1.2 Зміст процесу стратегічного планування

Завдання стратегічного планування

Планування необхідне досягнення фірмою наступних цілей:

• підвищення контрольованій частка ринку

• передбачення вимог споживача

• випускати продукцію вищої якості

• забезпечення узгоджених термінів поставок

• встановлення рівня цін з урахуванням умов конкуренції

• підтримку репутації фірми в споживачів.

Завдання планування визначаються кожної фірмою самостійно залежно від діяльності, якої вона займається. А загалом завдання стратегічного планування будь-який фірми зводяться ось до чого (21;с.84):

1. Планування зростання прибутку.

2. Планування витрат підприємства, як наслідок, їх зменшення.

3. Збільшення частка ринку, збільшення частки продажів.

4. Поліпшення соціальної політики фірми.

Отже, основним завданням планування є отримання прибутку як результату роботи і виконання її найважливіших функцій: планування маркетингу, продуктивності, інновацій чи іншого.

Етапи стратегічного планування

Процес стратегічного планування складається з восьми взаємозалежних етапів; здійснюється спільно керівництвом фірми і співробітників маркетингових служб.

Рис 2. Процес стратегічного планування

Сам процес планування проходить чотири етапу (14;с.34):

• розробка наших спільних цілей;

• визначення конкретних, деталізованих цілей на поставлене, порівняно недовго (2, 5, 10 років);

• визначення шляхи й кошти її досягнення;

• контролю над досягненням поставленої мети шляхом зіставлення планових показників з фактичними.

Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне знайти й контролювати розвиток підприємства у перспективі. Тому надійність планування залежить від точності й діють правильності бухгалтерських розрахунків минулого. Будь-яке планування підприємства виходить з неповних даних. Якість планування більшою мірою залежить від використання інтелектуального рівня компетентних співробітників, менеджерів. Усі плани - мусять складатися те щоб у яких можна було вносити зміни. Тому плани містять звані резерви, інакше іменовані “надбавками безпеки”, проте дуже великі резерви роблять плани неточними, а невеликі тягнуть у себе часті зміни плану. У основу складання плану з конкретним напрямам виробничих ділянок підприємства кладуться окремі завдання, визначених як і грошових, і у кількісні показники. У цьому планування має відштовхуватися від про вузьких місць: останнім часом це збут, фінанси чи робоча сила.

Довгострокове планування

Довгостроковий план зазвичай охоплює трирічний чи п'ятирічний періоди. Він швидше носить описовий характері і визначає загальну стратегію компанії, бо дуже важко вгадати всіх можливих розрахунки за показ такої термін. Довгостроковий план виробляється керівництвом компанії та містить головні стратегічно цілі заходу з перспективи.

Основні області довгострокового планування:

• організаційну структуру

• виробничі потужності

• капітальні вкладення

• потреби у фінансових засобах

• дослідження й розробки

• частка ринку виробництва і таке інше.

Короткотривале планування

Короткотривале планування то, можливо розраховане роком, півроку, місяць, тощо. Нетривалий план роком включає обсяги виробництва, планування прибутків і інше. Короткотривале планування тісно пов'язує плани різних партнерів, і постачальників, і тому ті плани можуть або узгоджуватися, або окремі моменти плану є спільними для компанії - виробника і його партнерів.

Особливого значення підприємствам має короткостроковий фінансовий план. Він дає змогу аналізувати і контролювати ліквідність з урахуванням інтересів усіх інших планів, а закладені у ньому резерви дають інформацію про необхідних ліквідних засобах.

Короткотривале фінансове планування складається з таких планів (3;с.38):

1. Чергового фінансового плану:

• доходи з обороту

• поточні видатки (сировину, зарплата)

• виграш, чи втрати від поточної діяльності

2. Фінансового плану нейтральній галузі діяльності підприємства:

• доходи (продаж старого устаткування)

• витрати

• виграші чи втрату від нейтральній діяльності

3. 3.Кредитного плану;

4. Плану капітальних вкладень;

5. Плану щодо забезпечення ліквідності. Він охоплює виграші чи втрату попередніх планів:

• сума виграшів і матеріальних втрат

• наявні ліквідні кошти

• резерв ліквідних коштів

З іншого боку, короткостроковий план включає у собі:

• план товарообігу;

• план із сировини;

• виробничий план;

• план за працею;

• план руху запасів готової продукції;

• план щодо реалізації прибутку;

• кредитний план;

• план капіталовкладень й те.

Етапи складання короткострокового плану:

1. Аналіз ситуації та проблеми.

2. Прогнозування майбутніх умов діяльності.

3. Постановка завдань.

4. Вибір оптимального варіанта.

5. Упорядкування плану.

6. Коригування і ув'язка.

7. Конкретизація плану.

8. Виконання плану.

9. Аналіз контроль.

Види управлінської діяльність у рамках планування

Стратегічне планування є набір діянь П.Лазаренка та рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, виділені на здобуття права допомогти організації досягти своєї мети. Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагають до прийняття управлінські рішення. Його завдання забезпечити нововведення та у створенні в достатньо. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльність у межах процесу стратегічного планування (25;с.74):

• розподіл ресурсів

• адаптація до зовнішнього середовища

• внутрішня координація

• організаційне стратегічне передбачення

Розподіл ресурсів цей процес включає у собі розподіл обмежених організаційних ресурсів, як-от фонди, дефіцитні управлінські таланти та технологічний досвід.

Адаптація до зовнішнього середовища адаптація охоплює всі дії стратегічного характеру, які покращують відносини підприємства з її оточенням. Підприємствам необхідно адаптуватися до зовнішніх як сприятливим можливостям, і на небезпеки, виявити відповідні варіанти й забезпечити ефективне пристосування стратегії до оточуючих умовам.

Внутрішня координація включає координацію стратегічної діяльності відображення сильних і слабких сторін підприємства з досягнення ефективної інтеграції внутрішніх операцій. Забезпечення ефективних внутрішніх операцій для підприємства є невід'ємною частиною управлінської діяльності.

Усвідомлення організаційних стратегій це діяльність передбачає здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів шляхом формування організації роботи підприємства, що може навчається попередніх стратегічних рішеннях. Здатність здобувати досвіді дає можливість підприємству правильно скоригувати своє стратегічний напрям й тимчасово підвищити професіоналізм у сфері стратегічного управління. Роль керівника вищої ланки залежить від більшому, аніж простий ініціювання процесу стратегічного планування, вона також пов'язані з здійсненням, об'єднанням і оцінкою цього процесу.