1. Основні етапи становлення української культури. 1 етап розв. укр. культури ДАВНЯ культ. від її витоків і до прийняття християнства, тобто — це культура східнослов'янських племен дохристиянської доби. трипільської культури (IV—III тис. до н. е.), для яких властивим був уже доволі високий рівень виробничої культури, техніки виготовлення кераміки, суспільної організації. Значного рівня досягла тут і духовна культура. Перше тисячоліття нової ери для розв. укр. культури було сповнене рядом подій історичної ваги: виникнення Києва — "матері міст руських"; об'єднання східнослов'янських племен і утворення держави — Київської Русі; переможні походи руських князів та розширення державних кордонів; небувале піднесення культури від безпосереднього спілкування з хозарами, половцями, Візантією та іншими народами; і, нарешті, запровадження християнства.  2 етап розв. укр. культури припадає на час існування княжої держави — Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Так його й іменуємо: укр. культура княжої доби. Вел. роль відігр. запровадж. християнства. Цей період сприяв збагаченню духовного життя укр. народу, вивели його культуру на широкі простори світової цивілізації, поставили в один ряд з найрозвинутішими тогочасними культурами. Дуже негативно позначилася монголо-татарська навала XIII—XIV ст. . Процес розв. нашої культури княжої доби скл. з . підйомів і спадів. 3 етап 14- 1 пол. 17го ст.. литовсько-польська добу в історії нашого народу. Умови для розв. укр. культури погіршувалися внаслідок асиміляції укр. еліти, а заодно й втрати нею політичних впливів. Ліквідація політ. центрів, навколо яких зосереджувалося і вирувало культурне життя. Насаджувався насильницькими методами католицизм . Тому і виник та почав міцніти паралелізм у розв.культури з переважанням католицизму над православ'ям. національно-визвольної боротьби і руху за відродження укр. культури. У ході цього руху не лише формувалися ідеологічні передумови всенародної визвольної війни, що розпочалась 1648 року, а 4 етап -2пол 17го ст..-к.18ст. козацько-гетьманська доба, має новий істор. контекст, зумовлений закінч. Визвольної війни в середині XVII ст., з одного боку, поступовим обмеженням, а згодом і втратою автономії Україною наприкінці XVIII ст., з іншого. І все ж, розвиток укр. культури в цей період послідовний процес, об'єктивно обумовлений, процес засвоєння та успадкування традицій культури Київської Русі, процес зародження в духовному житті українського народу нових явищ :вплив ідей гуманізму, Ренесансу, Реформації, бароко та Просвітництва.  5 етап розв. укр. культури період національно-культурного відродження охоплює 150 років великої неволі нашого народу — від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX ст.. Найяскравіше укр. народ виявив себе в літературі, історіософії, фольклористиці, етнографії, театрі, образотворчому мистецтві, драматургії. Ще цей період називають періодом тривалої "неволі і переслідувань" укр. культури, періодом її запеклої боротьби з асиміляторськими заходами російського царизму, польської шляхти, румунських бояр, угорських феодалів і всевладного австрійського цісарства.  6етап2га пл.. 19-поч 20ст. спрямив. на ідеалізацію минувшини, перетвор. культурницького руху у нац..-визвольний.  7 етап-20ті-40ві рр..20го ст.. у роки революц. культ. процес розвив., прискорюється не дивлячись на те що нищаться нагромаджені віками культ. цінності. 8етап – 2га пол.20го ст.. –поч.21го.— сучасний період,  по сьогодення. Сьогодні укр. культура становить безперервний рух національних культурних цінностей, що відбувається між різними соціумами, суспільними верствами та поколіннями

2.Культура первісного суспільства.

Доба палеоліту. З'явилося ручне рубило(на подобії сокири). В Добу палеоліту (приблизно 300—200 тисяч років тому) люди оволоділи вогнем. Близько 200 тисяч років тому почалася льодовикова епоха. Люди опинилися в дуже жорстких природних умовах. Виникла спеціалізація знарядь: ножі, пилки,наконечники. Високого рівня розвитку набуло образотворче мистецтво пізнього палеоліту на території України. При розкопках пізньопалеолітичних поселень було знайдено різноманітні скульптурні вироби малих форм, зразки штрихової графіки на бивні мамонта, а також живописні сюжети на кістках мамонта. Широко відомими стали стилізовані жіночі фігурки, що їх раніше вважали зображенням птахів. Деякі фігурки мають досить складний геометричний візерунок. Ранніми формами первісного релігійного світогляду є тотемізм, фетишизм, магія та анімізм.

Доба мезоліту. Середній кам'яний вік — мезоліт (X—VI тисячоліття до н. е.) є яскравим доказом сильного впливу природного середовища на життя і еволюцію людства. Закінчився льодовиковий період, оновилися флора і фауна. В цей час з’явився важливий технічний винахід: лук і стріли. Відповідно великі общинні об'єднання змінилися на невеликі колективи мисливців. Поширилося рибальство. Змінився характер збиральництва — його основою став збір диких злаків. Як матеріал для виготовлення знарядь широко використовувалася кістка. В мезоліті люди освоїли плавання на колодах і плотах. Почалося приручення тварин, першим прирученим був собака. З'являються сюжетні композиції: полювання, танок тощо. Художник уже прагне передати внутрішній зміст, динаміку того, що відбувається.

Доба неоліту. Останній етап кам'яного віку — неоліт (новий кам'яний вік) — охоплює орієнтовно VI — IV тисячоліття до н. е. Відбулося докорінне перетворення життя людства, пов'язане з переходом від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих. Для неоліту характерна поява багатьох технічних і технологічних новинок: свердління, пиляння і шліфування каменю, ткацький верстат, гончарство, спорудження човнів,. Новими рисами позначено суспільне життя — материнську змінила батьківська родова община, виникла парна сім'я. У мистецтві зникають притаманні палеоліту реалістичні зображення, воно набуває рис схематизму та геометризму

3.Трипільська культура

Перші розкопки були знайдені поселення поблизу с. Трипілля на Київщині, тому культуру назвали Трипільською. Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові. Трипільські племена також розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців були прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво. Характерними ознаками трипільської культури в економічній сфері були зернове землеробство, тваринництво; у сфері суспільних відносин – перехід від матріархату до патріархату, зародження міжплемінних об’єднань та елементів приватної власності; у сфері побуту – побудова великих глиняних будівель, утворення протоміст з населенням майже 15–20 тис. жителів;  З трипільською культурою пов'язаний Вікентій Хвойка, який відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України. Пізніше він презентував свої знахідки.

Походження трипільців не до кінця з'ясована. Більшість археологів схиляються до думки, що основу ранньотрипільської культури становили південні землеробсько-скотарські племена культур балканського походження. Трипільці були першими землеробами і гончарами на території України, з яких і почалася давня історія України. В Україні виявлено величезну кількість — понад тисячу пам'яток трипільської культури. Офіційним роком відкриття Трипільської культури в Україні вважається 1893