
- •1.Історичні передумови та еволюція розвитку адміністративного менеджменту.
- •2.Проблеми й перспективи розвитку адміністративного менеджменту в умовах хаосу та невизначеності.
- •3.Система та категорії адміністративного менеджменту.
- •5.Складові процесу адміністративного менеджменту..
- •6. Зміст діяльності, функції й завдання менеджера-адміністратора.
- •7.Адміністративні посади та їх ієрархія.
- •8.Вимоги до сучасного менеджера-адміністратора.
- •9.Сутність адміністративного планування.
- •10.Принципи та рівні адміністративного планування.
- •11.Сутність організування діяльності адміністрації та її роль в адміністративному менеджменті.
- •12.Централізація та децентралізація управлінських повноважень в апараті управління.
- •13.Процедура та інструменти проектування організаційних структур.
- •14.Форми мотивування адміністративних працівників.
- •15.Нетрадиційні підходи до мотивування.
- •16.Види контролювання діяльності апарату управління.
- •17.Особливості та умови контролювання адміністративної діяльності.
- •18.Методи адміністративного менеджменту та їх класифікація.
- •19.Види управлінських рішень в системі адміністративного менеджменту.
7.Адміністративні посади та їх ієрархія.
В основі розробки системи державної служби лежить метод класифікації посад. Його розвиток веде до встановлення рангової структури та компенсаційних рівнів для державної служби. Цей підхід передбачає класифікацію посад на основі таких критеріїв: способу вступу на посаду та функцій, які закріплені за посадою. Відповідно до першого всі державні службовці можуть поділятися на дві великі категорії: службовці, які обіймають посади на основі конкурсного відбору - так звані кар'єрні службовці, та службовці, посади яких заміщуються шляхом виборів, призначення або за контрактом -позакар'єрних службовців. За другим критерієм - характером закріплених за посадою функцій -службовців можна класифікувати на такі групи: державних службовців, яю обіймають політичні, адміністративні, патронатні, консультативні, допоміжні посади, іншими словами - керівники, спеціалісти і технічні виконавці. Керівники визначають мету діяльності організації, планують її роботу, приймають рішення, відповідають за добір та розміщення кадрів, здійснюють контроль за їх діяльністю. Спеціалісти виконують роботу, що потребує спеціальних знань і трудових навичок, але вони не належать до категорії керівників. Технічні виконавці - це службовці, які займаються підготовкою та оформленням документів, господарським обслуговуванням, веденням діловодства. Тобто вони створюють умови для нормального функціонування установи, організації, де працюють. За внутрішніми адміністративно-правовими критеріями персонал державних службовців поділяють на представників влади, посадових осіб і технічних працівників. Такий класифікаційний підхід носить досить умовний характер, але в цілому чітко прослідковується тенденція, відповідно до якої політико-організаційні та допоміжні посади обіймають позакар'єрні державні службовці, а адміністративні - переважно кар'єрні державні службовці, хоча й серед них є такі, що працюють за контрактом або призначені на посаду. Підсумовуючи вищесказане, можна виділити такі види посад, що існують у сфері державного управління: 1. Політичні посади, які, в свою чергу, поділяються на посади політичних діячів (політиків) та політичних виконавців. 2. Адміністративні посади. 3. Посади патронатної служби. 4. Посади консультативної служби. 5. Допоміжні посади. До цієї категорії посад відносяться державні службовці (чиновники), на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій. Саме службовці цього виду посад складають основу кадрового корпусу державної служби. Адміністративні посади, як правило, заміщуються за конкурсом і відносяться до кар'єрних. Організаційно-розпорядчі функції державних службовців визначаються завданнями, обов'язками та повноваженнями, що полягають у діях узгодження (участі в узгодженні), координації, організації та забезпеченні відповідно до обсягів та характеру повноважень певних службовців. Працівники на адміністративних посадах є державними службовцями і беруть безпосередню участь у здійсненні завдань та функцій державного управління, займаються управлінською діяльністю (керують, організовують, виконують) в органах державної влади. Працівники цього виду, наділені державно-владними повноваженнями, несуть відповідальність відповідно до займаної посади, отримують від держави винагороду за свою працю. Особливістю адміністративних посад є те, що зміна керівників або складу державних органів не є підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.