120. Основні функції та повноваження Європейської Комісії.

Основними функціями Комісії є наступні:

1) виняткове право на законодавчу ініціативу;

2) керівництво та втілення політики Співтовариства;

3) подання проекту річного бюджету ЄС і нагляд за його виконанням;

4) представлення Європейського Союзу на міжнародній арені;

5) нагляд за дотриманням первинного і вторинного права ЄС;

6) прерогатива вказувати шляхи та перспективи розвитку Співтовариства.

Основні повноваження Комісії закріплені в ст. 17 ДЄС . З деякою часткою умовності їх можна звести до п'яти груп. По-перше , забезпечення дотримання та введення в життя положень установчих договорів і здійснення ініціатив, що вживаються в цих цілях. По-друге , контроль за дотриманням права ЄС , участь у правотворчій діяльності . По-третє , здійснення функцій керівництва , координації та управління у сфері внутрішньої політики . По-четверте , повноваження у фінансово-бюджетній сфері. По-п'яте , компетенція у сфері зовнішніх зносин .

121. Повноваження у сфері збору інформації.

Для інформування й залучення громадськості до обговорення своїх ініціатив Комісія широко використає практику розробки й публікації консультативних документів: – «Зелених книг» (англ. Green Paper; франц. Livre vert), у яких утримується аналіз поточної ситуації в конкретних сферах громадського життя й можливих мір, що вимагають прийняття на рівні Союзу; – «Білих книг» (англ. White Paper, франц. Livre blanc), де детально характеризуються не тільки проблеми, але й проекти нормативних актів і інших мір, які Комісія планує прийняти сама або внести на розгляд інших інститутів і держав-членів; – «повідомлень» (Communication) – аналітичних довідок по окремих питаннях.

122. Компетенція щодо розслідування правопорушень та накладання штрафів.

Комісія виступає в якості «опікуна договорів». Це означає, що Комісія разом з

Судом ЄС забезпечує правильне й належне застосування законодавчих актів ЄС всіма

країнами-членами ЄС. Якщо Комісія виявила, що якась із країн ЄС не дотримується законодавства ЄС, тобто порушує свої юридичні зобов’язання, Комісія починає процес, що має назву «процедура порушення». Спочатку Комісія направляє уряду цієї країни офіційний лист, у якому вказує на порушення законодавства ЄС, і призначає термін для

докладного пояснення, що країна повинна надати Комісії. Якщо країна-член ЄС не надає задовільного пояснення або ж не виправляє ситуацію, Комісія направляє другий лист, підтверджуючи, що законодавство ЄС було порушено й встановлює кінцевий строк для його виправлення. Якщо в результаті такої процедури ситуація не змінюється, тоді Комісія передає справу до Суду ЄС, що уповноважений накладати стягнення.

Найбільш вагомими є повноваження Комісії у галузях, в яких держави-члени передали ЄС значну частку своєї компетенції. До них належать передусім антимонопольне законодавство, спільна торгівельна політика тощо. Зокрема, у сфері, яка стосується правил конкуренції на внутрішньому ринку, Комісія стежить за дотриманням принципів конкуренції і в разі їх порушення може приймати постанови про запровадження санкцій у вигляді штрафів чи платежів або визнавати угоди, укладені з порушенням правил конкуренції, недійсними (ст. 105 ДФЄС). Постанови Комісії, які накладають фінансові зобов'язання на особи інші, ніж держави, є обов'язковими і підлягають впровадженню в примусовому порядку згідно з цивільно-процесуальними нормами, які діють у державі, на території якої вони здійснюються (ст. 299 ДФЄС). Угоди між підприємствами, що підпадають під дію правил конкуренції, мають бути зареєстровані у Комісії. Незареєстровані угоди визнаються недійсними. Однак Комісія може позбавляти сили і вже зареєстровані угоди. Якщо угода, визнана недійсною або скасована Комісією, продовжує діяти, то Комісія може приймати постанови, які містять положення про санкції.