- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика
- •4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)
- •5.Розвиток та основні риси феодального господарства
- •6.Феодальне місто, його виникнення, економічна роль
- •7.Фінанси гроші та кредит в умовах феодалізму
- •8.Великі географічні відкриття, їх передумови та наслідки.
- •9.Створення колоніальної системи.
- •10. Становлення світового ринку.
- •11. «Революція цін», її причини та наслідки.
- •13. Становлення та розвиток мануфактурного вирва у Європі.
- •14. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •15. Економіка Англії на межі 19 – поч. 20 ст.
- •16. Франція на рубежі 19 -20 ст.
- •17. Економічне піднесення Німеччини(кін. 19 – поч.. 20 ст).
- •18. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •19. Економічні наслідки 1 світової війни для сша, Англії, Франції та Німеччини.
- •20. Світова економічна криза 1929-1933рр.
- •21. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні 2 Світової війни.
- •22. Економічні наслідки 2 Світової війни.
- •23. Економіка сша після 2 Світової війни.
- •24. Фактори економічного зростання Японії.
- •25. Фактори економічного піднесення фрн.
- •26. Особливості повоєнного розвитку Франції.
- •27. Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав.
- •28. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання.
- •30. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •31.Господарство українських земель у період найдавніших часів до 5 ст.Н.Е..
- •32. Економічний розвиток Київської Русі.
- •33.Економічний розвиток українських земель у період феодальної роздробленості.
- •34. Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •35. Виникнення козацьких поселень. Відродження ремесла та його розвиток у 14-16 ст. Розвиток міст та міського самоврядування.
- •36. Створення української козацької держави. Економічна політика б. Хмельницького.
- •37. Економічний стан лівобережної України за часів Гетьманщини.
- •38. Економічна політика Петра і та її вплив на економіку України.
- •39. Соціально економічне становище Правобережної України (хіх ст.)
- •40. Скасування кріпацтва в Західній Україні.
- •41. Основні положення селянської реформи 1861 р. В Росії та особливості її реалізації в Східній Україні.
- •42. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період.
- •43. Промисловість Східної та Західної України (хіх ст..)
- •44. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.
- •45. Індустріалізація в Україні.
- •46. Промислове піднесення 90-их років хіх ст.
- •47. Фінанси та кредит. Грошова реформа царського уряду 1895-1897 рр. Банківсько-кредитна система.
- •48. Економічні програми національних урядів (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (зунр))
- •49. Політика «воєнного комунізму»
- •50. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України в 20-их роках.
- •51. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •52. Сталінська індустріалізація і її реальні результати
- •53. Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства.
- •54. Економіка України в роки Другої світової війни.
- •55. Відбудова народного господарства.
- •56. Реформаторська діяльність м.С.Хрущова.
- •57. Господарська реформа 1965р..
- •58.Спроби реформування господарської системи у другій половинні 80-х років та їх невдача.
- •59.Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір (90-і роки).
- •60.Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання.
- •61.Промисловий переворот в Англії.
51. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
Становлення системи планів, розробка й уточнення функції поточного і перспективного планування пройшли в 20-ті роки складний шлях. Організація Держплану (22 лютого 1921 р.) передбачала розробку тільки поточних планів. Провідна роль перспективного планування була визначена в 1922 р. положенням про роботу Держплану СРСР. Спочатку період, котрий повинен був охоплювати перспективний план, не встановлювався. В різних відомствах і республіках, розробляючи перші перспективні плани, установлювали семи-, п’яти-, трьох- і дворічні строки. Держплан Союзу РСР дотримувався п’ятирічних строків.
Перші народногосподарські плани, що охоплювали річний період, одержали назву «контрольних цифр». Їх основна ідея полягала в тому, щоб об’єднати в єдиному плані господарське проектування окремих державних відомств і держбюджет, а також передбачати напрямки розвитку стихійних процесів господарського життя країни в умовах функціонування багатоукладної економіки. Держплан розробив контрольні цифри на такі періоди: 1925/25 р.; 1926/27 р.; 1927/28 р.; 1928/29 р.; 1929/30 р. До розробки перших контрольних цифр розрізнені галузеві п’ятирічні плани не зв’язувались в єдиному народногосподарському плані. В ході складання контрольних цифр радянські планові органи фактично відмовились від індикативного планування на користь директивного. Так, якщо контрольні цифри на 1925/26 р. доводилися відомствам для орієнтування, то окремі розділи контрольних цифр на 1927/28 р. були вже затверджені як обов’язкові для виконання. Перехід до п’ятирічного директивного планування обумовив створення нової організаційної структури, а саме — ієрархічної адміністративної системи управління, з жорстким рівнем централізації. В ній була різко підвищена роль Держплану як головного економічного штабу. ВРНГ була замінена галузевими народними комісаріатами (наркоматами), кількість яких стала швидко збільшуватися, що в подальшому призвело до бюрократизації економіки.
52. Сталінська індустріалізація і її реальні результати
На відміну від розвинених країн світу, сталінська індустріалізація здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населен-ня, а навпаки, споживання промислової продукції населенням обмежувалося. Сама держава ставала не тільки власником створюваних промислових об'єктів, а й споживачем її продукції: в основному зброї та засобів виробництва. Фінансові ж засоби для цього черпалися з бюджету, тобто шляхом визиску людей, який був можливий лише в тоталітарній державі.
Важливим джерелом індустріалізації був колоніальний визиск поневолених народів, у т.ч. й українського. Визиск здійснювався шляхом встановлення неадекватних цін на ввіз івивіз продукції, особливо сільськогосподарської. Так, за центнер м'яса Україні платили 2,4 крб., тоді як на світовому ринку (Лондон) ціна становила 8,8 крб. Найдешевше коштував хліб, що вивозився з України за кордон.
Курс на індустріалізацію був слабо підготовлений. Катастрофічне бракувало коштів, обладнання, кваліфікованих кадрів і багато іншого. Тим не менше, завдяки ентузіазму простих людей, їхній вірі у краще майбутнє, з'явилися сотні великих ісередніх заводів, фабрик, шахт, електростанцій. У цілому за30-ті роки в Україні створено потужну індустріальну базу, що ввела республіку в коло економічно розвинутих країн світу. У цей час тут з'явилися такі велетенські підприємства, як Криворіжсталь", "Азовсталь", "Дніпрогес", Харківський тракторний завод та ін.