Методи контролю

Про викладанні теорії права та держави використовуються методи: усного та письмового опитування, дискусії, робота в групах, тестування.

Критерії оцінювання знань

Застосування кредитно-модульної системи активно впливає на характер і організацію навчального процесу, стимулює роботу студентів, підвищує їх зовнішню і внутрішню мотивацію за допомогою постійного і систематичного контролю і оцінки їх знань, вмінь, гласності результатів. Така організація навчального процесу активізує навчальну роботу, планомірно, впродовж всього семестру, вимагає від студента систематичної роботи, розширює можливості для всестороннього розкриття здібностей, розвиває творче мислення, індивідуалізує вимоги до рівня розвитку аналітичних здібностей, що виключає зрівняльний підхід до оцінки знань студентів.

Студент зобов'язаний виконати всі види робіт, передбачених з дисципліни. Його діяльність буде оцінена певною кількістю балів.

Контрольні питання для підготовки до заліку видаються студентам для ознайомлення не менше, ніж за місяць до початку залікової сесії.

Кредитно-модульна система забезпечує найповнішу реалізацію основних освітніх функцій, властивих учбовому контролю в цілому: діагностичної, пізнавальної, стимулюючої, виховної і оціночної.

Підсумкова оцінка знань студентів (залік) виставляється на основі результатів поточного модульного контролю.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного модульного контролю.

Поточний модульний контроль проводиться відповідно до розкладу, складеного деканатом з урахуванням календарного графіка навчального процесу і особливостей навчального плану спеціальності «Правознавство».

Об'єктами поточного контролю знань студентів з філософії права є:

• систематичність і активність роботи на семінарських заняттях;

• виконання завдань для самостійної роботи студентів;

• виконання модульних (контрольних) завдань.

У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, з дозволу деканату, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час і порядок складання визначає викладач.

При цьому поточний модульний контроль оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. Ця оцінка складається на основі суми балів з дисципліни «Філософія права», з яких:

• за роботу на семінарських заняттях – максимальні 60 балів;

• за самостійну роботу студентів - максимальні 20 балів;

• за підсумкову контрольну роботу - максимальні 20 балів.

Підсумковий бал за підсумками поточного модульного контролю виставляється під час останнього семінарського заняття.

Кількість балів (від 0 до 100) вноситься до відомості обліку успішності до поточного модульного контролю і є підставою для визначення загальної успішності студента з даної дисципліни.

Студентам, що набрали від 50 до 100 балів, залік виставляється автоматично за наслідками семестру. Студенти, що набрали меншу кількість балів, складають залік в установленому порядку. При цьому мінімальна вимога до студента - набрати 30 балів протягом всього семестру. Студенти, що набрали менше 30 балів, допускаються до складання заліку після ліквідації заборгованостей з самостійної роботи і відпрацювання пропусків семінарських занять.

Залік з філософії права проводиться відповідно до розкладу залікової сесії в письмово-усній формі: студенти пишуть відповіді на питання квитків і потім дають усні пояснення з цих відповідей. Складання заліку проводиться в навчальній аудиторії, де знаходиться вся академічна група.

Оцінка «зараховано» виставляється студентові, виходячи з таких критеріїв:

1. відповідь студента свідчить про глибину знань: вивчена учбова і спеціальна література по темі, показані міцні теоретичні знання, представлена переконлива орієнтація у висловлюваному матеріалі, вміла аргументація висновків;

2. відповідь студента свідчить про хороші знання: вивчена учбова і частково спеціальна література, показані, в основному, міцні теоретичні знання, переважно, переконлива орієнтація у висловлюваному матеріалі, а також не цілком вміла аргументація висновків;

3) відповідь студента свідчить про задовільні знання: вивчена учбова література, окремі спеціальні джерела, показані теоретичні знання, представлена не цілком переконлива орієнтація у висловлюваному матеріалі, а також слабка аргументація висновків.

Відповідь, яка не відповідала жодному з перерахованих критеріїв, оцінюється як незадовільна і студентові виставляється оцінка «не зараховано». Перескладання заліку проводиться після додаткової підготовки студентів згідно розкладу, що встановлюється деканатом. Якщо перескладання завершиться для студента оцінкою «не зараховано», то подальше перескладання проводиться комісійно.

У разі потреби уточнення знань студента і за бажанням студента як додаткове завдання на заліку можуть бути використані тестові завдання.