
- •Практичне заняття з
- •05.08.2009 ('Тобто 5 серпня 2009 року); 09.11.2009 (тобто 9 листопада 2009року); 22.01.2009 ('тобто 22 січня 2009 року).
- •Вимоги до оформлення підпису
- •Оформлення сторінки документа
- •Нумерація сторінок
- •Ділові документи (автобіографія, доручення, розписка, заява, пояснювальна записка, резюме)
- •Взірець автобіографії
- •18 Листопада 2012 року
- •Взірець особистого доручення
- •Доручення
- •Взірець особистої розписки
- •Розписка
- •Взірець пояснювальної записки
- •Пояснювальна записка
Взірець автобіографії
Автобіографія
Я, Іваненко Оксана Петрівна, народилася 11 січня 1991 року в місті Калуші Івано-Франківської області (або <: Зубрі Пустомитівського району Львівської області).
У 1996 році пішла до першого класу середньої школи .А/" 2 м. Калуша. У 2000 році перейшла до середньої школи Мім. Калуша. Після закінчення шостого класу у 2001 році вступила до гімназії (№ або назва) м. Калуша, яку закінчила у 2007році зі золотою медаллю. З 2003 до ',',007 року займалася аеробікою в спортивному клубі "Титан" і народними танцями в ансамблі "Горицвіт".
(Або
За
період навчання у школі брала участь
у художній самодіяльності,
відвідувала спортивні гуртки з плавання
і волейболу. Або
Була
капітаном шкільної баскетбольної
команди, займала призові місця на
місцевих та обласних змаганнях. Або
З
1996 до 2001 року навчалася в
музичній школі по класу фортепіано
тощо).
У 2007році вступила до Національного університету "Львівська політехніка" до Інституту хімії та хімічних технологій на напрям хімічні технології.
У 2012 році закінчила Національний університет "Львівська політехніка" за спеціальністю "Виробництво органічних речовин", отримала диплом з відзнакою. Після закінчення університету мені присвоєно кваліфікацію інженера-технолога.
З вересня 2012 року працюю інженером-технологом на ЗАТ "Лукор" м. Калуша.
Склад сім'ї:
чоловік — Іваненко Олег Іванович, інспектор ДАІ міста Калуша, 1989 року народження;
син — Іваненко Олександр Олегович, 2012 року народження.
Підпис
18 Листопада 2012 року
Доручення — це документ, у якому одна особа або організація надає право іншій виконувати певні юридичні дії або отримувати матеріальні цінності від її імені. Доручення службові, або офіційні, пишуть від імені організації, а особисті — від імені особи. Можна дати доручення на ведення службових справ на час Вашої відсутності; на продаж будинку; на ведення спадкової справи; на користування особистим майном; на користування грошовим вкладом у банку; на одержання грошей, у тому числі стипендії, заробітної плати, переказів з пошти і телеграфу, з ощадної каси тощо.
До реквізитів доручення належать: назва документа; прізвище, ім'я та по батькові, посада (інколи місце про-
живання) того, хто доручає і того, кому доручають; документ особи, якій видають доручення; точне зазначення кількості й характеру доручених дій, майна чи цінностей; термін, протягом якого діє доручення (не більше трьох років); підпис особи, яка доручає; дата видачі доручення.
Доручення може засвідчити нотаріус або начальник відділу кадрів чи керівник тієї установи, де працює особа, яка пише доручення.
Взірець особистого доручення
Доручення
Я, Петренко Олег Іванович, студент групи МЕ-12 Інституту економіки і менеджменту Національного університету "Львівська політехніка", доручаю старості групи МЕ-12 Ткачуку Богданові Васильовичу {паспорт серії КА №133 794, виданий 25 вересня 2009 року Ли-чаківським РВВС України у м. Львові) отримати в касі Національного університету "Львівська політехніка" мою стипендію за жовтень 2011 року в сумі 695 (шістсот дев'яносто п'ять) гривень.
Доручення дійсне до 1 листопада 2011 року.
/Підпис/
25 вересня 2011 року
Підпис студента групи МЕ-12 Петренка О. І. засвідчую:
Печатка деканату
Директор Інституту
економіки і менеджменту /Підпис/ І. С. Боднарчук
25 вересня 2011 року ,,
Розписка — це документ, що підтверджує отримання грошей, документів або матеріальних цінностей від уста- , пови (офіційна розписка) чи від іншої особи (приватна,
або
особиста розписка). Обов'язковими
реквізитами розписки є назва
документа; прізвище, ім'я і по батькові
тієї особи, що отримала матеріальні
цінності, і тієї особи, що їх
надала; точне найменування і кількість
(словами і цифрами)
одержаних цінностей; дата й підпис
особи, що отримала
цінності.
Суму в розписці пишуть спочатку цифрами, а потім словами в дужках. Пишуть тільки в одному примірнику, без виправлень або підчищень.
Якщо розписка видається на велику суму, то в ній зазначають адресу, номер і серію паспорта того, хто одержав гроші чи цінності. Підпис особи, що дає розписку, засвідчує нотаріус або керівник установи.