4. Види інструктажів з питань охорони праці.

Види інструктажів

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділя­ються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

• з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

• з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпо­середню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

• з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

• у разі екскурсії на підприємство;

• з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформ­ленні або зарахуванні до закладу освіти.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

• новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

• який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

• який буде виконувати нову для нього роботу;

• з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

• Проводиться з вихованцями, учнями та студентами середніх, позашкільних, про­фесійно-технічних, вищих закладів освіти:

• на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процеспов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними чин­никами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;

• перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використан­ням різних механізмів, інструментів, матеріалів;

• на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) — із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливо­стями проведення цих занять.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

• на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;

• для решти робіт — 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

• при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, при­ладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що впливають на стан охорони праці;

• при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

• при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охоро­ною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

• при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів —для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів;

• з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лабораторіях, майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть при­звести або призвели до травм, аварій, пожеж.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

• при виконанні разових робіт, непередбачених трудовою угодою;

• при ліквідації аварії, стихійного лиха;

• при проведенні робіт, наякі оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

• Проводиться з вихованцями, учнями, студентами закладу освіти в разі організа­ції масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи).

3. Вентиляція ї ї види. Вентиляційні системи.

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.

Вентиляційне обладнання, що об’єднується в один агрегат (для видалення або подачі повітря) носить назву вентиляційного устаткування.

За способом переміщення повітря вентиляція поділяється на два види:

1. природну;

2. механічну.

За способом організації повітрообміну вентиляція може бути:

• місцевою;

• загальнообмінною.

За іфинциттом дії вентиляційне устаткування поділяється на:

1) витяжне (призначене для видалення повітря) у свою чергу воно буває загальним і місцевим;

2) припливне (здійснює подачу повітря) воно буває місцеве (повітряні душові ванни, оазиси, завіси) і загальне.

Кожна вентиляційна система повинна мати паспорт, до якого вносяться всі зміни, а також результати технічних випробувань та журнал експлуатації.

Природна вентиляція виробничих приміщень може бути:

• неорганізована;

• організована.

6. Дія електричного струму на організм людини.

Дія електричного струму на організм людини має різносторонній характер і різносторонні прояви – від слабих подразнень до смертельних наслідків.

Електричний струм , що проходить через тіло людини, може спричинити термічну, хімічну, світлову, механічну та біологічну дію.

Біологічна дія є виключною властивістю живої тканини. Вона проявляється сильним збудженням нервової тканини, що призводить до порушення внутрішніх біоелектричних процесів, які пов’язані з життєвими функціями організму.

Електричне ураження організму струмом буває місцевим (електричні травми) і загальним(електричні удари) коли уражається весь організм.

Характерними видами місцевих електричних травм є:

• електричні опіки;

• електричні знаки;

• металізація шкіри;

• механічні ураження;

• електрофтальмія.

Залежно від умов виникнення опіки бувають трьох видів: струмовий (контактний), дуговий і змішаний, під дією струму і електричної дуги. “Ствол” електродуги має високу температуру – від 4000 до 150000С і вище. Очевидно, що людина яка потрапляє у таку ситуацію отримає опіки того чи іншого ступеню тяжкості. Тканини, що лежать на шляху струму,внаслідок великої кількості теплоти висушуються, обвуглюються і навіть безслідно щезають.

Металізація шкіри виникає внаслідок короткого замикання і потрапляння в глибину шкіри газоподібних або розплавлених часток металу, які розлітаються у всі сторони.

Механічні ураження є наслідком судомних скорочень м’язів під дією струму,що призводить до розриву кровоносних судин, м’язів, сухожилків, вивиху суглобів або перелом кісток. Вони виникають тоді, коли людина тривало перебуває під напругою 380В.

Електрофтальмія – ураження очей при горінні електричної дуги потужним ультрафіолетовим випромінюванням.

Електричний удар – це збудження живих тканин організму струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів. Це найнебезпечніший вид ураження, при якому порушується функціонування серцевої, дихальної і мозкової системи людини навіть без жодних зовнішніх ознак, що бувають при електротравмах.

Залежно від наслідків електричні удари умовно поділяються на чотири ступеня:

І – скорочення м’язів без втрати свідомості;

ІІ – скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серцево-судинної системи;

ІІІ – втрата свідомості з порушенням дихання або роботи серця;

ІV – клінічна смерть, відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть – це перехідний стан від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця і дихання.

Фібриляція серця – це такий стан, коли воно перестає скорочуватися як одне ціле у відповідній послідовності (спочатку пересердя, а потім шлуночок), настають окремі некоординовані посіпування серцевих м’язів (фібрил) і серце перестає працювати як насос.

Електричний шок має дві форми:

• сильне нервове збудження;

• глибоке гальмування і знесилення нервової системи.

Шоковий стан знесилює людину, вона стає байдужою до оточуючого середовища при наявності свідомості протягом кількох хвилин або діб. Після чого настає одужання або смерть від повного згасання життєво важливих функцій організму.