
- •1. Наука. Загальні поняття та визначення
- •2. Організаційна структура наукових досліджень в Україні
- •3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •4.Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •5.Атестаційно-кваліфікаційна система наукових працівників
- •6.Система організації науково-дослідної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу.
- •7. У чому полягає основна функція методологічного знання?
- •8. У чому полягає суть конкретнонаукової методології?
- •9. Які проблеми включає змістовна методологія, а які - формальна?
- •10. Чому методологію розглядають у широкому і вузькому розумінні?
- •11. Назвіть і охарактеризуйте основні розділи наукової логіки.
- •12. Що складає категоріальний базис методології кожної конкретної науки?
- •14. Що визначає найвищий рівень методології науки - філософська, або фундаментальна методологія?
- •15. Чому загальнонаукова методологія використовується в усіх науках?
- •16. За якими основними напрямками здійснюється пошук методологічних основ, на які спирається конкретний дослідник?
- •17.Охарактеризуйте поняття «система» і його роль у науково-педагогічних дослідженнях.
- •18.На основі яких принципів реалізується сучасна системна методологія?
- •19. Чому структури немає поза системою, так само як немає системи без структури?
- •20. Загальні вимоги до написання наукової роботи.
- •21. Технічне оформлення наукової роботи.
- •22. Стилістичні особливості викладу наукової роботи.
- •23. Характеристика оформлення основних розділів наукової праці.
- •24. Типові помилки при написанні й оформленні наукового дослідження.
- •25. Відгук і рецензія на наукову роботу.
- •26. Наукова конференція як форма звіту дослідника.
- •27. Захист наукової роботи.
- •28. Використання комп’ютерної техніки у дослідженні.
- •29. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт.
- •30. Складові частини наукової праці.
- •31. Вибір теми як один із факторів успіху наукової роботи.
- •32. Етапи наукового дослідження.
- •33. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •34. Особливості оволодіння дослідником жанрами усного мовлення.
- •35. Поняття про метод і методику педагогічного дослідження.
- •36. Характеристика методу педагогічного спостереження.
- •37. Соціологічні методи дослідження та їх застосування у педагогіці.
- •38. Особливості методу тестування.
- •39. Методи вивчення продуктів навчальної діяльності учнів чи студентів.
- •40. Вивчення біографії та складання характеристики.
- •41. Теоретичні методи дослідження.
- •42. Поняття педагогічного досвіду та його значення в науковому пізнанні.
- •43. Пошук передового педагогічного досвіду та його вивчення.
- •44. Педагогічний експеримент та його види.
- •45. Основні етапи проведення експериментального дослідження.
- •46. Зміст, організація та методика констатувального та формувального експерименту.
- •47. Особливості експерименту за вибором оптимального вирішення.
- •48. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики.
- •49. Об'єкти педагогічної діагностики.
- •50. Структура діагностичного дослідження.
- •51. Сутність, зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ.
- •52. Рівні педагогічної діагностики.
- •53. Етапи соціологічного дослідження.
- •54. Розробка програми дослідження.
- •55. Характеристика окремих видів досліджень:спостереження, опитування.
- •56. Особливості педагогічного експерименту.
- •57. Методика обробки одержаної інформації.
- •2. Статистичні методи обробки даних
- •3. Критерій Стьюдента
- •58. Форми звітності про соціологічне дослідження.
- •60. Особливості методу спостереження у педагогічних дослідженнях.
37. Соціологічні методи дослідження та їх застосування у педагогіці.
Широке застосування при дослідженні проблем навчання та виховання, отримали такі з них: усне й письмове опитування, оцінювання (рейтинг) та самооцінювання. Основними соціологічними методами, що превалюють у педагогічних дослідженнях, можна вважати письмове та усне опитування, тобто анкетування й інтерв’ю.
Метод анкетування побудований на письмовому задаванні наперед підготовлених запитань іспитникам й отриманні адекватнихвідповідей; як правило, кожне наступне питання є логічним продовженням попереднього. Тому, в анкеті (на відміну від інтерв’ю й особливо бесіди) існує жорстка логічна конструкція змісту, яка залишається незмінною протягом проведення всього опитування.
Анкета як ефективний засіб пізнання найчастіше використовується тоді, коли необхідно вивчати думку педагогів, школярів та їх батьків щодо шляхів і напрямків реалізації навчально-виховного процесу, коли потрібно дізнатися про ставлення учнів певного віку один до одного, до вчителів та предметів, які вони викладають, до різних видів трудової діяльності тощо.
При дослідженні різноманітних процесів та явищ педагогам часто доводиться виявляти також й причини, які лежать в основі їх виникнення та розвитку. Зокрема, це можуть бути мотиви позитивних чи негативних вчинків школярів, їх вибору різних видів позакласних занять, ставлення до навчальних предметів, стимули до трудової діяльності тощо. Вивчення внутрішніх спонукальних причин самоствердження іспитників доцільно реалізовувати за допомогою інтерв’ю.
Усне опитування часто поєднується з письмовим, і може передувати йому, супроводжувати або завершувати його; це залежить від мети, завдань і умов здійснення пошукової роботи.
Взаємостосунки між людьми мають значною мірою оцінювальний характер. Кожний із нас мав можливість звернути увагу на те, як люди охоче говорять про інших і дають їм оцінки. Ця особливість з успіхом може бути використана при дослідженні проблем навчання та виховання. Саме тому, значного поширення у педагогіці набув метод оцінювання (рейтингу).
Рейтинг – метод психологічного вимірювання, який базується на судженнях компетентних суддів; іншими словами – це спосіб непрямого спостереження, що полягає у вивченні та оцінюванні обєкта дослідження людиною, яка пізнавала його протягом тривалого часу.
У порівнянні із прямим спостереженням, рейтинг відзначається економічністю.
Широко застосовується метод самооцінювання; його використання дозволяє обгрунтовувати різні концепції ролі особистості в суспільстві.Педагог досить добре повинен знати своїх вихованців, щоб кваліфіковано та об’єктивно оцінювати їх знання, вчинки, поведінку. Неспівпадання його оцінки з самооцінкою приводить до конфліктів явних та прихованих.
38. Особливості методу тестування.
Тестування — це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови чи результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об'єктивності, надійності та валідності вимірів, повинен пройти опрацювання й інтерпретацію й бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці
Особливості:
Тестування є якіснішим і об'єктивнішим способом оцінювання, його об'єктивність досягається шляхом стандартизації процедури проведення, перевірки показників якості завдань і тестів у цілому.
Тестування — справедливіший метод, який ставить усіх учнів в однакові умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінювання, практично усуваючи суб'єктивізм викладача. За даними англійської асоціації NEAB, що займається підсумковою атестацією учнів Великобританії, тестування дозволяє знизити число апеляцій більше ніж у три рази, зробити процедуру оцінювання однаковою для всіх учнів не залежно від місця проживання, типу і виду навчального закладу, де навчаються учні.
Тести — це об'ємніший інструмент, оскільки тестування може включати в себе завдання по усіх темах курсу, тоді як на усний екзамен зазвичай виноситься 2-4 теми, а на письмовий — 3-5. Це дозволяє діагностувати знання учня по усьому курсу, виключаючи елемент випадковості при витягування екзаменаційного білета. За допомогою тестування можна встановити рівень знань учня по дисципліні у цілому і по окремих її розділах.
Тест є точнішим інструментом, так, наприклад, шкала оцінювання тесту з 20 запитань, містить 20 поділок, у той же час, як звична шкала оцінювання знань — лише 4.
Тестування є ефективнішим з економічних міркувань. Основні затрати при тестування припадають на розробку якісного інструментарію, тобто мають одноразовий характер. Затрати ж на проведення тесту значно нижчі, ніж при письмовому чи усному контролі. Проведення тестування і контроль результатів в групі з 30 осіб забирає півтори-дві години, усний або письмовий екзамен — не менше чотирьох годин.
Тестування — це найбільш м'який інструмент, вони ставлять всіх учнів в однакові умови, використовуючи єдину процедуру і єдині критерії оцінки, що приводить до зниження передекзаменаційних нервових напружень.