Стаття 50

1. Будь-яка держава-член може вирішити вийти з Союзу згідно зі своїми конституційними вимогами.

2. Держава-член, що вирішила вийти з Союзу, повідомляє про свій намір Європейську Раду. З огляду на настанови Європейської Ради Союз провадить переговори з цією державою та укладає угоду, в якій формулюються положення про її вихід з урахуванням рамок майбутніх відносин з Союзом. Переговори щодо цієї угоди проводяться відповідно до частини 3 статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу. Цю угоду укладає Рада від імені Союзу, діючи кваліфікованою більшістю, після отримання згоди Європейського Парламенту.

3. Застосування Договорів до держави припиняється від дати набуття чинності угодою про вихід або, в разі відсутності такої, через два роки після повідомлення, зазначеного в частині 2, якщо Європейська Рада за згодою з цією державою-членом не вирішить одностайно продовжити цей термін.

4. Для цілей частин 2 і 3 член Європейської Ради або Ради, що представляє державу-члена, що виходить із Союзу, не бере участі у дискусіях Європейської Ради або Ради або в прийнятті рішень стосовно неї.

Кваліфікована більшість визначається відповідно до пункту (b) частини 3 статті 238 Договору про функціонування Європейського Союзу.

5. Якщо держава, яка вийшла із Союзу, звертається з проханням про повторне

приєднання, її запит розглядається згідно з процедурою, зазначеною у статті 49.

33. Територія Європейського Союзу.

Стосовно поняття території ЄС потрібно виділити митну територію Співтовариств та власне договіорну територію Союзу.

Митна територія Союзу утворена територіями країн-членів ЄС, що є такими з географічної й політичної точок зору, включно з їх територіальними водами та , повітряним простором та вільними економічними зонами., на території яких у повному обсязі діє митне законодавство ЄС.

Декілька країн-членів Європейського Союзу мають спеціальні території, які через політичні, географічні або історичні причини мають спеціальний статус. Цей статус має титул спеціального в рамках повної автономії території або з обмеженим впливом ЄС.

Це території, які навіть будучи в політичному і географічному аспекті територіями однієї з держав-членів, не включаються в митну територію ЄС, наприклад: Гренландія (Данія), Гібралтар (ВБ) тощо.

Вважається, що берегова лінія Європейського Союзу проходить вздовж берегів Атлантичного океану, Середземного моря, Чорного та Балтійського морів і простягається на 66 000 км. Діапазони європейських гір включають Альпи, Карпати, Балканські гори і скандинавські гори з найвищою горою в ЄС Монблан.

(наступне питання може слугувати продовженням)

34. Асоціація заморських країн та територій з Європейським Союзом.

Заморські володіння та території - це 24 території, які мають особливі відносини із країнами-членами ЄС: 12 з Сполученим Королівством, 5 з Францією, 6 з Нідерландами та 1 з Данією. Всі вони перераховані в Додатку II, згідно зі статтею 198 Договору про функціонування Європейського Союзу їм було запропоновано сформувати Угоду про асоціацію ЄС. Ці території не є суб'єктом Зовнішнього тарифу європейської спільноти. Вони також не є частиною Євросоюзу, але ЄС застосовує своє законодавство до них настільки, щоб виконати необхідні домовленості для підписання Угоди про асоціацію.

Незважаючи на нечисленність асоційованих партнерів, правове регулювання відносин у рамках цього виду асоціації має свої особливості й суттєво відрізняється від асоціації, створеної на основі ст. 310 Договору про заснування ЄС. На відміну від відносин партнерства та співробітництва, що встановлюються на підставі міжнародних угод про асоціацію між ЄС і третіми країнами та міжнародними організаціями, відносини асоціації із заморськими країнами і територіями Співтовариство регламентує односторонньо шляхом прийняття рішень Радою Євросоюзу, що фіксують детальні правила і процедури такої асоціації. Головним завданням цього виду асоціації з заморськими країнами та територіями є підтримка економічного і соціального розвитку цих країн та територій, встановлення тісних економічних зв'язків між ними та Союзом у цілому.

Наразі асоціація ЄС із заморськими країнами і територіями регулюється Рішенням Ради №2001/822 від 27 листопада 2001 року.