2.2. Методика та організація дослідження особистісних відмінностей осіб з різним типом нервової системи
Для визначення особистісних рис і типу нервової системи ми використали програму «Лонгітюд ЕДК» (експериментально-дослідницький комплекс), що являє собою набір діагностичних, дослідницьких і навчальних методик, призначених для навчального використання, збору та обробки експериментальних даних [25].
Рис. №2. Інтерфейс програми «Лонгітюд ЕДК»
Програма розроблена Науково-дослідним центром ім. Б.Г. Ананьєва факультету психології Санкт-Петербурзького державного університету.
Дослідження проводилося на базі Житомирського державного університету ім. І. Я. Франка. Вибірка: 32 студентів чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 24 років.
Діагностика особистісних рис. Для дослідження властивостей особистості використовувався багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла 16PF. Теоретичною та методологічною основою тесту є факторний аналіз особистості. У результаті дослідження, за допомогою даного опитувальника, особистість описується 16 фундаментально незалежними і психологічно змістовними факторами. Тест має 4 форми - А, В, С і D. Форми А і В використовуються в основному при індивідуальній роботі, а форми С і D - коли час тестування обмежений, і є необхідність роботи з групою. Опитувальник складається зі 105 питань-тверджень, поділених на групи-шкали, що вимірюють різні полярні властивості особистості. Кожна зі шкал оцінює окрему рису особистості. Адаптація форми С, а також різноманітні процедури визначення надійності та валідності методики проводилися з 1972 року на кафедрі соціальної психології Ленінградського Державного Університету в дослідницькій групі Е.С. Чугуновой під керівництвом І.М. Палея співробітниками А.Н. Капустіною, Л.В. Мургулец і Н.Г. Чумакової.
Форма С має ряд переваг у порівнянні з іншими:
1. Більш короткий час проведення тестування (30-40 хв.).
2. Запитання сформульовані проективно, тому досліджуваний має менше можливостей дати бажану відповідь.
3. Форма С включає в себе додатковий фактор МД, який дає інформацію про самооцінку особистості, її адекватність.
4. Дослідник може працювати зі «сирими оцінками».
Особистість описується Р. Кеттеллом як сукупність первинних особливостей особистості, які визначають її внутрішній зміст і поведінку. Для цього використовуються 16 функціонально незалежних та психологічно змістовних факторів. Р. Кеттелл застосував факторний аналіз як метод, що дозволяє виявляти основні вихідні властивості особистості. Важливо відзначити, що підпорядковані факторам явища особистості у Р. Кеттелла не ієрархізовані і відносяться до різних сфер психіки і діяльності. Зокрема, у факторах представлені темпераментальні та характерологічні риси, що відображають деяку реальну систему узагальнених рис особистості. Кожен фактор має умовну назву і передбачає стійкий імовірнісний зв’язок між окремими рисами особистості.
Кеттелл виділив такі фактори:
Фактор А – «замкнутість – товариськість»
Фактор B – «інтелект»
Фактор С – «емоційна нестійкість – емоційна стійкість»
Фактор Е – «підпорядкованість – домінантність»
Фактор F – «стриманість – експресивність»
Фактор G – «переважання емоційності в поведінці – висока нормативність поведінки»
Фактор Н – «боязливість – сміливість»
Фактор І – «жорсткість – чутливість»
Фактор L – «довірливість – підозрілість»
Фактор М – «практичність – мрійливість»
Фактор N – «прямолінійність – дипломатичність»
Фактор О – «впевненість у собі – тривожність»
Фактор Q1 – «консерватизм – радикалізм»
Фактор Q2 – «конформізм – нонконформізм»
Фактор Q3 – «низький самоконтроль – високий самоконтроль»
Фактор Q4 – «розслабленість – напруженість»
Фактор MD – «адекватність самооцінки»
Результати дослідження аналізуються за кожною характеристикою. При загальній варіативності даних у 10 стенів середнє значення – 5,5 стена. Оцінки 4 і 7 стенів вказують на незначні відхилення характеристик особистості від середньої. Яскрава вираженість якості пов’язана з оцінкою 1-3 і 8-10 [12].
Визначення типу нервової системи. Теппінг-тест розроблено Є.П. Ільїним для вимірювання максимального темпу рухів кистю руки, що є опосередкованим показником типу нервової системи. Суть тесту полягає у тому, що досліджуваний упродовж 30 сек намагається утримати максимальний для себе темп роботи. Показники темпу фіксуються кожні 5 секунд, і за шістьма отриманими точками на графіку будується крива зміни темпу рухів кистю руки. За допомогою теппінг-тесту визначається витривалість нервової системи, і тому, обов’язковою умовою виконання тесту для визначення сили нервової системи є робота в максимальному темпі. Сила нервової системи виявляється у витривалості, працездатності нервових клітин. Сильна НС витримує велику за величиною тривалість навантаження, ніж слабка. На основі цих даних будуються криві зміни темпу рухів кистю руки, в яких за вихідну (нульову) точку приймається темп руху за перші 5 сек.
Рис. №3. Випуклий тип кривої (сильна нервова система)
Випуклий тип: максимальний темп наростає в перші 15секунд, в наступні секунди темп може знизитися нижче початкового рівня, що свідчить про виражений ефект сумації збудження у нервових центрах, який притаманний сильній нервовій системі.
Рис. №4. Рівний тип кривої (середня нервова система)
Рівний тип: максимальний темп з коливаннями + 2 рухи біля початкового рівня утримується впродовж всього відрізку часу (30 сек). Цей варіант свідчить про наявність в досліджуваних середньої сили нервової системи.
Рис. №5. Спадаючий тип кривої (слабка нервова система)
Спадаючий тип: максимальний темп знижується з другого 5-секундного відрізка і залишається нижче початкового впродовж усього часу роботи. Цей тип свідчить про слабкість нервової системи.
Сумація збудження проявляється не лише в осіб із сильною нервовою системою, але й в осіб зі слабкою нервовою системою. Відповідно, короткотривале підвищення темпу у перші секунди роботи повинне бути у всіх, і тоді ця ознака не може бути диференційованою для поділу на типологічні групи за властивістю сили нервової системи. В осіб із середньою і частково осіб зі слабкою нервовою системою відбувається короткочасне зростання максимального темпу, що триває 3-4,5 сек. У них проявляється ефект сумації збудження, який короткочасний і менше виражений. Оскільки в методиці вибрані 5-секундні відрізки, то ці підйоми темпу нейтралізуються у перші 5 сек зниження темпу і тому їх не помічають [10].
Отже, схожі за змістом дослідження підтверджують існування зв’язку між особистісними рисами і фізіологічними структурами, зокрема з типами нервової системи. Тому, спираючись на результати теоретичного аналізу, можна зробити висновок, що релевантним предмету дослідження можуть бути такі методи як: багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла (форма С) та теппінг-тест Ільїна.
Розділ ІІІ. Дослідження особистісних відмінностей осіб з різним типом нервової системи