2.7 Розрахунок основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

У підприємницької діяльності завжди є велика небезпека те, що мети, поставлених проекті, може бути в цілому або частково не досягнуто.

З усієї переліку ризиків особливу увагу приділяють фінансово-економічним ризикам, класифікація і вплив яких відбито у табл. 2.11.

Таблиця 2.11 - Фінансово-економічні ризики

Види ризиків	Негативний вплив з прибутку
Нестійкість попиту	Падіння попиту зі зростанням цін
Поява альтернативного продукту	Зниження попиту
Зниження цін конкурентів	Зниження цін
Збільшення виробництва у конкурентів	Падіння продажів чи зниження цін
Зростання податків	Зменшення чистий прибуток
Плато спроможність споживачів	Падіння продажів
Зростання ціни сировину, матеріали, перевезення	Зниження прибутку через підвищення цін
Залежність від постачальників, відсутність альтернативи	Зниження прибутку через підвищення цін
Недолік оборотних засобів	Збільшення кредитів

Для розрахунку ризику через втрат прибутку (падіння рентабельності) використовувалися статистичні методи. Аналітичними даними були показники середньогалузевою рентабельності за попередні п'ять років.

Для того, щоб визначити, наскільки ризикований запланований проект, здійснюються розрахунки у наступному послідовності:

1. Визначаємо середньозважену рентабельність через ймовірності. Среднеотраслевая рентабельність становила за кілька років – 15%, 15 %, 16%, 28%, 19%. Запланований рівень рентабельності – 20 %.

2. Визначаємо середньозважену рентабельність проекту:

15 * 1/5 + 15*1/5 + 16*1/5 + 28*1/5 + 19*1/5 = 18,6 %

3. Далі визначаємо дисперсию, як сукупність творів всіх квадратів різниць між середній і фактичної їх величиною на відповідну величину ймовірності даної події:

>Дисперсия = (15-18,6)² * 0,2 + ( 15-18,6)²* 0,2 + ( 16 – 18,6)² * 0,2 + ( 28 –18,6)² * 0,2 + ( 19 – 18,6)² * 0,2 = 24,23

4. Знаходимо стандартне відхилення = = 4,92

Це означає, що ймовірне відхилення рентабельності продукції з її середнього розміру становитиме ± 4,92 %, тобто. за песимістичним прогнозу очікується рентабельність своєї продукції рівні 13,68 % (18,6 % – 4,92 %) , а, по оптимістичним прогнозу 23,52 (18,6 % + 4,92%).

Із цього можна дійти невтішного висновку, що проект помірковано ризикований,т.к. планована рентабельність становила 20 % .

Висновок

Отже, під час виконання даної роботи було досягнуто поставленої мети і вирішені необхідні завдання.

Для підприємства будь-який форми власності і будь-яких масштабів господарської діяльності сучасних умов дуже важливим є управління господарською діяльністю, визначення стратегії, а як і планування. Нині керівники російських підприємств змушені приймати господарські рішення на умовах невизначеності наслідків таких рішень, при цьому за браку економічних, комерційних знань і практичний досвід роботи у умовах. Сучасний темп зміни і збільшення знань є настільки великим, що стратегічне планування представляється єдиний засіб формального прогнозування майбутніх труднощів і можливостей. Воно забезпечує вищого керівництва засіб створення плану на термін. Стратегічне планування дає також основу ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче мати, допомагає уточнити найбільш шляхи дій. Формальне планування сприяє зниження ризику після ухвалення рішення. Беручи обгрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилковою або недостовірній інформації про можливості підприємства або про зовнішньої ситуації. Планування, оскільки він служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність спільної мети всередині організації. Сьогодні у промисловості стратегічне планування стає скоріш правилом, аніж винятком. Метою діяльності підприємства ТОВ «Енергія -1» є задоволення потреб будівельних фірм і у лакофарбових матеріалах для обробки зовнішніх і управління внутрішніх поверхонь.

Для вдосконалення цеху емалей необхідно:

• замінити кульові млини на лінії з бісерними млинами, що дозволить випускати емалі відповідно до ДОСТом.

• використовувати імпортну сировину. Отримувати його за пряму від виробників, що дасть змогу зменшити ціну нею виключаючи посередників і знижки за обсяг.

 На підвищення обсягу збільшити кількість ліній збиссерними млинами.

Механизировать процес завантаження сировини й зливу готової продукції, що скоротить кількість робітників обслуговуючих виробничий процес (замінити ручний слив на розливальний апарат)

Усе це призведе до якості емалі, зі збереженням рівня цін нижче від імпортних аналогів.

Реалізація справжнього інвестиційного проекту передбачає розширення провадження з використанням довгострокового кредиту придбання основних фондів терміном на 3 року які з погашенням наприкінці 2010 року.

Збільшення інвестиційної привабливості залежить від усіх показників, характеризуючих фінансове становище.

Проведений аналіз показав, що з ТОВ "Енергія - 1" має потенціал до розвитку, фірма може отримати нове обладнання, замовити рекламу, відправити персонал на курси підвищення кваліфікації, тобто. скерувати цю прибуток для досягнення своєї мети з розширення сфери діяльності.

За даними експертів, загальний обсяг ринку лакофарбових матеріалів становить 700-750 тис. т дизпалива на рік. Очікується, що міра ринку збільшуватися все швидше. Цьому сприяють, насамперед, такі факти: підвищення якості житлового будівництва і ремонту, підвищення добробуту населення, актуальність питань дизайну й оформлення інтер'єру, розвиток машинобудування, зростання попиту із боку меблевої промисловості.

Що ж до Екатеринбургских виробників, їх частка цьому ринку незначна, і вони нездатні конкурувати із головними російськими виробниками.

Але вищу значення показника рівнів виробничих показників проти рівнем фінансові показники говорить про вищому підприємницькому ризик про те, що з реалізації проекту насамперед слід приділити увагу оптимізації постійних витрат і нарощуванню обсягів збуту і виручки.

Тому необхідно з урахуванням постійного контролю ситуації над ринком - коливань попиту й пропозиції, усунення рівноважної ціни, реакції від конкурентів і т. буд., - оптимізувати обсяги виробництва та канали збуту, вибирати відповідну тактику ціноутворення.