1.Предмет і завдання оп

Охорона праці-це система законодавчих, соц-екон, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних міроприємств, що забезпечують безпеку, збереження здоровя та працездатності людини в процесі праці.

ОП вивчає фактори зовнішньо впливу оточуючого середовища та поведінку людини в трудовому процесі з метою розробки техніки безпеки.

Техніка безпеки праці установлюється: законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці, тобто такий стан умов праці при якому виключений вплив на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Предметом дослідження в ОП є система “Людина-фактори оточуючого середовища”.

Основна ціль міроприємств по ОП-ліквідація травматизму та проф захворювань.

2.Закон України “Про охорону праці”

В1992р в Україні прийняли закон “Про ОП”. Цей закон визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя та здоровя в процесі трудової діяльності та проголосив основні принципи держ політики в галузі ОП, серед яких:

1.пріоритет життя та здоровя працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства.

2.повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та нешкідливих умов праці.

3.соц захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та проф захворювань.

4.здійснення навчання населення, проф підготовка та підвищення класифікації працівників з питань ОП.

5.співробітництво та проведення консультацій між роботодавцями і працівниками.

На виконання закону створено держ комітет по нагляду за ОП, якому доручено держ нагляд за дотриманням законодавства про охорону життя та здоровя працівників в усьому народному господарстві і доручено комплекс управління ОП на держ рівні.

3.Професійні захворювання.

Проф.захворювання-це категорія захворювань, що виникають в результаті впливу на організм людини несприятливих факторів виробничого середовища.

Клінічні прояви проф захворювань часто не мають строго специфічних симптомів і тільки відомості про умови праці працівника дозволяють віднести належність виявленої патології для даної категорії захворювань.

Загально прийнятою є класифікація проф. Захворювань в основу якої покладено етіологічний принцип. На цій основі виділено 5 груп проф. захворювань:

1.викликані несприятливим впливом хім.виробничих факторів(інтоксикації хвороби шкіри)

2.-//- фіз.вивобничих факторів(зниження слуху, променеві захворювання)

3.-//-пилу(хронічні бронхіти та бронхолегеневі захворювання)

4.-//-біологічних факторів()інфекційні та паразитальні захворювання)

5.викликані перенапруженням окремих органів та систем(невролгії, радикуліти, психоневрози)

Поза цією класифікацією знаходяться: алергічні захворювання та новоутворення проф. природи(пухлини).

За ступенем важкості розрізняють: гострі, підгострі, хронічні захворювання.

Гостре проф.захв.-виникає раптово після 1 разового впливу високих концентрацій шкідливих речовин, що містяться в повітрі робочої зони.

Підгостре проф.захв.-спостерігається в умовах повторного впливу шкідливих речовин протягом порівняно короткого часу.

Хронічне проф.захв.-розвивається в результаті довгого та систематичного впливу на організм людини шкідливих виробничих факторів. Особливістю є поступове наростання симптомів хвороби.

При початкових формах проф.захв., які не прогресують хворий може бути тимчасово переведений на іншу роботу, у випадку рецидиву хвороби або тенденцій до прогресування хворого відхиляють від цієї роботи. Якщо перехід працівника по цим причинам на іншу роботу веде за собою неможливість використання ним своєї кваліфікації то його направляють на медико-соц експертну комісію для визначення групи інвалідності внаслідок проф.захв або ступеня втрати проф.працездатності.