
- •1. Структура уроку з фізичної культури
- •3. Спортивний комплекс для дітей :
- •3. Придумай сам- 5 зрв з набивним м’ячем для рук
- •2. Значення і завдання фізичного виховання дітей шкільного віку
- •3.Завдання уроку фізичної культури.
- •1. Планування у фізичному вихованні
- •3.Сами.
- •1. Засоби вдосконалення сили.
- •2. Анатомо-фізіологічні особливості
- •3.Сами.
- •1. Основна частина уроку
- •2. Структура процесу навчання рухових дій
- •1. Принцип систематичноcті
- •3.Сами.
- •1. Методика розвитку гнучкості
- •3.Сами.
- •3. Вправи з довгою скакалкою
- •1. Структура уроку з фізичної культури
- •2. При розвитку спритності необхідно керуватися наступними методичними рекомендаціями:
- •3.Сами.
- •3.Сами.
- •2. Організація діяльності учнів на уроці
- •3.Сами.
3.Сами.
13.біл.
1. Методика розвитку гнучкості
Гнучкість як рухова якість людини — це її здатність виконувати рухи в суглобах з великою амплітудою.
У розвитку гнучкості розрізняють два етапи:
• етап збільшення амплітуди рухів до оптимальної величини;
• етап збереження рухливості у суглобах на досягнутому рівні.
Перед початком роботи з удосконалення гнучкості визначають рівень розвитку активної і пасивної рухомості в суглобах. Чим більша між ними різниця, тим більше активна гнучкість буде залежати від сили м'язів. І чим
менша ця різниця, тим більше активна гнучкість буде залежати від розтягнутості м'язів, зв'язок, сухожиль та довільного розслаблення м'язів. Виходячи з цього, вчитель обирає засоби. Зрозуміло, що в руховій діяльності людина проявляє переважно активну гнучкість, але функціональною передумовою її розвитку є пасивна гнучкість, тому вдосконалення гнучкості завжди починають з пасивної, яка розвивається у 1,5-2 рази швидше, ніж активна.
На початку кожного заняття з розвитку гнучкості треба добре розім'яти як організм загалом, так і м'язи, які будуть піддаватись розтягуванню, і вжити заходів, щоб протягом усього заняття підтримувати організм у розігрітому стані.
2. У даній роботі ми зробили огляд нестандартного обладнання на уроках фізкультури, класифікацію тренажерів, виявили їх вплив на різні показники фізичного розвитку.
Також були запропоновані комплекси вправ та програми тренувань для розвитку або корекції окремих груп м'язів. Це має величезне значення для вибіркового тренування фізичних якостей, виправлення дефектів м'язового розвитку - часткова реабілітаційна діяльність.
Вчителю фізичного виховання потрібно оцінювати не лише загальний рівень фізичного розвитку учня, а й особисті його особливості, вчасно коригувати навантаження для гармонійного розвитку слабких груп м'язів або якостей.
Нестандартне обладнання якраз й надає інструмент для цього. Є можливість підібрати інвентар та вправи на ньому для розвитку сили, витривалості, швидкості реакції тощо. Або тренувати, скажімо, вибірково м'язи спини або ніг.
Отже, доцільність використання альтернативного обладнання в програмі фізичного виховання у школі доведена.
Також подані практичні рекомендації щодо вибору того чи іншого тренажеру або пристосування в залежності від цілі тренувань, подані практичні програми побудови занять.
3.Сами.
14.біл.
1. Фізичне навантаження - це певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування.
Поняття "фізичне навантаження" відображає той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на вищий, ніж у стані спокою, рівень.
Повний інтервал відпочинку передбачає хвилеподібне повернення працездатності до вихідного рівня. Залежно від характеру і величини втоми його тривалість складає від 6-8 до 20 хв. Застосовується в оздоровчих тренуваннях, що не передбачають великого зростання тренованості.
Відпочи́нок, дозвілля — проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму.Після фізичного навантаження.
2. Щільність уроку — це співвідношення раціонально використаного часу до всього часу уроку. Час на уроці використовується для: показу і пояснення вправ учителем; осмислення і виконання вправ учнями; взаємоконтролю, оцінювання; розстановки і прибирання приладів; роздачі та збору інвентарю і навчальних посібників; відпочинку. Усі ці дії учителя й учнів спрямовані на вирішення завдань уроку і вважаються доцільними. Дії, котрі не сприяють розв'язанню завдань уроку, підвищенню його ефективності, належать до недоцільних.
Для всебічної оцінки уроку використовують його хронометрування і паралельно визначають реакції організму учнів на запропоноване навантаження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу). Моторна щільність уроку визначається співвідношенням часу, який був витрачений на безпосереднє виконання фізичних вправ до усього часу уроку (45 хв).
Моторна щільність уроку = сума витраченого часу на виконання фізичних вправ х 100 % / 45 хв. = Х %.
Можна визначити щільність уроку як загалом, так і окремих його частин.
Учитель повинен прагнути до 100 % -вої загальної щільності уроку. Моторна щільність уроку залежить від завдань уроку: в тренувальних уроках вона може сягати 70-80%, у навчальних — 50-60%.