- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика
- •4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)
- •5.Розвиток та основні риси феодального господарства
- •6.Феодальне місто, його виникнення, економічна роль
- •7.Фінанси гроші та кредит в умовах феодалізму
- •8.Великі географічні відкриття, їх передумови та наслідки.
- •9.Створення колоніальної системи.
- •10. Становлення світового ринку.
- •11. «Революція цін», її причини та наслідки.
- •13. Становлення та розвиток мануфактурного вирва у Європі.
- •14. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •15. Економіка Англії на межі 19 – поч. 20 ст.
- •16. Франція на рубежі 19 -20 ст.
- •17. Економічне піднесення Німеччини(кін. 19 – поч.. 20 ст).
- •18. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •19. Економічні наслідки 1 світової війни для сша, Англії, Франції та Німеччини.
- •20. Світова економічна криза 1929-1933рр.
- •21. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні 2 Світової війни.
- •22. Економічні наслідки 2 Світової війни.
- •23. Економіка сша після 2 Світової війни.
- •24. Фактори економічного зростання Японії.
- •25. Фактори економічного піднесення фрн.
- •26. Особливості повоєнного розвитку Франції.
- •27. Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав.
- •28. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання.
- •30. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •31.Господарство українських земель у період найдавніших часів до 5 ст.Н.Е..
- •32. Економічний розвиток Київської Русі.
- •33.Економічний розвиток українських земель у період феодальної роздробленості.
- •34. Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •35. Виникнення козацьких поселень. Відродження ремесла та його розвиток у 14-16 ст. Розвиток міст та міського самоврядування.
- •36. Створення української козацької держави. Економічна політика б. Хмельницького.
- •37. Економічний стан лівобережної України за часів Гетьманщини.
- •38. Економічна політика Петра і та її вплив на економіку України.
- •39. Соціально економічне становище Правобережної України (хіх ст.)
- •40. Скасування кріпацтва в Західній Україні.
- •41. Основні положення селянської реформи 1861 р. В Росії та особливості її реалізації в Східній Україні.
- •42. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період.
- •43. Промисловість Східної та Західної України (хіх ст..)
- •44. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.
- •45. Індустріалізація в Україні.
- •46. Промислове піднесення 90-их років хіх ст.
- •47. Фінанси та кредит. Грошова реформа царського уряду 1895-1897 рр. Банківсько-кредитна система.
- •48. Економічні програми національних урядів (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (зунр))
- •49. Політика «воєнного комунізму»
- •50. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України в 20-их роках.
- •51. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •52. Сталінська індустріалізація і її реальні результати
- •53. Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства.
- •54. Економіка України в роки Другої світової війни.
- •55. Відбудова народного господарства.
- •56. Реформаторська діяльність м.С.Хрущова.
- •57. Господарська реформа 1965р..
- •58.Спроби реформування господарської системи у другій половинні 80-х років та їх невдача.
- •59.Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір (90-і роки).
- •60.Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання.
- •61.Промисловий переворот в Англії.
56. Реформаторська діяльність м.С.Хрущова.
У 50-х – 60-х роках основні напрямки економічної політики в Україні залишалися практично незмінними. Але після смерті Сталіна було здійснено спроби переглянути деякі аспекти економічної політики, не зачіпаючи при цьому основ тоталітарного суспільства.
Значну увагу було приділено реорганізації управління промисловістю. Щоб зменшити розтратність централізованого виробництва, з 1953 р. почалося скорочення кількості всесоюзних міністерств і передача частини економічної влади республіканському керівництву. У 1957 р. Хрущов замість старої міністерсько-вертикальної системи ввів нову територіально-горизонтальну систему управління, засновану на радах народного господарства (раднаргоспи). При цьому Держплан зберігався. Він продовжував здійснювати загальне керівництво, планування та координацію у всесоюзному масштабі. Реформі не підлягали військова промисловість і енергетика. Кінцевим результатом мало стати ефективніше управління економікою і швидке господарське зростання.
І дійсно, організація раднаргоспів мала певний ефект. Внаслідок ліквідації окремих міністерств значно скоротився адміністративно-управлінський апарат. Було закрито сотні дрібних підприємств, які дублювали одне одного. Вивільнені виробничі площі задіювались для виготовлення нових видів продукції. Прискорився процес технічної реконструкції багатьох підприємств. Зменшилась кількість зустрічних перевезень вантажів. На території України було створено 11 раднаргоспів. Майже вся промисловість (90% підприємств) була підпорядкована Раді Міністрів УРСР, внаслідок чого зросла самостійність українських органів управління. Тисячі заводів, позбувшись опіки центру, запрацювали на повну потужність. Почалось виробництво багатьох типів машин, агрегатів, приладів. Внутрішній ринок заповнився телевізорами, радіоприймачами, пральними й швейними машинами, пилососами, холодильниками, велосипедами та іншими товарами, яких раніше не вистачало. Темпи приросту промислової продукції майже вдвічі перевищували ці ж самі показники за 1965 -1985 рр.
Проте кардинальних змін у розвитку економіки не відбулося. Реформи мали половинчастий характер. Не ставилося питання про повний злам командно-адміністративної системи, скасування централізації. Тоді як промислово розвинуті країни світу розвивали ресурсозберігаючі технології, Радянський Союз „переганяв” їх за видобутком сировини.
Поряд з експериментами у промисловості реформувалося сільське господарство. На вересневому пленумі ЦК КПРС у 1953р. Хрущов добився для колгоспів підвищення у 2-5 разів закупівельних цін на м’ясо, молоко, зерно, масло; списання боргів; зменшення обсягів обов’язкових поставок державі сільськогосподарської продукції; зниження податків.
Забезпечувати харчами мали тільки колгоспи й радгоспи. Індивідуальне, присадибне господарство планували різко скоротити і незабаром повністю ліквідувати. Видавали абсурдні закони, що забороняли мати в приватному господарстві більше однієї корови. У цілому негативні наслідки мала й ліквідація М Хрущовим МТС та передача їхньої техніки колгоспам. Великої шкоди господарству України було завдано створенням Канівського і Київського водосховищ, які „забрали” сотні тисяч гектарів родючих земель, зіпсували водний басейн Дніпра.