Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет

Економіко-правовий факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Навчально-методичні матеріали

з дисципліни

«ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»

для студентів денної та заочної форми навчання

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» ОКР «Бакалавр»

Донецьк – 2013

ВСТУП

Філософія права - це наука, що вивчає природу права, його розуміння, поняття і визначення. Дослідницькі інтереси цієї науки включає становлення, історичний та сучасний процеси розвитку правової ідеології, яка охоплює різноманітні ідеї права - уявлення про те, що є право і яким воно має бути .

До недавнього часу філософія права оцінювалася в нашій науці та освіті як своєрідний (загальнофілософський) спосіб пізнання права і перебувала у змісті загальної теорії права. Філософія права існувала, але їй не вчили. І сьогодні багато юристів - професіонали (і не тільки вони ) вважають, що єдиним джерелом філософії права є праці Гегеля. Разом з тим, навіть самий приблизний перелік філософсько-правових досліджень виражається в багатьох книгах і статтях.

Повернення філософії права до системи нашої науки як самостійної галузі знань і до системи юридичної освіти в якості окремої академічної дисципліни означає дійсно наукове і світоглядне обгрунтування юриспруденції, оскільки вона є і основою правової культури, і значним засобом подолання відсталості і догматизму в правознавстві.

Самостійність і відокремленість філософії права як науки підтверджується особливістю її предмета: сутнісні сторони права як системи ідей, ідеальних, духовних засад, що лежать в основі, попереджають чинне право або розходяться з ним.

Юридична матерія, що лежить у змісті предмету філософії права, дозволяє її визначити як науку юридичну. Зміст предмету філософії права свідчить також про її відмінність від загальної теорії права. Остання не виключає філософського підходу до вивчення правових норм, регульованих ними суспільних відносин та інших правових явищ, але, при цьому, філософський спосіб пізнання локалізується сферою чинного в суспільстві права. Саме в цьому полягає основне завдання загальної теорії права: пояснити, розтлумачити, визначити всі сутнісні характеристики офіційно визнаних і виражених в суспільстві юридичних норм, які виступають критерієм поведінки суб'єктів суспільного життя.

У свою чергу, філософія права, досліджуючи ідеї права, його зміст і природу, виступає критерієм оцінки відповідності ідей і сформованої системи позитивного права, Об'єктивність і достовірність філософсько-правового критерію обумовлена тим, що філософія права досліджує глибинні пласти правознавства, опосередковані розвитком суспільства, складаються незалежно від офіційно - владної даності позитивного права.

Філософія права взаємопов'язана з загальнофілософською наукою, що зумовлюється єдністю певних універсальних філософських систем. Водночас, дослідницька орієнтація філософії права досить відокремлена з точки зору об'єкта і предмета вивчення.

Предмет філософії права має філософську основу, однак, вона не поєднується із звичайною наочною ілюстрацією за допомогою залучення в цій якості юридичного матеріалу. Навпаки, правові ідеї, досліджувані філософією права, зумовлюють трансформацію філософської основи на рівень узагальнень юридичного характеру. Тому філософія права не є якою-небудь частиною загальнофілософської науки, а відноситься до системи юридичних наук. Інше означало б, що філософи шукають ідеальне право, не знаючи, що воно таке і яке воно насправді.

У рамках предмету філософії права взаємодіють філософська основа та юридичне «середовище», при цьому останнє має вирішальне значення.

Наведена коротка характеристика філософії права свідчить про складність її вивчення як навчальної дисципліни. Разом з тим, знання, набуті студентами з енциклопедії права, загальної філософії і галузевих юридичних дисциплін, являють собою ту вихідну основу, яка необхідна для успішного засвоєння філософії права.

Мета: формування системи знань про становлення та розвиток філософсько-правових ідей, різноманітні напрямки праворозуміння, співвідношення правових ідей і діючого права, соціальну цінність права.

Завдання: з'ясування поняття та предмету філософії права і її ролі на сучасному етапі історичного розвитку суспільства; визначення ролі правової ідеології в правовій системі; встановлення взаємозв'язку філолофсько-правової ідеї та соціальної цінності права; характеристика основних концепцій праворозуміння; обґрунтування ролі праворозуміння у формуванні правосвідомості й правової культури суспільства; використання знань про філолофсько-правові ідеї в тлумаченні норм діючого права; застосування філолофсько-правових ідей для обґрунтування власної світоглядної позиції.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- об’єкт та предмет дослідження філософії права;

- історичні етапи розвитку філософії права;

- основні теорії походження права;

- типологію праворозуміння;

- зміст природно-правової теорії ;

- особливості визначення права в межах юридичного позитивізму;

- зміст і особливості нормативного підходу до визначення права;

- визначення права в межах соціологічного підходу;

- зміст і особливості інших різновидів праворозуміння (психологічна теорія, соціальні концепції, солідаризм, історична школа права, адхократія, релятивізм).

вміти:

- використовувати знання про філософсько-правові ідеї при тлумаченні норм діючого права;

- в процесі здійснення професійної юридичної діяльності використовувати праворозуміння для оцінки правосвідомості та правової культури індивіда та групи;

- використовувати правову ідеологію для обґрунтування концепцій праворозуміння;

- обґрунтовувати власно світоглядну позицію на підставі порівняльного аналізу основних теорій праворозуміння;

- використовувати філософське осмислення права для обґрунтування соціальної орієнтації юридичних рішень, що приймаються.