
- •1. Наука. Загальні поняття та визначення
- •2. Організаційна структура наукових досліджень в Україні
- •3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •4.Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •5.Атестаційно-кваліфікаційна система наукових працівників
- •6.Система організації науково-дослідної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу.
- •7. У чому полягає основна функція методологічного знання?
- •8. У чому полягає суть конкретнонаукової методології?
- •9. Які проблеми включає змістовна методологія, а які - формальна?
- •10. Чому методологію розглядають у широкому і вузькому розумінні?
- •11. Назвіть і охарактеризуйте основні розділи наукової логіки.
- •12. Що складає категоріальний базис методології кожної конкретної науки?
- •14. Що визначає найвищий рівень методології науки - філософська, або фундаментальна методологія?
- •15. Чому загальнонаукова методологія використовується в усіх науках?
- •16. За якими основними напрямками здійснюється пошук методологічних основ, на які спирається конкретний дослідник?
- •17.Охарактеризуйте поняття «система» і його роль у науково-педагогічних дослідженнях.
- •18.На основі яких принципів реалізується сучасна системна методологія?
- •19. Чому структури немає поза системою, так само як немає системи без структури?
- •20. Загальні вимоги до написання наукової роботи.
- •21. Технічне оформлення наукової роботи.
- •22. Стилістичні особливості викладу наукової роботи.
- •23. Характеристика оформлення основних розділів наукової праці.
- •24. Типові помилки при написанні й оформленні наукового дослідження.
- •25. Відгук і рецензія на наукову роботу.
- •26. Наукова конференція як форма звіту дослідника.
- •27. Захист наукової роботи.
- •28. Використання комп’ютерної техніки у дослідженні.
- •29. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт.
- •30. Складові частини наукової праці.
- •31. Вибір теми як один із факторів успіху наукової роботи.
- •32. Етапи наукового дослідження.
- •33. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •34. Особливості оволодіння дослідником жанрами усного мовлення.
- •35. Поняття про метод і методику педагогічного дослідження.
- •36. Характеристика методу педагогічного спостереження.
- •37. Соціологічні методи дослідження та їх застосування у педагогіці.
- •38. Особливості методу тестування.
- •39. Методи вивчення продуктів навчальної діяльності учнів чи студентів.
- •40. Вивчення біографії та складання характеристики.
- •41. Теоретичні методи дослідження.
- •42. Поняття педагогічного досвіду та його значення в науковому пізнанні.
- •43. Пошук передового педагогічного досвіду та його вивчення.
- •44. Педагогічний експеримент та його види.
- •45. Основні етапи проведення експериментального дослідження.
- •46. Зміст, організація та методика констатувального та формувального експерименту.
- •47. Особливості експерименту за вибором оптимального вирішення.
- •48. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики.
- •49. Об'єкти педагогічної діагностики.
- •50. Структура діагностичного дослідження.
- •51. Сутність, зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ.
- •52. Рівні педагогічної діагностики.
- •53. Етапи соціологічного дослідження.
- •54. Розробка програми дослідження.
- •55. Характеристика окремих видів досліджень:спостереження, опитування.
- •56. Особливості педагогічного експерименту.
- •57. Методика обробки одержаної інформації.
- •2. Статистичні методи обробки даних
- •3. Критерій Стьюдента
- •58. Форми звітності про соціологічне дослідження.
- •60. Особливості методу спостереження у педагогічних дослідженнях.
30. Складові частини наукової праці.
Порядок подання обов’язкових складових частин КР(МР) і їх рекомендований обсяг:
I) Текстова частина (ТЧ):
1) титульний аркуш ТЧ;
2) індивідуальне завдання на КР(МР);
3) календарний план;
4) зміст;
5) анотація 1 ст. ;
6) вступ 1-3 ст.;
7) основна частина (її розділи): 30-50 ст.;
– аналіз існуючих методів (алгоритмів) вирішення поставленої задачі;
– обґрунтування вибору рішення;
– вибір принципу дії системи чи обґрунтування методик;
– розробка структурної і (або) функціональної схеми;
– розробка принципової схеми;
– експериментальні дослідження;
– метрологічні характеристики;
– алгоритмічне та програмне забезпечення;
8) висновки;
9) література;
10) глосарій;
11) додатки;
II) носій інформації на якому розміщені текстова частина роботи, програми, матеріали та презентація доповіді.
31. Вибір теми як один із факторів успіху наукової роботи.
Вибір теми, є найвідповідальнішим етапом у науковій діяльності, бо це часом визначає майбутню діяльність людини на все життя і вирішальним чином зумовлює результати досліджень.
Розрізняють три різновиди тем:
теми як результат розвитку проблем, над якими працює даний науковий колектив;
ініціативні теми;
замовлені теми.
Найкраще обирати теми першої групи.
При обранні теми основними критеріями повинні бути
актуальність, новизна і перспективність;
наявність теоретичної бази;
можливість виконання теми в даній установі;
зв'язок її з конкретними господарськими планами і довгостроковими програмами;
можливість отримання від впровадження результатів дослідження технічного, економічного і соціального ефекту.
32. Етапи наукового дослідження.
Розпочинаючи дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, передусім актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання.
Головними етапами наукового дослідження (схема 5) є:
- виникнення ідеї, формулювання теми;
- формування мети та завдань дослідження;
- висунення гіпотези, теоретичні дослідження;
- проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;
- аналіз та оформлення наукових досліджень;
- впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;
33. Особливості роботи над літературними джерелами.
Процес ознайомлення з літературними джерелами складається з ряду етапів. Перший етап — це перегляд обліково-реєстраційних видань. Він дає можливість, по-перше, знайти видання, які найбільш повно і достовірно висвітлюють усі аспекти проблеми, що досліджується. По-друге, ці видання, як основа перспективної бібліографії, дозволяють оцінити динаміку розвитку даної проблеми.
Другим етапом у роботі з літературними джерелами є перегляд бібліографічних покажчиків та інших періодичних видань, анотованих фундаментальними бібліотеками (НБ України ім.В.І.Вернадського та ін.). Третім етапом роботи з літературними джерелами є перегляд каталогів і картотек.
При опрацюванні книги зверніть увагу на основні факти, події і теоретичні узагальнення, встановивши логічний зв'язок між ними, теоретично осмисливши прочитаний матеріал. Осмислювати потрібно, враховуючи історичну обстановку, ті умови, в яких цей твір писався, аналізуючи історичні документи і літературу, з'ясувавши актуальність основних думок.
Бібліографічний опис, як правило, складають тією мовою, якою надруковано елемент з додержанням сучасної орфографії. У його опис входить декілька елементів, що записуються на каталожній картці у певному порядку. Як перший елемент запису може виступати ім'я автора (заголовок індивідуального автора), а також назва видання.