
- •1. Наука. Загальні поняття та визначення
- •2. Організаційна структура наукових досліджень в Україні
- •3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •4.Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •5.Атестаційно-кваліфікаційна система наукових працівників
- •6.Система організації науково-дослідної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу.
- •7. У чому полягає основна функція методологічного знання?
- •8. У чому полягає суть конкретнонаукової методології?
- •9. Які проблеми включає змістовна методологія, а які - формальна?
- •10. Чому методологію розглядають у широкому і вузькому розумінні?
- •11. Назвіть і охарактеризуйте основні розділи наукової логіки.
- •12. Що складає категоріальний базис методології кожної конкретної науки?
- •14. Що визначає найвищий рівень методології науки - філософська, або фундаментальна методологія?
- •15. Чому загальнонаукова методологія використовується в усіх науках?
- •16. За якими основними напрямками здійснюється пошук методологічних основ, на які спирається конкретний дослідник?
- •17.Охарактеризуйте поняття «система» і його роль у науково-педагогічних дослідженнях.
- •18.На основі яких принципів реалізується сучасна системна методологія?
- •19. Чому структури немає поза системою, так само як немає системи без структури?
- •20. Загальні вимоги до написання наукової роботи.
- •21. Технічне оформлення наукової роботи.
- •22. Стилістичні особливості викладу наукової роботи.
- •23. Характеристика оформлення основних розділів наукової праці.
- •24. Типові помилки при написанні й оформленні наукового дослідження.
- •25. Відгук і рецензія на наукову роботу.
- •26. Наукова конференція як форма звіту дослідника.
- •27. Захист наукової роботи.
- •28. Використання комп’ютерної техніки у дослідженні.
- •29. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт.
- •30. Складові частини наукової праці.
- •31. Вибір теми як один із факторів успіху наукової роботи.
- •32. Етапи наукового дослідження.
- •33. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •34. Особливості оволодіння дослідником жанрами усного мовлення.
- •35. Поняття про метод і методику педагогічного дослідження.
- •36. Характеристика методу педагогічного спостереження.
- •37. Соціологічні методи дослідження та їх застосування у педагогіці.
- •38. Особливості методу тестування.
- •39. Методи вивчення продуктів навчальної діяльності учнів чи студентів.
- •40. Вивчення біографії та складання характеристики.
- •41. Теоретичні методи дослідження.
- •42. Поняття педагогічного досвіду та його значення в науковому пізнанні.
- •43. Пошук передового педагогічного досвіду та його вивчення.
- •44. Педагогічний експеримент та його види.
- •45. Основні етапи проведення експериментального дослідження.
- •46. Зміст, організація та методика констатувального та формувального експерименту.
- •47. Особливості експерименту за вибором оптимального вирішення.
- •48. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики.
- •49. Об'єкти педагогічної діагностики.
- •50. Структура діагностичного дослідження.
- •51. Сутність, зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ.
- •52. Рівні педагогічної діагностики.
- •53. Етапи соціологічного дослідження.
- •54. Розробка програми дослідження.
- •55. Характеристика окремих видів досліджень:спостереження, опитування.
- •56. Особливості педагогічного експерименту.
- •57. Методика обробки одержаної інформації.
- •2. Статистичні методи обробки даних
- •3. Критерій Стьюдента
- •58. Форми звітності про соціологічне дослідження.
- •60. Особливості методу спостереження у педагогічних дослідженнях.
56. Особливості педагогічного експерименту.
Педагогічний експеримент — це своєрідний комплекс методів дослідження, що забезпечує науково-об'єктивну і доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези. Він дає змогу не тільки зробити опис психічного явища, а й пояснити його. Це цілеспрямований, конкретно організований дослід, створені умови, певна система впливів і дій, які дають змогу планово втручатися в процес, змінювати і кількаразово повторювати особливості його протікання, стежити за особливостями прояву і змінами певних соціально-психічних якостей особистості.
Виділяють два види експериментів — природні та лабораторні.
Природний експеримент полягає в тому, що вихованець, перебуваючи в природних для нього умовах (навчальної, трудової, спортивної, ігрової діяльності), не здогадується про те, що він перебуває у полі дослідження. Учитель-вихователь створює специфічні умови діяльності учнів (своєрідні форми організації навчання, методи навчання, умови, які потребують подолання труднощів, виявлення взаємодопомоги та ін.) і аналізує особливості поведінки вихованців у цих умовах. Тут присутній елемент моделювання.
Лабораторний експеримент проводять у штучних для учня умовах, які спеціально створюються і враховуються. Його здійснюють у спеціально обладнаних лабораторіях з використанням приладів. Цей вид експерименту викликає напруженість, скутість піддослідних і нерідко призводить до спотворення, необ'єктивності отриманих результатів. Тому в практиці роботи учителів, класних керівників цей вид дослідження використовують рідко.
Педагогічний експеримент може бути констатуючим, що встановлює тільки реальний стан справ у навчально-виховному процесі, чи перетворюючим (формуючим), що цілеспрямовано організується для визначення умов методів, форм і змісту освіти) розвитку особистості чи дитячого колективу. Для перетворюючого експерименту потрібні для порівняння контрольні та експериментальні групи.
У науковій літературі є два основних підходи до виокремлення етапів перетворюючого експерименту. Одні з них (М.А. Данилов, В.І. Загвязинський, АЛ. Кочетов та ін.) виділяють такі етапи перетворюючого експерименту:
- теоретичний (постановка проблеми, визначення мети, об'єкта і предмета дослідження, його завдань і гіпотез);
- методичний (розробка методики дослідження і його плану, програми, методів обробки результатів);
- власне експеримент — проведення серії досліджень (створення експериментальних ситуацій, спостереження, керування дослідженням і вимірювання реакцій випробуваних);
- аналітичний — кількісний і якісний аналіз, інтерпретація одержаних фактів, формулювання висновків і практичних рекомендацій.
Інший підхід (В.Н. Алфімов, В.І. Зверева, А.Є. Капто, М.М. Поташник) дещо конкретизує попередній і виділяє такі етапи експерименту:
- діагностичний — виявлення проблеми й обґрунтування актуальності;
- прогностичний — етап розробки розгорнутої програми експерименту;
- організаційний — складання програми експерименту, забезпечення умов для її реалізації, підготовка матеріальної бази експерименту, розподіл управлінських функцій у дослідно-експериментальній роботі, організація спеціальної підготовки кадрів;
- практичний — здійснення вихідних діагностичних зрізів, реалізація методики, відстеження специфіки процесу, здійснення контрольних діагностичних зрізів;
- узагальнюючий — обробка здобутих емпіричних даних, співвіднесення результатів експерименту з поставленими цілями і завданнями, аналіз усіх результатів;
- впроваджуючий — поширення чи впровадження нової освітньої технології або методики як керованого процесу в роботу різних педагогічних колективів, спрямоване на практичну реалізацію в масовому педагогічному дослідженні інновацій, пропонованих дослідником.
Інформація про дослідження є документом, у якому містяться результати дослідження без їх інтерпретації:
• стисле викладення проблемної ситуації;
• перелік цілей та завдань НДР;
• описання соціально-демографічних характеристик вибіркової сукупності;
• розподіл відповідей на запитання анкет чи інтерв'ю та результати аналізу документів у вигляді таблиць (у відсотках).