Словникова скарбничка / Автор-упорядник Ісаєнко о. В. . –

Х.: Країна мрій, 2002. – 200 с.

Цей довідник є збірником словників: словник літературознавчих термінів, етнокультурний, словник епітетів, синонімів, антонімів, тематико-ситуативний словник, тлумачний, фразеологічний, словник дитячих письменників.

Все це розмаїття допоможе швидко, використовуючи лише одну книгу знайти потрібну інформацію. Всі слова і терміни розміщені в алфавітному порядку. Наведемо приклад словникової статті у словнику епітетів:

«Вітер. Про силу, швидкість, щільність, звучання.

Бистрокрилий, божевільний, буйний, бурхливий, хлюсткий, …, штормовий.

По ній [землі] біжать свобідно західні, пружні вітри. (У. Самчук)

Про враження, психологічне сприйняття; про фізичну взаємодію.

Ароматний, бадьорий, божевільний, вередливий, веселий, вільний … .

А прудкий вітер ловить дзвони, … гонить їх далі, туди за місто (М. Івченко)» [22, с. 44].

У «Словниковій скарбничці» уміщено тематично-ситуативний словник. Ми наведемо приклад такого роду словникової статті:

«Звичаї. Бандура, Берегиня, Великдень, вертеп, веснянка, водяник, домовик, кобза, коляда, Різдво, Пасха, орнамент, писанка … .» [22, с. 141].

Зразок словникової статті з «Тлумачного словника українських прислів’їв»:

«Життя прожити – дощову погоду перестояти.

Йдеться про те, що в житті будуть різні випадки, і воно не таке просте, як здається» [22, с. 149].

Приклад статті зі «Словника синонімів»:

«Сýм (невеселий, тяжкий настрій) смуток, печаль, журба, скорбота, горе» [22, с. 113]. Як ми бачимо, у цьому словнику, на відміну від проаналізованого нами «Словника синонімів», подано тлумачення слова, але не наведено прикладів з художньої літератури.

«Словник антонімічних пар» у «Словниковій скарбничці» побудовано так: «давнина – сучасність» [22, с. 126]. Як ми бачимо, учні не мають змоги спостерігати за вживанням антонімічних пар у контексті.

«Скарбничка» побудований на основі інших довідкових джерел. Цей словник не можна вважати повним, так як вся інформація, що, зазвичай, розміщена в одній книжці (словнику одного типу) не здатна вміститися в такий довідник.

Проаналізувавши цю «скарбничку», можемо сказати, що основні лінгвістичні питання цей довідник може пояснити молодшому школяру в доступній і цікавій формі.

Коломієць м. П. Словник української мови в малюнках: –

К.: Освіта, 1995. – 416 с.

У словнику вміщені слова, що входять до лексичного мінімуму з української мови учнів початкових класів.

Розгорнувши словник, учень потрапляє у чарівний світ слова. Автор словника вже у своєму слові до юного читача, звертає увагу, що це «чарівна книжка», з якої він дізнається про те, «як народжується слово, яких родичів (однокореневих), побратимів (слів-синонімів) і нерозлучних друзів (фразеологічних зворотів) має [9, с. 7].

У словнику подано детальну характеристику словникової статті:

• всі слова розміщено за алфавітом;

• слова-іменники подано у формі називного відмінка однини, дієслова – у неозначеній формі, усі слова подаються з наголосом;

• ліворуч розташовані слова-«родичі»;

• на загадку, скоромовку, фразеологізм вказують спеціальні позначки.

Словник містить ілюстрації, до поданих слів. Наведемо приклад словникової статті:

ПРАЦЮВАТИ,

працівнúк працюю, працюєш; [п р а ц’ у в á т и].

працівнúцям Виконувати якусь роботу; трудитися.

працівничóк Ми з татом будуємо хату,

працюючий із мамою полем грядки.

Люблю працювáти завзято,

учусь читати книжки.

(П. Воронько)

Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй..

Хто працює, той працю шанує.

Синоніми: трудúтися; робити.

Антоніми: працювати – ледарювáти [9, с. 300-301].

Проаналізувавши словник, ми дійшли висновку, що поданий матеріал та оформлення позитивно впливають на процес засвоєння лексичного матеріалу. Дозволяють вчителеві розробити різнопланові та диференційовані завдання для роботи з цим словничком.