2.4.3. Основні характеристики пасових передач.

Потужність. Зазвичай знаходиться в межах 0,3…50 кВт, хоча зустрічаються передачі до 1500 кВт і більше. Однак масово для потужності більше 300 кВт 300 кВт не застосовуються.

Швидкості та передаточні відношення. Швидкості плоских пасів, виготовлених із традиційних матеріалів – (5…30) м/с; пасів із синтетичних матеріалів, виготовлених за спеціальними технологіями – (80…100) м/с. Швидкості клинових пасів (25…30) м/с, поліклинових – до 40 м/с.

Граничні значення передаточних відношень обмежуються допустимими габаритами та умовами забезпечення достатнього кута обхвату меншого із шківів і, зазвичай, знаходяться в межах (4…5).

Міжосьова відстань. Мінімальне значення міжосьової відстані в плоских передачах вибирають із умови забезпечення кута обхвату пасом малого шківа не менше 150⁰; максимальне – обмежується вартістю паса, габаритами передачі і т.ін. Оптимальна величина цього параметра

;

Мінімальне значення для клинопасових передач

де - діаметр шківів, м;

- висота перерізу паса, м.

2.4.4. Критерії працездатності та розрахунку пасових передач.

Основні критерії розрахунку:

• тягова здатність (сталість зчеплення паса із шківом);

• довговічність паса.

Для клинових та поліклинових пасів застосовують комплексний розрахунок на витривалість і тягову здатність, для плоских – розрахунок на тягову здатність з наступною перевіркою на витривалість.

Рис. 5. Ковзання в пасовій передачі.

Робота пружного паса супроводжується пружним ковзанням по шківах. Це пов’язане з тим, що натяг, відповідно, і відносне видовження ведучої та веденої віток паса різні. При обіганні пасом ведучого шківа натяг його зменшується. Пас вкорочується і проковзує відносно шківа. На веденому шківів пас подовжується і випереджає шків. Ковзання відбувається не на всій дузі обхвату , а лише на деякій її частині , яка називається дугою ковзання. Сила тертя між шківом і пасом передається в основному на дузі ковзання.

Зі сторони набігання паса на шків знаходиться дуга спокою, тобто дуга постійного зчеплення паса із шківом. Кружна швидкість кожного шківа дорівнює швидкості набігаючої вітки паса.

На холостому ході пружне ковзання і дуга ковзання дорівнюють нулю. Із збільшенням навантаження дуга ковзання зростає; коли вона стає рівною дузі обхвату настає буксування.

Згідно з умовою постійності маси паса, що проходить за одиницю часу через даний нерухомий переріз, відносне пружне ковзання паса буде рівним різниці відносних видовжень ведучої і веденої віток

По закону Гука

звідки находимо

2.4.5. Кінематика пасових передач.

Кружні швидкості на шківах, м/с

де - діаметри шківів, м;

- частоти обертання шківів, об/хв..

Внаслідок кружного проковзування кружна швидкість на веденому шківі менша за швидкість на ведучому

Передаточне відношення

При розрахунках приймають:

= 0,01 – для плоских пасів;

= 0,02 – для клинових кордтканинних;

= 0,01 – для клинових кордшнурових.

2.4.6. Основні геометричні залежності в пасових передачах.

При проектуванні пасових передач визначаються наступні геометричні параметри:

• кут γ між вітками паса;

• кут обхвату пасом меншого із шківів;

• довжина L паса;

• міжосьова відстань а.

З

звідки кут між вітками паса, рад., , або наближено (вважаючи ) де

Кут обхвату меншого із шківів в градусах

В плоско пасовій передачі рекомендований мінімальний кут обхвату пасом меншого із шківів становить 150⁰, в клинопасовій – 120⁰. однак і при куті обхвату 90⁰ клинопасова передача працює достатньо надійно.

Довжина паса (без урахування провисання і початкового деформування) визначається, як суму довжин дуг шківів на кутах обхвату їх пасом та довжин прямолінійних ділянок

Використовуючи наближене співвідношення та позначивши формулу для визначення довжини паса перепишемо у вигляді

Міжосьова відстань при вибраній довжині паса

В розрахунках клинопасових передач у формули підставляють розрахункові діаметри шківів по нейтральному шару паса.