3.Сами.

9.біл.

1. Основна частина уроку

В основній частині уроку вирішуються завдання по: формуванню спеціальних i життєво необхідних знань, умінь i навичок; вдосконаленню фізичних i психічних якостей; навчанню учнів самостійно займатись фізичними вправами; вихованню моральних і естетичних якостей; покращанню рівня спортивної майстерності та оволодінню програмним матеріалом.

В цій частині уроку учні виконують вправи, що вимагають від учнів прояву значних фізичних i вольових зусиль. Тому найбільш складні вправи, що є принципово новим матеріалом, який характеризується діями великої координаційної складності, слід виконувати на самому початку основної частини уроку. А при вдосконаленні їх можна виконувати на фоні втом, тобто в кінці уроку.

2. Структура процесу навчання рухових дій

Формування умінь виконувати фізичні вправи, їх трансформація в навички, об'єднання навичок в уміння вищого порядку -- це тривалий, складний процес, успіх якого залежить від багатьох чинників. Першим серед них є правильне педагогічне керівництво цим процесом, яке полягає у його чіткому структуруванні. У спеціальній літературі можна знайти інформацію яка свідчить, що різні джерела трактують структуру по-різному. Найбільше розбіжностей стосується кількості її етапів та їх змісту. Таку розбіжність, як показує аналіз, можна пояснити особливостями мислення авторів, контингентом учнів, для яких вона розробляється та специфікою виду рухової діяльності.

У шкільному фізичному вихованні, структуру процесу навчання доцільно будувати у три етапи: розучування рухової дії, її засвоєння та закріплення

3. 2. Біг зі старту з різних положень, у тому числі з положення сидячи, лежачи обличчям вниз або вгору, в упорі лежачи, лежачи головою в протилежну сторону (щодо напрямку руху). Дозування: [5-6 разів по 10-15 метрів з інтервалом в 1,0-1,5 хвилини] х 3-4 серії через 2-3 хвилини відпочинку. Ці вправи рекомендується виконувати за сигналом, в групі або самостійно, але, бажано, з контролем часу.

3. Біг з максимальною швидкістю на 30-60 метрів. Дозування: 3-5 раз х 1-3 серії. Відпочинок до повного відновлення дихання.

4. Біг з граничною швидкістю з «ходу»: 10-30 метрів з 30-метрового розбігу. Виконувати, як і попередню вправу.

5. Швидкий біг під ухил (до 15 градусів) з установкою на досягнення максимальної швидкості і частоти рухів на дистанції 10-30 метрів з 30-метрового розбігу. Дозування: 3-5 раз х 1-2 серії.

10.біл.

1. Принцип систематичноcті

Здійснювати принцип систематичності в навчально-тренувальному процесі - значить, дотримуватися раціональну послідовність у застосуванні засобів і методів фізичного виховання і в проведенні занять.

Основною умовою для дотримання цієї послідовності є завдання поступово наростаючої труднощі, певна система в розучуванні фізичних вправ. При плануванні занять вправи необхідно розподіляти так, щоб нові завдання спиралися на раніше засвоєний матеріал і разом з тим закріплювали і покращували попередні результати. Якщо у знову вивчається вправі немає елементів для перенесення упражняемос-ти, то для «економного» досягнення мети планують так звані підводять вправи або розчленовують основна дія на елементарні руху, кожне з яких сприяло б його освоєння.

Наростання труднощів не повинно бути занадто повільним. Дотримуючись принципу послідовності при плануванні заняття, слід враховувати не тільки засвоєння окремих рухів, але і систему вправ в цілому (наприклад, систему гімнастичних вправ для учнів 8-х класів або систему вправ для гімнастів II і I розрядів). У цьому випадку плануються не всі елементи певної труднощі, а лише ті, не оволодівши якими не можна оволодіти основним навчальним матеріалом програми. Критерієм оцінки труднощі у вправах слід вважати таку послідовність рухових завдань, при якій рішення їх забезпечувало б займаються більше успіхів, ніж невдач.

Поряд з поступовим ускладненням і примноження рухових умінь і навичок у процесі фізичного виховання повинні наростати обсяг та інтенсивність навантажень, що забезпечують розвиток рухових якостей (про різні форми підвищення навантажень див в розділі «Основи спортивного тренування»).

Ця загальна тенденція в підвищенні вимог, що пред'являються до займаються в процесі фізичного виховання, іноді виділяється як особливий принцип - принцип прогресування.

Систематичність у фізичному вихованні означає також регулярне багаторазове і раціонально організоване повторення вправ. Раціональна організація повторення вправ вимагає, по-перше, встановлення оптимальної частоти занять і тривалості інтервалів відпочинку між двома суміжними заняттями, по-друге, такий послідовності вправ і такого співвідношення між обсягом і інтенсивністю навантаження (протягом як одного, так і низки занять), які відповідали б сучасним вимогам методики побудови навчально-тренувального заняття.

Щоб забезпечити систематичність у навчанні, варто дотримуватися наступних правил:

1. Всю навчально-тренувальну роботу планувати заздалегідь, встановлюючи завчасно послідовність вправ.

2. Регулярно враховувати результати навчально-тренувальної роботи.

3. Забезпечувати регулярність занять, не допускаючи невиправданих перерв.

4. Правильно розподіляти вправи в часі.

5. Поряд з повторенням вправ доцільно урізноманітнити засоби впливу (вправи, методи, зовнішні умови).

2. У фізичному вихованні існують такі поняття, як загальна й моторна щільність уроку. При визначенні загальної щільності уроку враховується вся корисна діяльність учнів і вчителя, включаючи організацію учнів, пояснення й показ вправ, а також безпосереднє виконання фізичних вправ. У моторну ж щільність уроку входить тільки час, витрачене на виконання фізичних вправ, тобто безпосереднє фізичне навантаження.

Прагнучи до високого навантаження, учитель повинен намагатися домагатися максимально високої моторної щільності. Однак він повинен ураховувати, що при вивченні нового матеріалу в силу цілого ряду об'єктивних причин, таких як докладне пояснення, багаторазовий показ, моторна щільність і фізичне навантаження значно нижче, ніж на уроках повторення й удосконалювання навчального матеріалу.

Способами підвищення моторної щільності уроку є застосування многокомплектного, тобто нестандартного, універсального спортивного встаткування й проведення кругових тренувань

3. 1. В. п. - ліва нога убік в упорі на гімнастичній стінці, її ступня паралельна полу: повільні повороти (8-10 разів) лівої ноги в тазостегновому суглобі, тримаючись руками за жердини. Не міняючи вихідного положення, перейти до виконання вправи 2.

2. В. п. - вправи 1: пружинисті згинання лівої ноги в колінному суглобі (5-6 разів). Руками перехопити жердини, прийнявши стійке положення. Ступня лівої ноги паралельна підлоги. Не міняючи положення ніг, перейти до виконання вправи 3.

3. В. п. - вправи 2, хват руками ліворуч і праворуч від правої ступні, паралельної підлоги: повільні й плавні нахили тулуба до випрямленої лівої ноги (8-10 разів), не міняючи положення її ступні. Не опускаючи лівої ноги з гімнастичної стінки, перейти до виконання вправи 4.

4. В. п. - ліва нога убік в упорі на гімнастичній стінці, тулуб нахилені вперед, руки опираються на жердину, ступня правої ноги відставлена убік на 50-70 см від площини гімнастичної стінки під кутом до неї 45-50 градусів: з поворотом лівої ноги в тазостегновому суглобі підтягти таз вперед до гімнастичної стінки, потім прогнутися в попереку й виконати нахил тулуба вліво до прямої ноги. Виконати весь комплекс із вправ 1-4 для іншої ноги.

11.біл.

1.

2. Фізкультурно- оздоровчі заходи в режимі навчального та продовженого дня школи.

       Різноманітні форми занять фізкультурою в режимі навчального дня сприяють зміцненню здоров'я учнів , їх гармонійному фізичному розвитку . Систематичні заняття фізичними вправами підвищують успішність з загальноосвітніх предметів і знижують кількість пропусків уроків по хворобі.

     Важливим завданням фізкультурно -оздоровчої роботи в режимі навчального дня є її відновна функція .

     Вирішення цього питання вимагає правильність організації активного відпочинку учнів , що включає виконання спеціального комплексу фізичних вправ у формі фізкультмінути , рухливих змін , спортивних годин .

     Фізкультурно -оздоровча робота в режимі навчального дня регламентується відповідними документами. Директор школи несе відповідальність за забезпечення необхідних умов для її проведення. Організатор позашкільної та позакласної роботи з дітьми відповідає за її організацію , надає допомогу у проведенні .

     Учитель фізкультури бере участь у підготовці та проведенні фізкультурно -оздоровчих заходів , готує громадських інструкторів і суддів з числа учнів . Класні керівники також беруть участь у цій роботі.

Ранкова зарядка

        Ранкова зарядка (гімнастика ) виконується учнями щодня в домашніх умовах або на свіжому повітрі. Комплекси вправ розучуються на уроках фізичної культури під керівництвом викладача.

        Щоденна ранкова гімнастика виховує звичку до систематичних занять фізичними вправами. Вона складається з загальнорозвиваючих вправ , які можна виконувати без предметів

або з предметами: гантелями , гумовими бинтами , скакалками , еспандерами і т.д. Орієнтовна тривалість занять: для учнів

I - IV класів - 8-10 хв , V -VIII класів - 10-15 хв , IV -XI класів -

15-20 хв.асифікація фізичних вправ.

У сучасній теорії фізичного виховання фізичні вправи класифікують за такими ознаками:

• за історичною ознакою сформованих систем фізичного виховання:

- гімнастичні;

- ігрові;

- туристичні;

- спортивні.

• за ознакою прояву фізичних якостей:

- силові;

- швидкісні;

- на спритність;

- на витривалість;

- на гнучкість.

• за вирішенням освітніх завдань:

- основні;

- спеціальні (підготовчі, підвідні).

• за впливом на групи м’язів:

- вправи для м’язів рук і плечового поясу;

- вправи для м’язів живота … .

• за видами спорту:

- гімнастичні;

- легкоатлетичні…;

Кожний вид спорту має власну класифікацію вправ.

Крім педагогічних класифікацій існують класифікації вправ у:

• біомеханіці (статичні, динамічні, циклічні, ациклічні, комбіновані);

• фізіології (вправи максимальної, субмаксимальної, великої і помірної потужності).

• 3.сами.

12.біл.

1. Більшість фізичних якостей людини у процесі особистого розвитку змінюються нерівномірно. В деякі роки та чи Інша якість має дуже високі темпи приросту. Ці вікові періоди можуть чергуватися з роками дуже малого приросту якості або навіть спаду її показників. Термін "сенситивний" увійшов у спеціальну літературу і тому повинен бути знайомим майбутнім фахівцям оскільки означає особливо чутливі або "сенситивні" періоди стосовно розвитку фізичних якостей.

Навчання вправ та виховання фізичних якостей -- дві тісно взаємопов'язані складові фізичного виховання. Неможливо навчитись, не повторюючи вправ, а повторне виконання неодмінно впливає на розвиток певних фізичних якостей, І якщо ми їх розглянемо окремо, то це продиктовано бажанням глибше проаналізувати кожну із названих сторін процесу фізичного виховання.

Між фізичними якостями існує тісний взаємозв'язок, який у спортивній літературі прийнято називати "переносом". Перенос може бути позитивним, якщо розвиток однієї якості позитивно впливає на прояв іншої, або негативним (якщо розвиток однієї якості негативно впливає на прояв іншої). Наприклад, на початкових етапах тренування зростання максимальної сили позитивно позначається на прояві швидкості в циклічних рухах; при розвитку гнучкості збільшується не тільки амплітуда рухів, але і сила м'язів, які піддаються розтягуванню. Розвиток загальної витривалості (в певних межах) веде до підвищення спеціальної витривалості, що, в свою чергу, сприяє зростанню сили м'язів. Водночас у висококваліфікованих спринтерів може спостерігатись навіть зворотний зв'язок, тобто зростання сили (внаслідок тренування з обтяженнями) може негативно вплинути на швидкість бігу. Ще яскравіше зворотній зв'язок проявляється між максимальною силою і загальною витривалістю [12].

Важливо зауважити, що найбільш тісний позитивний взаємозв'язок між фізичними якостями спостерігається в дітей до настання статевої зрілості.

При цьому чим нижчий рівень розвитку фізичних якостей, тим тісніший позитивний взаємозв'язок між ними, і навпаки.

Може також спостерігатись позитивний перенос з однієї вправи на інші, або на виробничі і побутові рухові дії. Наприклад, сила, розвинута за допомогою вправ з обтяженнями (штанга), може сприяти покращенню результатів у штовханні ядра, чи в роботі вантажника, а витривалість, розвинута в бігу, сприяє покращенню результатів в лижних гонках, і навпаки.

Нарешті позитивний перенос спостерігається з однієї групи м'язів на іншу. Так, встановлено, що витривалість з тренованої ноги майже на 45% переноситься на нетреновану, а при тривалому силовому тренуванні правого чи лівого боку тіла спостерігається збільшення сили м'язів симетричного нетренованого боку.

2.