Типовим представником є медична п’явка - Hirudo medicinalis.

Загальна морфологія подібна до морфології більшості інших п'явок. Поширена в Зх. та в Центральній Європі, Литві, Пн.-Сх. та Пн.-Зх. території України. Тіло сплющене, до переду звужується

Дорослі особини до 100–150 мм завдовжки, максимально — 25 см та забарвлені в темний зелений, коричневий або проміжний колір, темніший на дорсальній стороні та світліший на вентральній, дорсальна сторона також має тонку червону смужку і характерний малюнок з оранжевих з нерівними краями та темних смужок. Черевна сторона тіла з темними невеликими плямами. Поверхня вкрита маленькими присосками і пухирцями. Ці п'явки мають два присоски, передній та задній. Задній присосок використовується для прикріплення, тоді як через передній, який має щелепи і зуби, відбувається харчування. Європейська медична п'явка має три щелепи, що мають вигляд невеликих пил із біля 100 гострих зубів, які використовуються для прокусування шкіри хазяїна. На місці укусу залишається відмітка у формі літери Y всередині кола. Після прокусування шкіри та вприскування антикоагулянта (гірудина) та анестетиків, п'явки висмоктують кров хазяїна. Великі дорослі особини споживають до 15 мл. крові за один раз.

Місця існування та біологія

Зустріти цих червів можна у ставках, водоймах, що періодично пересихають, у заплавних водоймах, невеликих озерах, річках з повільною течією. В окремій водоймі популяція може досягати кількох тисяч особин. Існуванню виду сприяють наявність у водоймі жаб та відвідуванню його великими ссавцями(великою рогатою худобою та кіньми); відсутність ворогів—хижої великої псевдокінської п'явки Haemopis sanguisuga, наявність сприятливої для викладання коконів узбережної смуги; достатнє прогрівання води.

Європейська медична п'явка — гермафродит. Вона відкладає яйця купками біля 50-ти яєць, біля води (але не в воді), в темних вологих місцях. Розмножується в неволі в напівпромислових умовах.

10