3 Українці в битвах другої світової війни
Після того, як у кінці жовтня територія України була повністю очищена від окупаційного режиму Німеччини, театр бойових дій перенісся на Польщу, Румунію, Угорщину, Чехію, Словаччину та Югославію. Також чимало українських вояків брали участь у визволенні від японських окупантів Кореї та Китаю. У квітні-травні 1945 р. разом з Білоруськими фронтами штурмували Берлін, провели Празьку операцію, в ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини. Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. Радянськими бойовими нагородами було відзначено 2,5 млн. воїнів України, 2 069 з них – званням Героя Радянського Союзу (при загальній кількості нагороджених 11 605) – про це свідчать архівні данні особових справ ветеранів війни. 55 українців повторили подвиг О.Матросова, закривши собою амбразуру ворожого дзоту, а І.Бабюк та І.Вдовенко, як і син Білорусії М.Гастелло, скерували свої літаки на угруповання фашистських військ. Воїни України воювали на всіх фронтах і брали участь у найбільших битвах Другої світової війни. 20 українців удостоєні звання Героя Радянського Союзу за битву під Москвою, 68 – за бої під Ленінградом, 15 – під Сталінградом, 30 – на Курській дузі, 200 – за визволення Білорусії, 143 – за бої в Прибалтиці. Із 589 удостоєних звання Героя за Берлінську операцію було 100 українців. Маршали й генерали українського походження очолювали більше половини з 15 фронтів, які діяли в період боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. 120 тисяч українців брали участь у війні з нацистами у складі польських і чехословацьких формувань, а також в арміях США, Канади, Франції.
Незважаючи на великі людські й матеріальні втрати, СРСР відіграв вирішальну роль у розгромі Німеччини. Росіяни природно становили більшість у Радянській армії, але внесок українців у перемогу СРСР над Німеччиною та її союзниками важко переоцінити. Під час війни в Україні загинуло близько 5,5 мільйонів осіб (разом з жертвами серед мирного населення – 8 мільйонів). Якщо ж взяти всі демографічні втрати (крім убитих, вони включають померлих від хвороб і голоду, депортованих, мобілізованих, емігрантів, втрати в природному прирості), то вони обчислювалися неймовірно великою цифрою – 14,5 мільйонів. Останнім часом історики та демографи доводять, що втрати СРСР у Другій світовій війні були більшими (Президент СРСР М.Горбачов називав цифру уже не 20, а 29 мільйонів), однак їхня пропорція не змінюється. На фронтах втрати України оцінюються в 2,5 мільйон осіб, тоді як втрати значно більшої Росії – у 3-4 мільйони.
Навіть така цифрова характеристика дає змогу усвідомити і зрозуміти те, що Україна дійсно зробила значний внесок у війні проти нацистських окупантів. І хоча цифри шокуючи, проте вони не є точними, оскільки у воєнних умовах перелік ведеться на тисячі, десятки тисяч тощо, або інформація взагалі надумується чи губиться. Тому я брав середні значення із різних джерел, за для точніших та реальніших цифр.
4 Наслідки воєних дій
Одним із вирішальних та центрових наслідків Другої світової війни, на який слід звернути увагу, було відновлення радянської влади на звільнених та встановлення на приєднаних територіях Радянського Союзу. Ще на завершальному етапі війни, відчуваючи слабкість своєї позиції в Україні, Сталін особливу увагу зосередив на відновленні всіх структур тоталітарної системи. Одночасно ЦК ВКП(б) і ЦК КГТ(б)У добирали кадри на всі керівні посади у центральних відомствах, армії, тилових районах республіки. Відновлюючи контроль над усіма сферами життя України, керівництво СРСР пішло на деякі випробувані раніше пропагандистські кроки. Були створені додаткові українські комісаріати закордонних справ та оборони. Разом з іншими радянськими республіками УРСР отримала право (проте не реальну можливість) на дипломатичні стосунки з іноземними державами.
Друга світова війна тяжко позначилася на економічному становищі України. Її підприємства, фабрики й заводи нищилися під час військових дій, а також під час відступів обох воюючих сторін. В Україні було зруйновано понад 700 міст (40% міст СРСР, зруйнованих внаслідок війни), близько 30 тисяч сіл.
Матеріальні збитки в Україні оцінювались у 286 мільярдів карбованців (за офіційними даними, що надало радянське керівництво) у той час, коли загальні збитки СРСР – 679 мільярдів, з яких 225 припадає на Росію, 75 – на Білорусію, 20 – на Латвію, 17 – на Литву, 16 – на Естонію.
Промисловість і сільське господарство перебували в стані повної розрухи. Було знищено (як німцями, так і радянськими військами) близько 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи і 1300 машинно-тракторних станцій. Лише за неповні 1943 і 1944 роки німці вивезли з України 9200 тисяч тон зерна, 622 тисяч тон м’яса та м’ясних виробів, 950 тисяч тон олії, 208 тисяч тон вершкового масла, 400 тисяч тон цукру, 2500 тисяч тон фуражу, 3500 тисяч тон картоплі.
Змінилася і національна структура населення України. Тут майже не стало німців, значно зменшилася кількість євреїв і циган, винищених гітлерівцями, а також поляків. Зате значно збільшилася кількість росіян, яких Москва прагнула поселити в містах України, особливо в прикордонних регіонах – Галичині (Львів), Закарпатті (Ужгород).
2,5 мільйонів українців було примусово вивезено до Німеччини, де вони мусили працювати в тяжких умовах, часто гинучи або втрачаючи здоров'я. Депортовані з Української РСР складають приблизно 75% усіх депортованих з СРСР. Близько 200 тисяч колишніх українських «остарбайтерів» залишилися на Заході. Після війни остарбайтери, так само як і військовополонені, стали об'єктом особливої уваги НКВД.
Український народ, який став одним із головних переможців у цій кривавій бійні, сподівався, що після війни все буде інакше, що тоталітаризм і геноцид – то вчорашній день людства. Однак ці надії виявилися марними. Ще протягом довгих десятиліть Москва відмовляла українському народові, як й іншим народам СРСР, у праві на вільний, самостійний розвиток, на власну незалежну державу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бажан О.Г., Власов В.С., Мицик Ю.А. Історія України : навч. посіб. / Ю.А. Мицик. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 896с.
Україна в період 1939 – 2005 роки [Електронний ресурс]: Украинские учебники Ukrmap / О.Т. Яременко // Ukrmap. – 2009. – Історія України.
Кривчик Г.Г., Руденко С.Г. Історія України – Дистанційний Курс : навч. посіб. / С.Г. Руденко – Дніпропетровськ : Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2001. – 513с.