3. Пріоритетні напрямки виховної діяльності професійно-технічних

Закладів.

Визначаючи зміст і форми організації виховної діяльності у професійних закладах різного типу, потрібно враховувати пріоритетні напрями:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну;

- виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;

- утвердження принципів загальнолюдської мсюалі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності;

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості;

- формування екологічної культури людини, гармонії її стосунків з природою;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

- формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.

До основних шляхів реформування виховання Державною національною програмою «Освіта» віднесено:

- реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу;

- впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей; розроблення теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду.

- об'єднання зусиль державних і громадських інституцій у вихованні молоді, сприяння діяльності дитячих та юнацьких організацій;

- розвиток різноманітних дитячих і молодіжних об'єднань за інтересами, позашкільних освітньо-виховних закладів (будинків школярів, станцій юних техніків, натуралістів, мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, музичних і художніх студій, малих академій народних мистецтв тощо);

- організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічної підготовки батьків;

- активний обмін надбаннями духовної культури між усіма народами, які населяють Україну, а також з українською діаспорою;

- широке використання в навчально-виховному процесі високохудожніх творів літератури та мистецтва;

- докорінні зміни в підготовці і перепідготовці педагогічних кадрів для національного виховання.

4. Напрямки виховання та їх завдання

Трудове виховання - це виховання взаємодії педагога з учнями направлене в них трудових вмінь і навичок, підготовку на виконання необхідних видів професійної діяльності, формування професійних видів професійної діяльності формування професійних здібностей, виховання культури праці та інтересу до майбутньої професії.

Завдання:

1. Формування професійних вмінь і навичок, та формування в учнів морально психологічної готовності до майбутньої професії.

2. Розвиток творчих здібностей та формування громадянського інтересу до трудової діяльності.

3. Виховання культура праці.

Гуманістичне виховання - це процес формування громадянської як інтегрованої якості особистості

Завдання:

1. Морально політична, та правова культура особистості.

2. Почуття власної гідності.

3. Внутрішня свобода і водночас вболівання за суспільні ідеали.

4. Гуманістичне виховання формує у підростковому віці любов до Батьківщини.

Моральне виховання - це цілеспрямований процес педагога з учнями, з метою формування моральних понять і переконань моральних навичок і звичок виховання позитивних рис характеру та культури поведінки. Завдання:

1. Виховання поваги до батьків та старших за віком.

2. Виховання вірності, дружби та кохання.

3. Свідоме ставлення до професійних обов'язків.

4. Любові до рідної землі, рідної мови шляхетного ставлення до жінок, вміння захищати слабших.

Естетичне виховання - це взаємодія педагога з учнями направлений на формування здатності сприймати відчувати і оцінювати красу навколишньої дійсності в природі мистецтві суспільному житті та праці.

Завдання:

1. Розвивати в учнів естетичні почуття (тобто учиш бачити і відчувати красу в житі та мистецтві)..

2. Формувати в учнів погляди судження та смаки (тобто давати опіку прекрасному на основі ідеалів та категорій етики).

3. Виховання естетичної активності учнів (творити прекрасне в прекрасній діяльності в роботі).

Фізичне вихованця - це система науково обґрунтованих заходів, які своєю метою має укріплення здоров'я учнів, розвиток фізичних та морально-вольових якостей.

Завдання:

1. Зміцнення здоров'я та забезпечення рухових навичок і вмінь.

2. Формування звичок та стійкого інтересу до систематичних знань фізичних вправ.

3. Виховувати в учнів інтерес до занять фізкультурою і спортом.

4. Виховання гігієнічних навичок.

Правове виховання - це виховання діяльності сім'ї, школи, правових органів спрямована на формування правової свідомості та правової поведінки учнів.

Завдання:

1. Озброєння учнів законодавчим правом підвищення юридичної обізнаності.

2. Формування в учнів правової свідомості, правових уявлень, переконань, поглядів, особистості до закону.

3. Поваги учнів до Держави та її законодавства.

4. Вироблення в учнів навичок і вмінь правової поведінки.

Морально статеве виховання складова загального процесу виховної робота школи і сім’ї, що забезпечує правильне статеве виховання і розвиток дітей та молоді.

Завдання:

1. Виховання розуміння почуття дорослої відповідальності за свої вчинки.

2. Виховання готовності будувати сім'ю та рис сім'янина (доброти, чуйності, ніжності, вірності і обов'язковості).

Санітарно-гігієнічне виховання - формується на практиці школи, учні повинні вивчити анатомію та фізіологію людини знати системи хвороб, правила профілактики інфекційних захворювань.

Завдання:

1. Санітарно-гігієнічне виховання передбачає шкідливість вживання алкоголю та паління.

2. У виховному процесі одна із головних проблем - раціональне харчування дітей.

Національне виховання - це історично-зумовлена і створена самим народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань традицій.

Завдання:

1. Формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців.

2. Формується на засадах родинного виховання.

Розумове виховання - це цілеспрямований процес взаємодії педагога з учнями направлений па формування пізнавальних мотивів, інтелектуальних умінь та виховання культури розумової праці.

Завдання:

1. Розвиток мислення і пізнавальних здібностей.

2. Розвиток інтелектуальної сфери .

3. Учитись конспектувати, працювати з підручником.

Екологічне виховання - спрямоване на усвідомлення природного феномена людини, яка повною мірою відповідає за життя й умови життєдіяльності на землі.

Завдання:

1. Дослідження економічних знань та їх усвідомлення.

2. Привикання любові до природи, формування навичок і вмінь.

Громадянське виховання - це процес формування громадянськості як якості особистості яка дає можливість людині відчувати себе морально юридично, дієздатною та захищеною.

Завдання:

1. Формування моральної політичної і правової культури особистості.

2. Формування почуття власної гідності та внутрішньої свободи.

3. Формування вболівання за суспільні ідеали та пріоритети держави.