82. Принцип субсидіарності та пропорційності в системі принципів права Європейського Союзу.

Принцип пропорційності. застосовується, головним чином , в адміністративному праві, забороняючи органам влади встановлювати обов'язки , крім належних і необхідних для досягнення відповідних цілей. Принцип пропорційності в праві Співтовариства передбачає чіткий зв'язок між засобами та цілями законодавства Співтовариства, при цьому користь для суспільства має бути більшою, ніж завдані незручності.

Принцип субсидіарності. Принци п субсидіарності (англ . subsidiarity) походить з теологічних традицій європейських держав та натурального права . Він не дістав розвитку в практиці ЄСП , одна к йог о включено д о Договору про Співтовариств о т а Договору про ЄС .

Згідно з Договором про Співтовариство , Співтовариство зобов'язане діяти в межах повноважень, які покладено на нього цим Договором, та цілей, які ним встановлені (ст. 5 Договору про Співтовариство) . Частин а 2 ст. 5 Договору про Співтовариство передбачає , що у сферах, які не належать до його виключної компетенції* , Співтовариство зобов'язане діяти згідно з принципом субсидіарності, лише якщо та оскільки цілей запропонованого заходу не може бути достатньою мірою досягнуто самими державами-членами, і тому їх може бути краще досягнуто Співтовариством.

83. Застосування принципу субсидіарності та пропорційності права єс по відношенню до держав-членів.

Гугл нічого не каже… фактично це є попереднє питання, плюс можна дописати кілька витягів з протоколу

ПРОТОКОЛ (№ 2)

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ СУБСИДІАРНОСТІ ТА ПРОПОРЦІЙНОСТІ

Стаття 1

Кожна установа забезпечує постійне дотримування принципів субсидіарності та пропорційності, встановлених у статті 5 Договору про Європейський Союз.

Стаття 2

Комісія, перш ніж запропонувати законодавчий акт, проводить широкі консультації. Коли це доцільно, в таких консультаціях враховується регіональний та місцевий вимір запропонованих дій. …

Стаття 5

Проекти законодавчих актів обґрунтовуються з огляду на принципи субсидіарності та пропорційності. Будь-який проект законодавчого акту повинен містити докладний виклад, що дає змогу оцінити дотримання принципів субсидіарності та пропорційності. …

Підстави для висновку про те, що ціль Союзу легше досягти на рівні Союзу, обґрунтовуються якісними та, за можливості, кількісними показниками. …

Стаття 6

Будь-який національний парламент або будь-яка палата національного парламенту держави-члена може … надіслати Головам Європейського Парламенту, Ради та Комісії обґрунтований висновок із викладом того, чому він/вона вважають, що зазначений проект не відповідає принципу субсидіарності.

Стаття 8

Суд Європейського Союзу має юрисдикцію щодо позовів про порушення принципу субсидіарності законодавчим актом, які подають держави-члени …

84. Поняття та особливості джерел права Європейського Союзу.

Право Європейського Союзу має оригінальною системою джерел. Під джерелами права розуміються форми його вираження.

Форми права Європейського Союзу утворюють цілісну систему джерел з властивою для такої системи ієрархією актів. Джерелами права Європейського Союзу виступають, з одного боку, установчі документи ЄС та документи, що вносять до них зміни чи доповнення («первинне право»), з іншого боку - законодавство і інші акти інститутів і органів Союзу («вторинне», або «похідне» право). Правотворчу роль в ЄС відіграє також судова практика, що формулюється в рішеннях Суду Європейських співтовариств та підпорядкованих йому трибуналів ЄС.

Лісабонський договір 2007 підтвердив і зберіг цю систему джерел в цілому, при цьому кілька її реформувавши.

Особливості

* на відміну від джерел національного права, вихідним початком і основою яких є, принаймні теоретично, воля й інтереси того чи іншого народу, що проживає в межах юрисдикції національної держави, в основі джерел, як і самого права Євросоюзу, лежить сукупний інтерес європейських народів і узгодженість їх волі.

*За своєю природою і характером ці акти не є ні національними, ні міжнародними правовими. Будучи в просторово-територіальному відношенні регіональними актами, вони за своєю суттю, змістом і призначенням займають як би проміжне місце між національними та міжнародними правовими актами. Основна причина їх юридичної невизначеності і в деякому роді подвійності полягає не в них самих і навіть не в формованої і постійно поповнюється ними за рахунок містяться в них норм правовій системі Євросоюзу, а в самому Європейському союзі, а точніше, в його двоїстої юридичною природою.

*важливою особливістю джерел права Євросоюзу є виникнення їх і розвиток разом з його правовою системою на основі принципів традицій двох домінуючих у сучасному світі правових сімей - романо-германського (континентального) і англосаксонського (загального ) права. Особливість ця обумовлена ??тим, що у складі Євросоюзу перебувають представники кожної з цих сімей в особі Франції - прародительки романо-германського права - та інших європейських континентальних держав, з одного боку, і Великобританії - загальновизнаною батьківщини загального права, з іншого * (456).

 * По-третє, до числа особливостей джерел права Європейського союзу слід віднести відсутність їх чіткого ієрархічної побудови та функціонування.

*  По-четверте, до однієї з особливостей джерел права Євросоюзу слід віднести їх дію в незвичайному просторі, а точніше - на території, що є одночасно територією Євросоюзу і територією входять до нього європейських держав.

*По-п'яте, важливою особливістю джерел права Європейського союзу є особливий, диференційований порядок їх прийняття і вступу в силу, а також включення які у них норм у внутрішнє право держав - членів Євросоюзу.