Філософські пошуки хх століття

Абаньяно Ніколо (1901-1990) – відомий італійський мислитель, засновник філософського вчення, що одержало назву «позитивного екзистенціалізму». Свою концепцію Аббаньяно виклав у роботах: «Структура екзистенції» (1939), «Вступ до екзистенціалізму» (1942), «Позитивний екзистенціалізм» (1948), «Можливість і воля» (1956). На його думку, екзистенціальна філософія повинна усувати відчуженість між думкою і життям. Аббаньяно вважав, що екзистенціалізм залишив людину гинути на самоті, оскільки відмовився надати їй інструмент, що міг би допомогти протистояти нестійкості людських очікувань, дозволити дивитися в майбутнє з розумною, хоча й обачливою вірою. У своїй концепції «позитивного екзистенціалізму» Аббаньяно розглядає не абстрактного індивіда, а окрему конкретну людину, закликаючи її відповідально ставитися до навколишнього світу, до самої себе і до інших людей. Іноді людина, писав Аббаньяно, не приймає ніяких рішень, розсіяна, не володіє собою і не використовує по-справжньому свої можливості. Завдання філософії, за Аббаньяно, - допомогти людині в її самовизначенні, закликати її до руху, до прийняття рішення. Філософія покликана давати людині шлях до розуміння самої себе. Людина має почути цей заклик і зробити свій вибір. Згідно з Аббаньяно, людська свобода - це реальна, жахлива свобода, тому екзистенціалізм не слід розглядати як філософію звеличення людини і її долі, надання їй повних гарантій. Людина, за Аббаньяно, не є центром світу, світ не улаштований і не призначений для цілей людини, інакше б втратився сенс людського існування, його проблематичність.

Вибір повинен підтримуватися вірою в цінність того, що обирають. Вибір людини втягує її в стосунки з іншими людьми. Щоб зрозуміти іншу людину і дати їй можливість зрозуміти вас, необхідно вступити в контакт із навколишнім світом і з цією людиною. Буття, взаємини з іншими людьми формують індивідуальність людини. «Я» людини здатне реалізувати себе лише у спілкуванні з іншими, на основі солідарності, дружби, любові. Концепція «позитивного екзистенціалізму», на думку Аббаньяно, повинна допомогти людині перебороти страх перед життям, перед навколишнім світом, страх перед відповідальністю за себе і за свої вчинки. Підтверджуючи проблематичність людського існування у світі, ця концепція містить конструктивний момент, підтверджуючи дійсну можливість взаємин людини з Буттям.

Робота Н.Аббаньяно «Мудрість життя”, уривки з якої пропонуються Вашій увазі, звернена не лише до філософів-професіоналів, але й до широкого кола читачів, котрих хвилюють злободенні проблеми сучасного життя. Звернення Аббаньяно до проблем повсякденного життя не стало чимось неочікуваним; вже у “Вступі до екзистенціалізму” він вказує на те, що завдання філософа полягає скоріше не в тому, щоб створювати суто умосяжні абстрактні схеми, а у тому, щоб допомагати людям робити правильний вибір у різних ситуаціях, орієнтувати їх на цінності та ідеали, котрі сприятимуть їхньому виживанню у неспокійному і сповненому небезпек світі.