189. Принцип вільного руху капіталів в рамках єс.

Важливою складовою законодавства ЄС є законодавство, що регулює вільний рух капіталів. Принцип т.зв. вільного руху капіталу закріплено ст.67???????????????????? Угоди про створення Європейських Співтовариств. Відповідно до Розділу 4 acquis communitaire, присвяченому вільному переміщенню капіталів, будь-які обмеження на вільне переміщення капіталів поміж країнами-членами (і в багатьох випадках з країнами не-членами ЄС) забороняються1. Винятки можуть встановлюватися у виключних випадках Комісією за спеціальною процедурою.

Основу законодавства про вільний рух капіталів складає Директива Ради 88/361/ЄЕС від 24.06.1988 щодо імплементації статті 67 Угоди. Інвестиції в нерухомість прямо названо рухом капіталу в Додатку 1 до Директиви.

Вільний рух капіталів несумісний із обмеженнями на придбання земельних ділянок іноземними юридичними або фізичними особами. Допускаються лише обмеження, які поширюються також на громадян тієї країни, яка їх застосовує, та зареєстровані в цій країні компанії, а не лише на ті, що походять з інших країн ЄС2.

190. Правові засади вільного руху капіталів в рамках єс.

Свобода руху капіталів і платежів доповнює всі інші свободи внутрішнього ринку.

Основні засади свободи руху капіталів і платежів закріплені у статтях 63-66 ДФЄС. Ці положення доповнюють регламенти, директиви та тлумачення Суду ЄС.

У статті 63 ДФЄС зазначено:

1. У межах положень, викладених у цій главі, всі обмеження на переміщення капіталу між державами-членами, а також між державами-членами і третіми країнами повинні бути заборонені.

2. У межах положень, викладених у цій главі, всі обмеження на платежі між державами-членами, а також між державами-членами і третіми країнами повинні бути заборонені.

У справі 286/82 Luisi 11984] Суд ЄС дав тлумачення понять "рух капіталів" та "рух платежів". Рух капіталів охоплює всі фінансові операції" що насамперед пов'язані з інвестиціями коштів. Рух платежів - це рух валютних коштів, які становлять платежі на виконання зобов'язань сторін за укладеним правочином.

Директива ЄЕС 88/361 у своєму Додатку 1 містить перелік видів руху капіталу. До нього віднесені: прямі інвестиції; інвестиції у нерухомість; операції з купівлi-продажу цінних паперів; операції з купівлі-продажу акцій чи часток участі в колективних інвестиційних компаніях; операції з купівлі-продажу іноземної та національної валюти на внутрішньому валютному ринку; операції з відкриття поточних та депозитних рахунків у національних та іноземних фінансових установах; операції з надання кредитів в операціях за участю резидентів держав-членів; надання грошових позик; порука, гарантії та права застави; здійснення платежів, пов'язаних із страхуванням; позики, пожертвування, отримання спадщини, погашення боргів; фізичний експорт та імпорт майна; відшкодування збитків, компенсацій; платежі, пов'язані з авторськими правами. У своїх рішеннях Суд ЄС зазначав, що цей перелік не є вичерпним (справа С-222/97 Trummer&Mayer [1999]). У справі С-484/98 Stefan [2001] Суд ЄС включив на додаток до видів руху капіталу іпотеку в іноземній валюті. У справах С-302/97 Копіє [1999] та С-423/98 Albore [2000] Суд ЄС визнав дискримінаційними обмеження у- формі отримання адміністративного дозволу на придбання та користування рухомим майном.

Положення ст. 63 ДФЄС мають горизонтальну і вертикальну пряму дію. У справах С-163,165&250/94 Sanz de Lera [1995] Суд ЄС визнав, що вони встановлюють чіткі й безумовні заборони і не вимагають ухвалення актів з їх імплементації. Пряму дію мають також положення Директиви 88/361.