2. Значення і завдання фізичного виховання дітей шкільного віку

У наст час склалася науково обгрунтована с-ма Ф В, рассчит на прилучення до Ф К всього підрости покоління. Основа цієї с-ми - обязат курс Ф виховання , осущ по гос програмі . Він сочет -ся з різноманітними формами исп- ия ФК в режимі зручного дня і домашнього побуту , з епізодіч масовими і регулярними Фк заняттями за особистим вибором учнів у своєму колективі ФК , в дитячо -юнацьких спортив школах та ін уста.

Соц- педагогічне значення фізичного виховання в

Шк виплекав полягає в наступному:

Створ- ся фундамент гармонійного фізичного розвитку , зміцненні фізкультурної освіти і виховання , накопичуються передумови для успішного оволодіння виробничо- трудовими , військовими і др.спец руховими діями ;

Підтримується поточна фізична і розумова працездатність , що забезпечує успішність у навчальних заняттях , а в перспективі - ефективність будь-якої суспільно корисної діяльності ;

Раціонально організовується дозвілля дітей , елементи фізичної Культури впроваджуються в побут поступовим прилученням до спортивної діяльності

Послід -но підвищується моральна , інтелектуальна , естетіческаяі трудова культура підростаючого покоління.

Фіз виховання - один з напрямків діяльності загальноосвітніх і спеціальних шкіл , складова всієї системи виховання , навчання, освіти та оздоровлення дітей 6-17 років.

. Специфіка педагогічного процесу Фіз виховання визна-ся :

Переважним впливом на рухові здібності человека.1 | Непосрдетсвенним створенням оздоровчого ефекту.

3.Завдання уроку фізичної культури.

Оздоровчі завдання

- гармонійний розвиток форм і функцій організму школяра;

- розвиток основних фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості, спритності);

- підвищення працездатності;

- формування правильної постави;

- сприяння загартуванню організму;

- зміцнення здоров’я.

Освітні завдання

- засвоєння (набуття) знань про фізичну культуру і спорт, основи здоров’я (валеології), гігієни, їх значення для збереження і зміцнення здоров’я;

- формування рухових вмінь і навичок (ходьби, бігу, стрибків, метань тощо);

- формування основ ЗСЖ.

Виховні завдання уроку

- виховання у школярів інтересу до щоденних систематичних занять фізичними вправами;

- виховання моральних і вольових якостей (чесності, порядності, правдивості, витримки, взаємоповаги, взаємодопомоги …);

- виховання бережливого ставлення до власного здоров’я;

- виховання у співдружності із іншими видами виховання (трудовим, естетичним, моральним, інтелектуальним, валеологічним, конфесійним, економічним).

Донесення завдань уроку до свідомості учнів.

- вчитель повинен мотивувати зміст рухової діяльності на уроці;

- інформація про оздоровче значення виконання фізичної вправи для школяра;

- реалізація міжпредметних зв’язків.

3.сам.

7.біл.

1. Планування у фізичному вихованні

Планування фізичного виховання -- це попередня розробка й визначення на майбутню діяльність цільових настанов і задач, змісту, методики, форм організації й методів навчально-виховного процесу з конкретним контингентом що займаються. ПЛАНУВАННЯ ЯК ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ

Планування навчально -виховної діяльності - найважливіший етап роботи педагогів , в тому числі і вчителів фізичної культури . Розробка та складання планів - справа складна і трудомістка. Однак не слід шкодувати для цього ні часу , ні сил , оскільки добре спланована робота - неодмінна умова високих результатів.

Імпровізація по ходу занять , як показує практика багатьох вчителів , не приносить успіху. Здійснюється зараз, демократизація життя школи не тільки не скасовує необхідність планування , а й посилює увагу до даної проблеми. Можливість вибору засобів і методів , посилення уваги до особистості учнів вимагають більш чіткої послідовності в організації всього навчально -виховного процесу . У зв'язку з цим , планування є важливою функцією управління навчальним процесом . Під плануванням розуміється визначення раціональної послідовності та оптимальних термінів проходження програмного матеріалу в системі уроків фізичної культури .

Планування дозволяє передбачити реальні результати майбутньої роботи , визначити найбільш раціональні шляхи їх досягнення відповідно з приватними завданнями кожного з етапів навчання .

Добре продумані реальні плани забезпечують чітку програму дій вчителя та учнів , забезпечують найбільшу продуктивність їхньої спільної діяльності.

Таким чином , систематичне і ретельне ведення вчителем документів планування необхідно і обов'язково :

- Для впорядкованої , планомірної ( систематизованої ) роботи ;

- Для об'єктивного поточного , підсумкового аналізу та контролю своєї діяльності , правильність якої зачіпає не тільки медичний і педагогічний , але гуманістичний аспект , в цілому;

- Для накопичення і збереження цінного методичного і практичного досвіду , спираючись на який вчитель здійснює вирішення аналогічних завдань у роботі з новими вихованцями вже перевіреними , надійними підходами ( планами ), засобами і методами;

- Нарешті , для надання можливості використання документального матеріалу в цілях передачі позитивного досвіду роботи іншими фахівцями та подальшого розвитку теорії і методики фізичного виховання , як наукової дисципліни .

     Документи планування повинні задовольняти ряду вимог:

1.бить конкретними з постановки мети і завдань в планованому періоді , чітко визначати кінцеву мету плану ;

2.соответствовать змістом державних програмно- нормативних документів фізичного виховання (наприклад , повне відображення базового компонента програми з фізичного виховання ) ;

3.по вибору і послідовності планованого матеріалу відповідати загальним і методичним принципам фізичного виховання ;

4.иметь спадкоємність з вмістом попереднього та кожного наступного плану , а також спадкоємність матеріалу всередині самого плану : кожен крок у плані повинен бути логічним продовженням попереднього і підготовкою ( опорою) для наступного ( наприклад , зміст частин уроку , навчальних чвертей та ін);

5.бить реальними для виконання запланованого ( об'єктивність поставлених у ньому цілей , завдань і передбачених засобів і методів їх досягнення ) ;

6.іметь чіткість і конкретність формулювань планованих завдань, засобів і методів;

7.бить легко сприймаються і зручними в роботі: наочно , просто і зрозуміло оформленими документами.

Цілісна картина здійснення фізичного виховання в навчальному закладі розкривається в його загальному плані роботи . Загальний план роботи школи з фізичного виховання розкриває перелік заходів основних розділів роботи в планований період ( навчальний рік). Його складає вчитель фізичної культури за участю адміністрації , лікаря та інших мають безпосереднє відношення до запланованим видам робіт і заходам. План затверджується директором школи і доводиться до відома всього педагогічного колективу школи (див. Додаток 1 )

Зміст перспективного , поточного та оперативного планування навчального процесу з фізичної культури в школі визначається базовим компонентом державної навчальної програми. Безпосереднє планування навчально -виховного процесу з фізичної культури здійснюється за допомогою цілого ряду документів ( планів) :

1.Годовой план - графік черговості проходження програмного матеріалу в навчальному році.

2.Поурочние робочі плани на кожну чверть.

3.План - конспект на кожен урок фізичної культу

2. Можна навести десятки вимог, яких треба дотримуватись у процесі під­готовки і проведення уроків. Більшість з них була розглянута нами в ході характеристики уроку і його частин. Тому назвемо лише загальні вимоги або цілі їх групи, щоби створити уявлення про ті функції, які виконує урок у ціліс­ній системі занять фізичними вправами.

1. Учитель повинен забезпечити високий оздоровчий та виховний ефект кожного уроку через зв'язок предмета з життям своїх учнів (сьогодні й у майбутньому). Тому для сучасного уроку характерне комплексне плану­вання і вирішення завдань щодо формування знань і практичних навичок, виховання моральних якостей особи, розвитку інтелекту, волі, емоцій, фізич­них здібностей учнів, їх оздоровлення.

2. Уроки фізичної культури повинні забезпечити безперервність (перма­нентність) процесу фізичного виховання.

Через те, що жоден рівень шкільного навчання не в змозі забезпечити знаннями й уміннями на все життя, то, тим більше, жоден рівень тренова­ності організму в шкільні роки не є "капіталом", який без подальшої систематичної праці буде приносити дивіденди у вигляді належного фізич­ного стану в майбутньому.

Відповідно до Ідеї безперервного навчання І виховання, сучасна педагогі­ка стоїть на позиції, що критерієм ефективності дидактично-виховного процесу є не стільки те, що учень робить у школі, а те, як буде жити по й закінченні.

3 Кожен урок повинен бути тісно пов'язаний Із попередніми І наступни­ми, утворюючи систему уроків Вивчаючи новий матеріал, систематично повторюйте І закріплюйте раніше вивчене, готуйтесь до засвоєння наступно­го Пам'ятайте добре засвоєні вправи, збагачуючи руховий досвід учнів, систематично використовуються у фізичному вихованні та повсякденному житті дітей Така система забезпечується послідовним вирішенням низки вузьких навчальних завдань

4 Сучасний урок відрізняється організацією самостійної навчальної діяльності учнів Учитель послідовно озброює їх уміннями І навичками навчальної роботи, прийомами самоосвіти, самооцінки І самоконтролю, домагається формування культури рухів, виховуючи тим самим потребу до систематичних занять фізичними вправами При цьому свідома робоча дисципліна передбачає широку Ініціативу І творчість дітей Уроки вчителів-новаторів — це колективна праця педагогів І учнів У багатьох Із них вихованці беруть участь навіть у побудові уроку, доборі засобів І методів Це І є вищим проявом дисципліни

З Інтелектуалізацією (в широкому й розумінні) як впливом на самоусвідом­лення учнем власних фізичних потреб І можливостей тісно пов'язане поняття гуманізації і демократизації процесу фізичного виховання Останні передбачають свідому участь учня в педагогічному процесі як його

5 Показовим для сучасного уроку є різноманітність діяльності учнів, за­собів, методів І прийомів, що використовуються вчителем Недопустимо будувати заняття за шаблоном, обраним назавжди, яким би ефективним він спочатку не був Закони адаптації вимагають постійного оновлення засобів, методів, форм організації діяльності учнів, оскільки "старі" не викликають бажаних реакцій, а отже, І функціональних змін При цьому використовувані на уроці засоби, методи І форми організації діяльності учнів повинні відпо­відати їх Індивідуальним можливостям

Індивідуалізація передбачає пристосування навчально-виховних засо­бів, методів І форм до 6 Обов'язковою умовою ефективності є досягнення оптимальної рухо­вої активності всіх учнів протягом усього уроку

7 На кожному уроці треба забезпечити функціонування системи контро­лю та оцінки знань, умінь І навичок учнів Вона повинна діяти в кожній його частині І використовуватись для оцінки ходу І підсумків навчання та розвит­ку фізичних здібностей

Досягти цього можливо, якщо система оцінювання буде функціонувати на засадах таких основних положень: 1) вона має чітко визначену мету; 2) є справедли­вою; 3) є цілком зрозумілою для учнів і прийнятою ними.

Підсумовуючи, зауважимо, що урок— це своєрідний засіб, який викорис­товується нами для задоволення специфічних потреб учнів. Тому завжди борімось доступними нам способами з головними його вадами, які, на жаль, так часто трапляються в реальній практиці навчання — нудьгою і відсутніс­тю віри учнів у свої сили.

Важливе значення мають умови проведення уроків (навчально-матері­альні, гігієнічні, естетичні та морально-психологічні).

Згадані вимоги випливають із принципів побудови процесу фізичного виховання і є обов'язковими для реалізації.