Тип Кільчасті черви - Annelida

Загальна характеристика типу Кільчасті черви

Кільчасті черви - це найвище організовані черви, що мають усі системи органів, властиві представникам вищих типів тварин: вторинну порожнину тіла, кровоносну систему, органи руху, а деякі і органи дихання.

Серед кільчастих червів переважають вільноживучі мешканці водойм і суші. Лише незначна кількість видів ведуть паразитичний спосіб життя. Вони мають розміри від кількох міліметрів до трьох метрів.

Тіло кільчаків складається з головної лопаті (простомія), тулуба, що поділений на сегменти і анальної лопаті (пігідія). Сегменти тулуба однакові, тобто метамерні або гомономні. На тулубових сегмента у багатощетинкових червів розвинені органи руху - параподії, а на головній лопаті - органи чуття

Пальпи і щетинки. У інших класів ці утворення редукуються частково або цілком.

У кільчаків розвинений шкірно-м’язовий мішок пульсуючих органів виконують головні кровоносні судини: спинна і черевна. У П’явок спостерігається редукція кровоносної системи.

• Більшість кільчаків дихають всією поверхнею тіла, лише у морських видів розвинені зовнішні шкірні зябра.

• Нервова система складається з головного мозку - парного надглоткового ганглію, що з’єднаний кільцевими стовбурами з черевним нервовим ланцюжком, утвореним зближеними нервовими стовбурами і пари гангліїв у кожному сегменті. У багатьох кільчаків є органи чуття - очі, нюхальні ямки, різні придатки з рецепторами дотику та хімічного чуття.

• Серед кільчастих червів є роздільностатеві і гермафродити. Гонади утворюються у стінках целому. Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Розвиток у морських видів проходить з метаморфозом, у всіх інших - прямий.

• Тип Кільчасті черви включає два підтипи: Пояскові - Clitellata і Безпояскові - Aclitellata. До першого підтипу належать класи Малощетинкові черви - Oligochaeta і П’явки - Hirudinea, а до другого - Багатощетинкові черви - Polychaeta.

Клас п’явки - Himdmea

До цього класу відносяться прісноводі або морські, зрідка наземні хижі або кровосисні тварини, розмірами від кількох міліметрів до 20 і більше сантиметрів. Відомо близько 400 видів, із них в Україні - близько 30.

Тіло п’явок видовжене, сплющене в дорзо-вентральному напрямку і складається зі сталої кількості сегментів. Є навколоротовий і черевний присоски. Простомій і пігідій розвинені слабо, проявляється вторинна кільчастість. На один сегмент припадає 3-5 кілець помітних зовні. Шкірно- м’язовий мішок має типову будову. У шкірі є значна кількість залозистих і пігментних клітин. Мускулатура добре розвинена. Крім кільчастих і повздовжніх м’язів є також спинно-черевні м’язи. На тулубових сегментах відсутні не тільки параподії але й щетинки, і, лише у древніх п’явок на перших п’яти сегментах збереглися щетинки.

У п’явок добре розвинена паренхіма, в якій є основна речовина і різні види клітин: жирові, пігментні тощо. У зв’язку з розвитком паренхіми відбулася редукція целому. У справжніх п’явок від нього залишається лише 4 повздовжні лакунарні канали: спинний, черевний і два бічні. Справжня замкнена кровоносна система збереглася лише у щетинконосних п’явок. У решти вона дуже редукувалася. У хоботних п’явок збереглися спинна і черевна кровоносна судини, але зникли кільцеві судини і підшкірні капіляри. У інших редукція пішла ще дальше. Целомічна рідина, що заміщує кров рухається завдяки скороченню бічних лакун.

Травна система типова. У щелепних п’явок в глотці є хітинові щелепи. В ротову порожнину відкриваються слинні залози. Слина містить речовину гірудин, яка запобігає згортанню і загниванню крові. У хижих п’явок гірудину немає. Середній відділ кишечника у кровосисних п’явок робить від 6 до 11 бічних відростків. У шлунку кров може зберігатися до 2 місяців.

Основними органами виділення є метанефридії, яких є не більше 17 пар. Функцію виділення виконує також і ботриоїдна тканина, утворена хлорагогенними клітинами.

Дихають п’явки всією поверхнею тіла і лише деякі морські види мають зовнішні зябра.

Нервова система має деякі особливості у зв’язку з виникненням присосків. Надглотковий ганглій зсунутий назад і міститься у 4 сегменті, на черевному ланцюжку ганглії сегментів, що утворюють передній присосок злиті в єдиний вузол; подібний вузол є також і поблизу заднього присоска. Органи чуття представлені чутливими сосочками, які виконують функції органів дотику, хімічного чуття, інколи до їх складу входять і світлочутливі клітини. У деяких видів вони перетворилися на очі на перших 5 сегментах.

П’явки гермафродити. Запліднення перехресне. Яйця розвиваються в коконах. Розвиток прямий, без метаморфозу.

Клас П’явки поділяється на два підкласи: Стародавні п’явки - Archihirudinea та Справжні п’явки - Euhirudinea.

Підклас Стародавні п’явки - Archihirudinea

До цього підкласу відноситься лише один ряд Щетинконосні п’явки - Acanthobdellea, що включає один рід з двома видами. У них на кожному з п’яти сегментів є по 4 пари щетинок, добре розвинені целом із перетинками між сомітами і кровоносна система, шлунок не має сліпих виростів. Є невеликий хоботок, передній присосок недорозвинений або відсутній. Розміри тіла до 30 мм. Обидва види цих п’явок є паразитами лососевих риб і трапляються у холодних прісних водоймах.

Підклас Справжні п’явки - Euhirudinea

Справжні п’явки не мають щетинок, передній присосок у них добре розвинений, целом має вигляд системи лакун, що частково або цілком заміщують кровоносну систему.

До цього підкласу належать два ряди: Хоботні п’явки - Rhynchobdella і Безхоботні - Arhynchobdellea.

У хоботних п’явок розміри тіла коливаються від 5 до 80 мм. Це виключно водяні тварини, які мають хоботок, добре розвинену кровоносну систему. Запліднення сперматофорне. У багатьох видів спостерігається турбота про потомство. Яйця і молодь розвиваються на черевному боці материнської особини. Представники ряду є паразитами молюсків, личинок комах, птахів, риб.

У безхоботних п’явок розміри тіла досягають 30-250 мм. У них відсутній хоботок, є щелепи або їх залишки.