
- •1. Наука. Загальні поняття та визначення
- •2. Організаційна структура наукових досліджень в Україні
- •3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •4.Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •5.Атестаційно-кваліфікаційна система наукових працівників
- •6.Система організації науково-дослідної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу.
- •7. У чому полягає основна функція методологічного знання?
- •8. У чому полягає суть конкретнонаукової методології?
- •9. Які проблеми включає змістовна методологія, а які - формальна?
- •10. Чому методологію розглядають у широкому і вузькому розумінні?
- •11. Назвіть і охарактеризуйте основні розділи наукової логіки.
- •12. Що складає категоріальний базис методології кожної конкретної науки?
- •14. Що визначає найвищий рівень методології науки - філософська, або фундаментальна методологія?
- •15. Чому загальнонаукова методологія використовується в усіх науках?
- •16. За якими основними напрямками здійснюється пошук методологічних основ, на які спирається конкретний дослідник?
- •17.Охарактеризуйте поняття «система» і його роль у науково-педагогічних дослідженнях.
- •18.На основі яких принципів реалізується сучасна системна методологія?
- •19. Чому структури немає поза системою, так само як немає системи без структури?
- •20. Загальні вимоги до написання наукової роботи.
- •21. Технічне оформлення наукової роботи.
- •22. Стилістичні особливості викладу наукової роботи.
- •23. Характеристика оформлення основних розділів наукової праці.
- •24. Типові помилки при написанні й оформленні наукового дослідження.
- •25. Відгук і рецензія на наукову роботу.
- •26. Наукова конференція як форма звіту дослідника.
- •27. Захист наукової роботи.
- •28. Використання комп’ютерної техніки у дослідженні.
- •29. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт.
- •30. Складові частини наукової праці.
- •31. Вибір теми як один із факторів успіху наукової роботи.
- •32. Етапи наукового дослідження.
- •33. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •34. Особливості оволодіння дослідником жанрами усного мовлення.
- •35. Поняття про метод і методику педагогічного дослідження.
- •36. Характеристика методу педагогічного спостереження.
- •37. Соціологічні методи дослідження та їх застосування у педагогіці.
- •38. Особливості методу тестування.
- •39. Методи вивчення продуктів навчальної діяльності учнів чи студентів.
- •40. Вивчення біографії та складання характеристики.
- •41. Теоретичні методи дослідження.
- •42. Поняття педагогічного досвіду та його значення в науковому пізнанні.
- •43. Пошук передового педагогічного досвіду та його вивчення.
- •44. Педагогічний експеримент та його види.
- •45. Основні етапи проведення експериментального дослідження.
- •46. Зміст, організація та методика констатувального та формувального експерименту.
- •47. Особливості експерименту за вибором оптимального вирішення.
- •48. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики.
- •49. Об'єкти педагогічної діагностики.
- •50. Структура діагностичного дослідження.
- •51. Сутність, зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ.
- •52. Рівні педагогічної діагностики.
- •53. Етапи соціологічного дослідження.
- •54. Розробка програми дослідження.
- •55. Характеристика окремих видів досліджень:спостереження, опитування.
- •56. Особливості педагогічного експерименту.
- •57. Методика обробки одержаної інформації.
- •2. Статистичні методи обробки даних
- •3. Критерій Стьюдента
- •58. Форми звітності про соціологічне дослідження.
- •60. Особливості методу спостереження у педагогічних дослідженнях.
39. Методи вивчення продуктів навчальної діяльності учнів чи студентів.
Вивчення продуктів навчальної діяльності учня - це дослідницький соціально-педагогічний метод, який дозволяє опосередковано вивчати сформованість знань і навичок, інтересів і здібностей учня на основі аналізу продуктів його навчальної праці. Особливість цього методу полягає в тому, що соціальний педагог не вступає в контакт з самим учнем, а має справу з продуктами його навчальної діяльності. Тому при використанні даного методу мова повинна, перш за все, йти про матеріалізованих результатах діяльності учнів: класної роботі, домашній роботі, самостійній роботі або творі, контрольної та перевірочної роботах, малюнках, виробах, моделях, які навчається виконує в ході навчально-виховного процесу та ін
Вивчення продуктів діяльності дозволяє судити про досягнутий рівень діяльності та про сам процес виконання поставлених завдань. При цьому важливо мати уявлення про рівень готовності суб'єкта навчання до певних видів діяльності, про характер завдань і умовах, в яких вони виконувалися. Маючи ці відомості, соціальний педагог може судити про сумлінність і завзятості у досягненні мети, про ступінь ініціативи і творчості у виконанні роботи, тобто про зрушення у розвитку особистості. Отримані спеціалістом подання про творчі можливості і переживаннях навчається дають підставу для переосмислення взаємозв'язку всіх наявних даних та характеристики його особистості.
Поєднання дослідницького методу вивчення продуктів діяльності з наглядом, експериментом і т.д. дає можливість вивчати особливості і послідовність виконання дій у процесі діяльності. Це дозволяє отримати уявлення не тільки про механізми виконання дій, але і про умови виконання діяльності. Оскільки одиничний успішний продукт діяльності може бути отриманий випадково, бажано проведення аналізу різних продуктів діяльності одного і того ж учня. Збереження продуктів діяльності забезпечує можливість їх подальшого порівняння, оцінки динаміки і результатів розвитку.
40. Вивчення біографії та складання характеристики.
Демографічні відомості. Прізвище, ім’я, по батькові студента, рік народження, число та місяць. Прізвище, ім’я, по батькові матері та батька, їхні професії, місце роботи, посада, домашня адреса, телефон.
Умови розвитку та виховання в родині. Склад родини, матеріально-побутові умови, вплив батьків на виховання та навчання студента.
Рівень фізичного розвитку. Стан здоров’я, володіння санітарно-гігієнічними навичками, спосіб життя, спортивні інтереси.
Моральні якості. Загальний рівень морального розвитку, знання морально-етичних норм і правил, поведінка, соціально-моральний статус у групі, рівень та особливості спілкування у групі, рівень правової культури, законослухняність, здатність до самооцінки, особливості вияву дисциплінованості, відповідальності, совісті, соціальної зрілості й активності, милосердя.
Розумовий розвиток. Загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту, потенційні розумові можливості, інтереси, нахили, ставлення до знань, навчання, сформованість пізнавальних мотивів, рівень володіння методами самоосвіти, успішність, її адекватність розумовим можливостям.
Трудове виховання. Сформованість ставлення до праці різних видів, мотиви трудової діяльності, уміння та навички праці з самообслуговування, культура праці, рівень і стійкість професійної орієнтації.
Естетична вихованість. Сформованість естетичних смаків, творчі здібності.
Компоненти психічного розвитку. Розвиток уваги, культури мови, почуттів, особливості пам’яті та мислення, волі, характеру. Темперамент.
Висновки. Позитивні якості особистості, недоліки та труднощі, шляхи подолання. Однією з форм організаційно-виховної роботи куратора в академічній групі студентів є підготовка й проведення тематичних зібрань і диспутів. Пропонуємо деякі теми і проблемні питання до них.