
- •1. Теоретическая часть Практичне заняття № 3 Вивчення елементів і структурної побудови суцільної системи розробки
- •Практичне заняття № 4 Вивчення елементів і структурної побудови стовпової системи розробки
- •3. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.
- •Практичне заняття № 5 Вибір і обґрунтування раціональної системи розробки
- •Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.
- •2. Практическая часть
- •Практичне заняття № 6
- •Визначення оптимального співвідношення
- •Між очисними і підготовчими роботами
- •Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.
- •Практичне заняття №4 Визначення параметрів скреперо-стругової та бурошнекової виїмки вугілля.
- •3. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.
Практичне заняття № 5 Вибір і обґрунтування раціональної системи розробки
Кількість годин – 2
Ціль практичної роботи: навчити студента вибирати і обґрунтовувати раціональну систему розробки.
Форма проведення практичних занять: ознайомлення студентів з структурою обґрунтування раціональної системи розробки.
Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.
Різноманітність гірничо-геологічних умов залягання пластів обумовлює і різноманіття в практиці систем розробки, що зустрічаються. Звідси виникає багатоваріантність вибору раціональної системи розробки. Доцільність застосування тієї або іншої системи повинна обґрунтовуватися техніко-економічними розрахунками. Рішення задачі вибору раціональної системи розробки звичайно здійснюється методом варіантів і виконується поетапно: (рис.1).
Рис. 1. Структурна схема вибору раціональної системи розробки
Різноманіття факторів, що впливають на вибір систем розробки, вимагає комплексного підходу до рішення цієї задачі і вимагає певних знань питань, що відносяться до підготовки пластів, проведенню, кріпленню, охороні і підтримці виробок, механізації очисних і підготовчих робіт, транспорту, вентиляції та ін.
Процес вибору і конструювання варіантів системи розробки включає декілька етапів і ґрунтується на їх класифікації (рис. 2).
Рис. 2. Структурна схема вибору і конструювання варіантів систем розробки
В якості критерію оцінки системи розробки, як правило, приймаються питомі витрати на 1 т вугілля, що видобувається. Тому спочатку необхідно визначитися, для якої частини пласта слід складати модель: для поверху, ярусу, крила, виїмкового стовпа. Для неї і складається модель витрат і їх слід відносити до запасів цієї частини.
В загальному вигляді економіко-математична модель системи розробки має вигляд:
,
грн./т,
де
- сумарні витрати відповідно на проведення
(спорудження) виробок, їх підтримка і
транспортування вугілля по них, грн;
- запаси вугілля
в частині пласта, що виймається, т.
В моделі не враховані витрати на очисні роботи в лаві. Проте, якщо в порівнюваних варіантах систем розробки застосовується різна технологія виїмки, то їх також слід враховувати.
4. Список літератури.
1. Технология подземной разработки пластовых месторождений полезных ископаемых: Учебник для вузов. /Бондаренко.В.И. и др. – Днепропетровск, - 2003. – 708 с. (с. 379-380)
2. Практическая часть
Практичне заняття № 6
Визначення оптимального співвідношення
Між очисними і підготовчими роботами
Ціль практичної роботи: навчити студента визначати оптимальне співвідношення між очисними і підготовчими роботами.
Форма проведення практичних занять: розрахункові вправи.
Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.
Основна задача розрахунку оптимального співвідношення очисних і підготовчих вибоїв формулюється таким чином, при якому положенні очисних вибоїв у стовпі, що відпрацьовується необхідно почати підготовку нового стовпа з тим, щоб до моменту завершення очисних робіт він був своєчасно підготовлений до роботи при оптимальних швидкостях проведення виробок?
Методику розрахунку розглянемо на прикладі стовпової системи розробки лава-ярус.
Рис. 1. Розрахункова схема до визначення оптимального співвідношення
між очисними і підготовчими вибоями
Умова своєчасної підготовки стовпа наступна:
,
де
- загальні витрати часу на підготовку
стовпа, міс;
- резерв часу для
компенсації непередбачених затримок
при підготовці стовпа,
= 1 – 2 міс;
- тривалість
відробки частини стовпа, що залишилася,
міс.
Прийнявши, що проведення обох штреків в крилі панелі здійснюється двома бригадами одночасно, витрати часу на підготовку стовпа визначаться по формулі:
де
- час спорудження приймально-відправних
майданчиків, міс;
і
- відповідно час, що затрачується на
проведення штреку та розрізної печі,
міс;
- час монтажу
устаткування в лаві, міс;
- довжина крила
панелі, м;
- оптимальна
швидкість проведення штреку, м/міс;
- довжина лави, м;
- швидкість
проведення розрізної печі, м/міс.
Час відробки частини стовпа, що залишилася, довжиною Х визначається по формулі:
,
де
- швидкість посування очисного вибою,
м/міс.
Знайдені вирази для і підставимо у формулу
.
Вирішивши це рівняння відносно Х, остаточно отримаємо:
.
Друга задача розрахунку співвідношення (але вже не оптимального) очисних і підготовчих робіт, може бути сформульована так: з якою мінімально припустимою швидкістю необхідно проводити підготовчі виробки, щоб при певному положенні очисного забою у стовпі, що відпрацьовується забезпечити своєчасне введення нового стовпа в роботу?
Умови своєчасності підготовки нового стовпа виражатимуться тими ж формулами, що і в попередній задачі. Скориставшись формулою визначимо мінімально припустиму швидкість проведення підготовчих виробок:
.
Третя задача розрахунку співвідношення положень очисних і підготовчих вибоїв формулюється таким чином: визначити фактичний резерв часу, що є, на закінчення підготовки нового виїмкового стовпа при існуючому положенні очисних і підготовчих вибоїв.
Очевидно, що резерв часу, що є, може бути визначений по формулі:
,
міс.
Підставивши у формулу значення для і остаточно отримаємо:
.
Визначивши резерв
часу, що є, можна планувати подальшу
підготовку виїмкового стовпа, виходячи
з наявності матеріальних і технічних
засобів і прохідницьких бригад. Якщо
виявиться негативною величиною, то це
значить, що є відставання в підготовці
виїмкового стовпа. Отже, необхідно вжити
заходів по форсуванню проведення
підготовчих виробок, скороченню часу
спорудження приймальних майданчиків
і монтажу забійного устаткування.
Приклад 1. Визначити положення очисного вибою у стовпі, що відпрацьовується, при якому необхідно починати підготовку нового стовпа, при наступних даних: оптимальна швидкість проведення штреків = 250м/міс; швидкість проведення розрізної печі = 100м/міс; швидкість посування очисного вибою = 75 м/міс; довжина крила панелі = 1250м; довжина лави, обладнаної механізованим комплексом = 180м.
Приймемо тривалість спорудження приймально-відправних майданчиків панельного бремсбергу = 3 міс., тривалість монтажу комплексу = 1 міс. і резерву часу на випадок непередбачених затримок в роботі = 1 міс. Підставивши ці значення у формулу знайдемо:
Х = 75 (3 +1250/250 + 180/100 + 1 + 1) = 885 м.
Приклад 2. Визначити фактичний резерв часу на закінчення підготовки нового виїмкового поля при стовповій системі розробки з транспортуванням вугілля на передній дільничий бремсберг і наступних початкових даних: Х = 800 м від бремсберга; = 80 м/міс.; = 1200м; = 200 м/міс; = 200м; = 100 м/міс.; = 1 міс.; = 2 міс.
міс.
Отже, в підготовці в строк не тільки немає резерву часу, але є навіть відставання в 1 міс. Щоб ліквідувати відставання, необхідно збільшити темпи проведення штреків, на які затрачується основний час підготовки – 6 місяців. Прийнявши необхідний резерв часу на підготовку рівним 1 місяць, і враховуючи відставання робіт, визначаємо необхідну швидкість проведення штреків:
м/міс
4. Список літератури.
1. Технология подземной разработки пластовых месторождений полезных ископаемых: Учебник для вузов. /Бондаренко В.И., и др. – Днепропетровск, - 2003. – 708 с. (с. 385-387).