20. Напівпровідники приклади та їх застосування.

Напівпровідни?к — матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідностями провідника та

діелектрика. Відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок,

температури і різних видів випромінювання. Основною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної

провідності з ростом температури.

Напівпровідниками є речовини, ширина забороненої зони яких становить близько кількох електронвольт (еВ).

Наприклад, алмаз можна віднести до широкозонних напівпровідників, а арсенід індію — до вузькозонних.

До числа напівпровідників належать багато простих речовин хімічних елементів (германій, кремній, селен, телур,

арсен та інші), величезна кількість сплавів і хімічних сполук (арсенід галію та ін.).

Залежно від того, чи віддає домішковий атом електрон або захоплює його, його називають донорними або акцепторними.

Характер домішки може змінюватися в залежності від того, який атом решітки вона заміщує, в яку кристалографічну

площину вбудовується.

Провідність напівпровідників сильно залежить від температури. Поблизу абсолютного нуля температури напівпровідники

мають властивості діелектриків.

21.Пара-, діа- та феромагнетики

Парамагнітні речовини (Na, Аl та ін.) — це речовини, атоми яких мають ат ? 0. Парамагнітний ефект перекриває діамагнітний.

Усередині парамагнетиків поле трохи підсилюється: ? > 1.

Діамагнітні речовини (Не, Сu та ін.) — це речовини, атоми яких не мають магнітного моменту ат = 0. У них наявний тільки

діамагнітний ефект. Усередині діамагнетиків поле трохи слабшає: ?<1.

Феромагнітні речовини — особлива група магнетиків (Fе, Ni, Со та деякі сплави). У феромагнетиках існують окремі ділянки,

які називаються доменами, усередині яких магнітні моменти атомів в основному зумовлені нескомпенсованими спіновими магнітними

моментами електронів. Магнітні моменти атомів усередині доменів спонтанно орієнтуються в певному напрямі, утворюючи

магнітний момент домену домену .

Магнітні моменти доменів хаотично орієнтовані в різних напрямах і, як правило, компенсують один одного.

22.Магнітний запис інформації

При запису електричний сигнал від джерела сигналу подається на електромагнітну головку, яка намагнічує магнітне

покриття носія відповідно до частоти й амплітуди підведеного сигналу. Імпульси можуть бути звуковими (звукозапис),

візуальними (відеозапис) або нести цифрову інформацію (для комп'ютера).

При відтворенні носій пропускається через ту ж або іншу головку і остаточна намагніченість магнітного шару носія

індукує в головці електричний сигнал, який далі підсилюються.

При запису аналогових сигналів різної частоти (аудіо- або відео- сигналів) сигнал при запису та зчитуванні зазнає

підлягає спотворенню, яке покликане компенсувати нерівномірність амплітудно-частотної характеристики тракту передачі

сигналу та носія

Запис магнітний — спосіб запису електричних сигналів на шарі оксиду заліза чи іншому магнітному матеріалі,

нанесеному на немагнітну основу: тонку пластикову стрічку, алюміній, скло та ін..

23. Магнітне поле Землі та інших тіл Сонячної системи