9.Сутність адміністративного планування.

Планування діяльності підприємства - одна з найважливіших функцій управління підприємством. Планування є власне процесом визначення цілей, що їх передбачає досягти підприємство за певний період, а також процесом визначення способів їх досягнення. Процес планування є спробою уявити собі картину майбутнього. Це процес, який передбачає знання теперішнього стану справ і тенденцій розвитку, які допомагають спрогнозувати майбутнє, а також володіння методикою, яка дозволяє змоделювати перехід з теперішнього стану в майбутній прогнозований стан. Планування - це процес вироблення і прийняття рішень, які дозволяють забезпечити ефективне функціонування і розвиток підприємства в майбутньому. Планування передбачає: обґрунтований вибір цілей, визначення політики, розробку заходів та методів досягнення цілей, забезпечення основи для прийняття наступних рішень. Середньостроковий план - це власне деталізований стратегічний план, в якому поєднуються усі напрямки діяльності підприємства на поточний фінансовий рік. Короткостроковий план присвячений вирішенню конкретних питань діяльності підприємства в короткостроковому періоді. Має вузьку спрямованість, високий ступінь деталізації і характеризується великим розмаїттям прийомів та методів. Якщо довгострокові та середньострокові плани багато в чому носять рекомендаційний характер, то оперативний план є керівництвом до дій, розкриваючи довго- та середньострокові плани по кожній позиції. Серед великої кількості видів планування необхідно виділити інвестиційний - план капітальних вкладень, які спрямовуються на створення нових чи модернізацію виробничих потужностей. Бізнес-план - програма діяльності підприємства, план конкретних цілей діяльності підприємства, який включає оцінку очікуваних витрат та доходів. Розробляється на основі маркетингових досліджень.

10.Принципи та рівні адміністративного планування.

Планування здійснюється на основі комплексу певних принципів та методів, їх сполучення створює наукові основи планування. Принципи планування визначають характер та зміст планової роботи. В данин момент немає єдності в трактуванні принципів планування.

Принципи планування визначають характер та зміст планової діяльності в підприємстві. Уперше загальні принципи планування були сформульовані французьким ученим Анрі Файолем — засновником так званої класичної адміністративної школи управління. Ним було названо п´ять принципів: необхідність, єдність, безперервність, гнучкість та точність. Принцип необхідності в плануванні означає повсюдне та обов´язкове застосування планів при будь-якому виді трудової діяльності. До Того, як діяти, колектив підприємства повинен знати, чого він хоче та може. Принцип єдності передбачає спільність економічних цілей та взаємодію різних підрозділів підприємства на горизонтальному та вертикальному рівнях планування та управління. Принцип безперервності в Плануванні полягає в тому, що процес планування на підприємстві повинен здійснюватися постійно та без зупинки в межах виробничо-господарчого циклу.

Крім того, процес планування повинен бути безперервним також з наступних причин: - невизначеність зовнішнього середовища робить необхідним поступове коректування очікувань підприємства та відповідні виправлення та уточнення планів; - змінюваність не тільки фактичних передумов, але й уявлень підприємства про свої внутрішні цінності та можливості.

Регулювання принципу участі мас наступні переваги: - кожен із робітників підприємства отримує. більш глибоке розуміння підприємства, знання різних сторін його життя; - плани підприємства стають приватними планами робітників, а участь у досягненні цілей підприємства; - приносить задоволення власних потреб робітників. Посилюється мотивація праці, зміцнюється єдність команди; - робітники підприємства, займаючись плануванням, розвивають себе як особистість, а це є додатковий ресурс для підприєм ; - об´єднуються дві функції управління: оперативне керування та планування Плани перестають бути чимось зовнішнім для керівників.

Координація планової діяльності окремих функціональних підрозділів виражається в тому, що діяльність на одній частині підприємства не можна планувати ефективно, якщо таке планування не пов´язане з плановою діяльністю окремих одиниці! даного рівня і що всілякі зміни в планах одного з підрозділів повинні бути відображеними в планах інших підрозділів. Таким чином, взаємозв´язок та одночасність — головні риси координації планування на підприємстві. Інтеграція планової діяльності передбачає, що в підприємстві існує різноманіття відносно відособлених процесів планування та приватних планів підрозділів, але кожна з підсистем планування діє, виходячи із загальної стратегії підприємства, а кожний окремий план є частиною плану більш високого підрозділу. Всі плани, створені в підприємстві — це їх взаємопов´язана система.