- •Одеса одеу 2008
- •Передмова
- •Філософські пошуки хх століття
- •Аббаньяно Николо. Мудрость жизни
- •Бердяев н.А. Воля к жизни и воля к культуре
- •Бердяев н.А. О культуре
- •Вайнштейн о.Б. Постмодернизм: история или язык?
- •Вебер м. «Объективность» познания в области социальных наук и социальной политики
- •Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- •Гадамер г. Истина и метод
- •Гадамер г. Актуальность прекрасного
- •Деррида Жак. Призраки Маркса
- •Жижек Славой. 13 опытов о Ленине
- •Камю а. Миф о Сизифе
- •Козловский п. Современность постмодерна
- •Ортега-и-Гассет X. О ценности культуры
- •Ортега-и-Гассет х. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Ортега-и-Гассет х. Восстание масс
- •Парсонс г. Философия удивления
- •Печчеи а. О человеческих качествах
- •Поппер к. Открытое общество и его враги
- •Поппер к. Что такое диалектика?
- •Сартр ж.-п. Экзистенциализм – это гуманизм
- •Тоффлер о. Футурошок
- •Тоффлер о. Третья волна
- •Фейерабенд п. Наука и методология
- •Фромм э. Бегство от свободы
- •Фромм э. Пути из больного общества
- •Фромм Эрих. Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- •Фукуяма ф. Великий разрыв. Человеческая природа и воспроизводство социального порядка
- •Хайек ф. Фон. Познание, конкуренция и свобода
- •Швейцер а.А. Культура и этика Кризис культуры и его духовная причина
- •Шеллер м. Положение человека в Космосе
- •Ясперс к. Истоки истории и ее цель
- •2. Современная техника
- •Ясперс к. О мировой истории
Філософські пошуки хх століття
Абаньяно Ніколо (1901-1990) – відомий італійський мислитель, засновник філософського вчення, що одержало назву «позитивного екзистенціалізму». Свою концепцію Аббаньяно виклав у роботах: «Структура екзистенції» (1939), «Вступ до екзистенціалізму» (1942), «Позитивний екзистенціалізм» (1948), «Можливість і воля» (1956). На його думку, екзистенціальна філософія повинна усувати відчуженість між думкою і життям. Аббаньяно вважав, що екзистенціалізм залишив людину гинути на самоті, оскільки відмовився надати їй інструмент, що міг би допомогти протистояти нестійкості людських очікувань, дозволити дивитися в майбутнє з розумною, хоча й обачливою вірою. У своїй концепції «позитивного екзистенціалізму» Аббаньяно розглядає не абстрактного індивіда, а окрему конкретну людину, закликаючи її відповідально ставитися до навколишнього світу, до самої себе і до інших людей. Іноді людина, писав Аббаньяно, не приймає ніяких рішень, розсіяна, не володіє собою і не використовує по-справжньому свої можливості. Завдання філософії, за Аббаньяно, - допомогти людині в її самовизначенні, закликати її до руху, до прийняття рішення. Філософія покликана давати людині шлях до розуміння самої себе. Людина має почути цей заклик і зробити свій вибір. Згідно з Аббаньяно, людська свобода - це реальна, жахлива свобода, тому екзистенціалізм не слід розглядати як філософію звеличення людини і її долі, надання їй повних гарантій. Людина, за Аббаньяно, не є центром світу, світ не улаштований і не призначений для цілей людини, інакше б втратився сенс людського існування, його проблематичність.
Вибір повинен підтримуватися вірою в цінність того, що обирають. Вибір людини втягує її в стосунки з іншими людьми. Щоб зрозуміти іншу людину і дати їй можливість зрозуміти вас, необхідно вступити в контакт із навколишнім світом і з цією людиною. Буття, взаємини з іншими людьми формують індивідуальність людини. «Я» людини здатне реалізувати себе лише у спілкуванні з іншими, на основі солідарності, дружби, любові. Концепція «позитивного екзистенціалізму», на думку Аббаньяно, повинна допомогти людині перебороти страх перед життям, перед навколишнім світом, страх перед відповідальністю за себе і за свої вчинки. Підтверджуючи проблематичність людського існування у світі, ця концепція містить конструктивний момент, підтверджуючи дійсну можливість взаємин людини з Буттям.
Робота Н.Аббаньяно «Мудрість життя”, уривки з якої пропонуються Вашій увазі, звернена не лише до філософів-професіоналів, але й до широкого кола читачів, котрих хвилюють злободенні проблеми сучасного життя. Звернення Аббаньяно до проблем повсякденного життя не стало чимось неочікуваним; вже у “Вступі до екзистенціалізму” він вказує на те, що завдання філософа полягає скоріше не в тому, щоб створювати суто умосяжні абстрактні схеми, а у тому, щоб допомагати людям робити правильний вибір у різних ситуаціях, орієнтувати їх на цінності та ідеали, котрі сприятимуть їхньому виживанню у неспокійному і сповненому небезпек світі.
