно сторін світу необхідно прагнути до створення сприятливих умов для природного освітлення. Відстань між будівлями повинна бути не менше найбільшої висоти однієї з протилежних будівель (щоб вони не затіняли одна одну).

Згідно з Держ.санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технолог.процесами, що є джерелами забруднення нс хім, фіз.чи біолог.факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими викидами,встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас-1000 м, II клас -500 м, III класс-300 м(до I,II і IIIкласу відносяться підприємства хім.та металлург.промисл., деякі підприємства по видобутку руди, виробництву буд.мат) IV клас-100 м(деякі хім.та металург.промисл. підприємства металооброб. Промисл. з чавунним та кольоровим литвом, ряд підприємств по виробництву буд.мат., обробці деревини,підприємства текстильної, легкої, харч.промисл).,V класс-50 м(деякі виробництва хім.та металур.промисл., підприємства металооброб.промисл. з термічною обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики. Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму.

27.Шум -це будь-який небажаний звук, котрий заважає або це хаотичне поєднання звуків різної інтенсивності та частоти. Виробничий шум-шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств котрий виникає під час виробничого процесу. За х-ром порушення фізіологічних ф-цій шум поділяють на: 1.такий що заважає(перешкоджає мовному звязку). 2.подразнювальний(викликає нервове напруження і внаслідок цього зниження працездатності та заг.перевтому). 3.шкідливий(порушує фізіологічні ф-ції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань). 4.травмуючий(різко погіршує фізіологічні ф-ції організму людини). Розрізняють також: ударний, механічний аеро-, газо-, гідро-динамічні шуми. Ударним шумом супроводжуються такі ударні технологічні операції-кування, клепання. Механічний шум виникає при терті вузлів та деталей машин та механізмів. Айро, газо та гідродинамічні шуми виникають в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря, газу, рідин.

Мінімальна сила звуку, що сприймається вухом наз межею слуху. Найбільша сила звуку, яку людина сприймає без відчуття болі, але перевищення якої призводить до різкого больового відчуття називається больовою межею. Між цими 2-ма межами знаходитися область слуху.

Шум має негативний вплив як на продуктивність праці так і на здоровя працюючого. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках зростає більше ніж на 50%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все вражаються нервова та серцево-судинна система і органи травлення. Необхідність кричати при спілкуванні негативно впливає на психіку людини. Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути: проф захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику ртавм та нещасних випадків, порушення слухового контролю, функціонування технологічного обладнання і зниження продуктивності праці.