
- •Організація виховного процесу з учнями Доповідь на педагогічні читання
- •2. Методи вивчення особистості учня пту майстром в/н.
- •Основні напрямки виховної роботи з учнями пту
- •Орієнтовна схема вивчення особистості учня
- •Методи вивчення особистості учня пту майстром в/н
- •Характеристика методів виховання
- •Загальні закономірності і принципи виховання
- •Вид позакласної роботи майстра в/н з учнями групи та методика його проведення моя вишнева україна
- •Хід заняття
- •Використана література:
Вид позакласної роботи майстра в/н з учнями групи та методика його проведення моя вишнева україна
Мета: Виховувати любов до свого народу, до України.
Обладнання. Класна кімната оздоблена вишитими українськими рушниками. На стіні – портрет Т.Г.Шевченка. Створено виставку малюнків стінних газет “Моя вишнева Україна”.
Хід заняття
Майстер в/н. Україна… Прекрасний мальовничий край на нашій величезній планеті… Невеликий куточок землі, на якій живемо ми, українці.
Слово “Україна” можна порівняти хіба що зі словом “мати”. Ці два поняття так глибоко вкоренилися в душу, що їх не розділити, як і душі.
1-й учень.
Що на світі наймиліше? –
Раз мати спитала.
Ти, дорога наша мамо,
Діточки сказали.
2-й учень.
Вам, дітоньки мої любі,
Ще о тім би знати,
Що крім мене, ще і другу
Маму слід кохати.
Бо та друга всім нам мати,
Нас вона повила,
Хлібом, сіллю і водою
Нас вона зростила.
3-й учень.
Україно-жінко, сестро, мамо,
У блакитному вінку небес,
Так, як сина, обійми руками,
Так, як матір, обійму тебе.
(Звучить вірш “Моїй любій мамі” І.В.Поліщук)
Моя вишнева Україна,
Мій рідний, найсвятіший краю…
Куди б не їхав, де б не був ти,
А кращої землі – немає!
І.В.Поліщук
4-й учень.
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти для нас усіх – одна.
5-й учень.
Одна від Заходу й до Сходу,
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
Майстер в/н. Однак Україну прагнули розділити ті, чиє ненаситне жалюгідне єство ніколи не вдовольнялося вже набутим добром. Український народ пройшов через тяжкі лихоліття голодомору, воєн та інших соціально-політичних стихій але ніколи не корився ні внутрішнім, ні зовнішнім ворогам. Низенько вклонімося славним козакам-запорожцям, які боронили рідну землю від зазіхань чужоземців.
1-й учень.
У часи далекі й грізні
Лютий ворог не дрімав,
Україну нашу славну
Він повсюди плюндрував
2-й учень.
Печеніги і татари,
Шляхта польська навісна…
Незборимою козача
Воля й силонька була.
3-й учень.
Отаман Іван Підкова!
Наливайко і Косинський!
4-й учень.
Дорошенко і Зборовський!
Сагайдачний і Хмельницький!
5-й учень.
Гетьмани і отамани
У думках єдине мали:
Аби нашу Неньку-Матір
Вороги не подолали.
6-й учень.
Пролилася кров козача,
Та не вмерла Україна,
В неї є сини найкращі,
В неї армія - надійна.
Майстер в/н. Великої любові до України сповнена творчість видатних українських поетів – Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка. Вони свято вірили у щасливе майбутнє свого народу і своїм словом, виражаючи протест проти тогочасного соціального устрою, закликали трудящих до боротьби за своє визволення.
(Звучить пісня І.В.Поліщук “Кобзареві”.)
Майстер в/н. Протягом усієї багатовікової історії український народ відстоював свої права і свободи. Про це ми дізнаємося з прочитаних книг чи побачених кінофільмів, а також розповідей бабусь і дідусів.
Кожен з нас любить Україну по-своєму. Як це можна розуміти? Та дуже просто. Справа в тому, що є різні українці. Одні щиро, від усієї душі проймаються любов`ю до своєї держави, до народу, реальними справами доводять, що вони є справжніми українцями. Та, на жаль, є й такі, які приховують своє жалюгідне єство, накидаючи маску любові до українського народу. Такі українці лише промовляють гасла відданості на користь державі, а насправді думають лише про те, як натовкти власний гаманець грішми за рахунок інших.
Майстер в/н. Зараз мені хочеться, щоб усі замислилися над тим, для чого ми живемо у цьому світі. Вважаю, що погодитеся зі мною, коли скажу, що наше призначення на землі – робити добро один одному, любити ближнього, рідний край, де народилися, свою Вітчизну.
1-й учень.
Де степ широкий, наче море,
Де дише пахощами гай,
Де небо зоряне, прозоре –
То мій, святий, чудовий край.
2-й учень.
Де житом ниви зеленіють,
Де пісня жалібна луна,
Де хати в вишниках біліють –
То мила, рідна сторона.
3-й учень.
Від душі всієї, від всього серденька
Люблю тебе, рідна Україно-ненька.
Люблю і вас, ниви буйні, колосисті,
І степи, як море синє – розложисті
4-й учень.
Люблю і садочки вишневі, цвітучі,
І ріки могутні та бистротекучі,
І ті стародавні високі могили,
Що прадідів кості собою покрили.
5-й учень.
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
6-й учень.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов`їну.
7-й учень.
Любіть у труді, у коханні, в бою,
Як пісню, що лине зорею.
Всім серцем любіть Україну свою,
І вічно ми будемо з нею!
Майстер в/н. На завершення я хочу побажати усім вам справжньої любові до краю, де живете, до України. Хочу, щоб усі ви вірили в щасливе майбутнє нашої держави, щоб уміли боротися за її оновлення А для цього варто вчитися, багато працювати над собою.