МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
Кафедра Українознавства
ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Тема: «Україна на завершальному етапі Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1944-1945 рр.): звільнення від німецької окупації.»
Виконав
групи СА-13-1
Шабалін Олексій Олегович
Науковий керівник: професор
Китаєнко С.О.
Харків 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 3
НАСЛІДКИ НАСТУПАЛЬНОЇ ВІЙНИ НАЦИСТІВ 4
ПОЕТАПНЕ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ 5
2.1 Перший етап визволення 5
2.2 Другий етап визволення 9
УКРАЇНЦІ В БИТВАХ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 12
НАСЛІДКИ ВОЄНИХ ДІЙ 13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 14
ВСТУП
Війна… Війна ніколи не покидала людство – вона була покровителькою людської колиски ще з тих незапам’ятних часів, коли лише почали утворюватися зародки самоусвідомлення. Кожний крок, прокладений на шляху розвитку та вдосконалення, лежав через калюжі крові та хвилі страждань, бо, як це і не парадоксально, саме розвиток людства стояв на заваді розвитку людяності. Із плином часу люд став об’єднуватись, почали створюватися певні блага і взагалі змінюватися сенс та спосіб життя: із виживання на існування. Так само і боротьба за виживання замінилась боротьбою за гідне існування, боротьбою за владу, за гроші, за ідеї… Навіть у часи розквіту духовного життя тваринна суть людського роду залишалась незмінною – це лише додавало фарсу проявам правосуддя та ідейності війнам. Навіть сьогодні, коли людство, пройшовши через багатомільйонні війни та багатовікову тиранію, дійшло до гуманістичного устрою більшості держав та ідейно спрямованих народів, жорстокість існує, живе серед нас і підпитується нашою потаємною жагою.
Заради світлого пацифістського майбутнього кожна людина має чітко знати світову історію. Однією із найкривавіших плям на історичному полотні людства є Друга світова війна. Ця трагічна подія й досі оповита невизначеністю деяких фактів, двозначністю подій та сумнівною істиною. У даній роботі я буду намагатися якомога чіткіше та прозоріше розповісти про найважливіший та найсуперечливіший етап війни – визволення від нацистських загарбників. Слід також зазначити, що дана тема є актуальною у сьогоденному переломному етапі формування докорінно нового світобачення подальшого людського життя та визначенні напряму розвитку людини, як істоти гуманної, істоти соціальної, істоти розумної…
1 Наслідки наступальної війни нацистів
Україна, станом на кінець 1942 року, була повністю окупована Німеччиною, що проводила жорстку політику до українського народу, яку можна порівняти із сталінськими репресіями. Така політика проявлялася у штучному голоді, побудові концентраційних таборів, знищенні ворогів системи, широкої пропаганди націонал-соціалістичної ідеології тощо. Також слід зазначити той факт, що методи управління окупованою територією України були такими самими, як і у радянські часи. Про це може свідчити збереження германським урядом нерівномірного розвитку важкої промисловості щодо сільського господарства, їх загальна експропріація, нещадна експлуатація населення (збереження колгоспів та прив’язання робітників до їх робочих місць), а у воєнні часи – депортація працездатного населення для резерву робочої сили на фабрики та заводи Німеччини. Усі ці методи впливу та керування Українською РСР (у тому числі і перерозподіл її території на генеральні округи у складі Рейхскомісаріату України) були детально описані та проілюстровані у так званому гітлерівському плані "Ост", який передбачав перетворення України на колоніальну державу, аграрно-сировинний придаток Рейху, «життєвий простір» для колонізації європейськими представниками «вищої раси». Спираючись на витяги з цього документа та історичні факти, можна з впевненістю сказати, що Німеччина масово звозила на окуповані території велику кількість чиновників націонал-соціалістичної цивільної адміністрації з метою забезпечення цілковитого нацистського контролю. Проте оскільки Україна була однією з останніх, завойованих Німеччиною, країн, то на неї припали лише гірші малоосвічені представники німецького чиновництва (робітники комбінатів та фабрик, судимі чиновники та комерсанти), які мало що розуміли в питаннях державного управління чи політики. Натомість українцям дозволялося займати лише найнижчі адміністративні посади, такі як сільський староста, мер невеликого міста, дрібний поліцай.
Рисунок 1.1 Рейхскомісаріат Україна у планах Адольфа Гітлера
Таким чином, станом на 1942 рік Німеччина навела свій «порядок» у інфраструктурі України, замінивши або створивши нові органи управління, організувала та розсортувала левову частку населення, закріпила та наростила свої сили у містах та селах, збільшила постачання основних ресурсів, необхідних для подальшого нарощення своєї військово-промислової потужності, до свого центру, таких як нафта, залізо, вугілля, мідь, чавун та кваліфіковані робітники. Історичні джерела сповідають, що до весни того ж року. германське керівництво не лише компенсувало втрати, а й збільшило загальну чисельність військ на Східному фронті.
2 Поетапне визволення україни
Кінець грудня 1942 р. став початком вигнання німців з території України, який тривав до осені 1944 року. Цей період для зручності описання хронології подій в межах даної теми можна умовно розділити на два етапи. Перший – з кінця 1942 по кінець 1943 року, тобто до остаточного звільнення Києва та формування плацдармів на правому березі Дніпра для подальшого контрнаступу – так зване форсування Дніпра. Та другий – з кінця 1943 по кінець війни – 9 травня 1945 року.
Рисунок 2.1 Битва під Сталінградом