
- •Ангіоархітектоніка гол.Мозку…
- •3. Ішемічний інсульт
- •4Геморагічний інсульт
- •5. Субарахноїдальний крововилив.
- •6. Вірусні енцефаліти
- •7. Серозні вірусні менінгіти
- •Туберкульозний менінгіт
- •Гострий інфекційний мієліт
- •Ураження нс при сніді
- •Ураження нс при сифілісі
- •Вірусний поліомієліт
- •Боковий аміотрофічний склероз (бас, хвороба рухового нейрону, хвороба Шарко, хвороба Лу-Геріга).
- •Множинний склероз
- •Полінейропатії
- •Краніальні мононейропатії
- •Неврологічні прояви остеохондрозу (компресійні симптоми):
- •Неврологічні прояви остеохондрозу (больові синдроми):
- •Клінічні прояви нейродегенерацій
- •Хвороба Паркінсона.
- •Міопатії
- •Міастенія
- •Перинатальні ураження нс
- •Соматоневрологічні синдроми
- •Синдром підвищення внутрішньочерепного тиску
- •Головний біль напруження та мігрень
- •Розлади свідомості
- •Епілепсія
Ангіоархітектоніка гол.Мозку…
Інсульт – синдром, що характеризується раптовим розвитком неврологічного дефіциту, який зберігається не менш, ніж 24 години і який зумовлений вогнищевим ураженням центральної нервової системи внаслідок порушення мозкового кровообігу (ішемії чи геморагії). |
Транзиторна ішемічна атака (ТІА) – раптовий розвиток неврологічного дефіциту, що триває менш, ніж 24 години, зумовлений порушенням мозкового кровообігу і при тому доступними методами нейровізуалізації не визначається вогнищевих змін у речовині мозку *. |
* - в зв’язку з тим, що 90% ТІА мають тривалість неврологічних розладів в межах 15 – 30 хвилин, а при тривалості їх більше 1 години методами КТ та МРТ вже визначаються вогнищеві зміни у речовині мозку, сучасна класифікація обмежує тривалість неврологічних розладів для ТІА 1 годиною.
Мозок живиться з двох систем артерій: сонних та хребцевих, які на основі мозку об’єднуються за допомогою анастомозуючих гілок у Вілізієве коло. Це один з механізмів, що забезпечує постійність мозкового кровотоку, завдяки перерозподілу крові в системах різних мозкових артерій. Другим є механізм ауторегуляції мозкового кровотоку, що забезпечує адекватне постачання кисню, глюкози та поживних речовин в широких межах гемодинамічних станів. Виключним джерелом енергії для мозку є глюкоза, яку мозок вживає в кількості 115 г\добу, в аеробному циклі окислення. 15% серцевого викиду йде для перфузії мозку (його вага – 2% маси тіла). Мозкові функції порушуються, коли загальний потік крові зменшується від нормальних 55 – 58 мл/100 г/ за хвилину до нижче, ніж 22 мл/ 100 г/ хвилину. Це є порогом мозкової перфузії. Падіння артеріального тиску спричиняє компенсаторну дилатацію малих судин (артеріол) і, таким чином, потік крові у мозку залишається приблизно постійним. Він починає зменшуватись, коли систолічний тиск у здорової людини падає нижче 70 mm Hg, або більш, ніж 70% від попереднього рівня у гіпертензивних пацієнтів. Авторегуляція також включається у відповідь на ненормальний рівень парціального тиску CO2 – церебральний кровотік знижується при низьких його рівнях (гіпервентиляція) та збільшується у відповідь на підвищення тиску CO2.
Коли мозковий кровотік раптово припиняється у всьому мозку (тотальна ішемія – зупинка серця, наприклад), мозок використовує наявний кисень за 2 – 8 секунд. Втрата свідомості відбувається за 12 сек, а електричне мовчання (ЕЕГ) – за 20 – 40 секунд. Через 3 – 4 хвилини в мозку визначаються гістологічні необоротні зміни, а 9 хвилин мозкової ішемії є несумісними з життям (окрім випадків гіпотермії).
При фокальній ішемії мозку, коли мозковий кровотік падає нижче функціонального порогу (18 – 22 мл/100 г/хв.), зникає електрична активність (викликані потенціали, ЕЕГ). Якщо кровопостачання відновлюється, то відновлюється і нормальна функція (як клінічна, так і електрична), але якщо кровотік продовжує падати і пересікає інфарктний поріг (8 – 10 мл/100 г/хв.), то настають необоротні зміни. Ступінь пошкодження залежить і від тривалості гіпоперфузії.
Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу: |
1. Транзиторні ішемічні атаки (ТІА) 2. Інсульт: - ішемічний інсульт - геморагічний інсульт: - паренхіматозний крововилив - субарахноїдальний крововилив |
В етіології судинно-мозкових захворювань особливе значення має визначення комбінації факторів ризику: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, надмірна вага, гіперліпідемія, паління цигарок, зловживання алкоголем. Фактори, що не модифікуються: стать, вік, расова приналежність, географія мешкання, спадкова обтяжливість.