
- •Тема 7. Організація обліку праці та її оплати План.
- •7.1. Завдання і принципи організації обліку праці та її оплати
- •7.2. Організація роботи кадрової служби на підприємстві
- •Призначити:
- •7.3. Порядок укладання договорів, що регулюють трудові відносини
- •Встановлення випробного терміну
- •Приймання на роботу працівників за направленням Державного центру зайнятості з правом підприємства на отримання дотацій
- •Приймання на роботу працівників за сумісництвом
- •Приймання на роботу тимчасових працівників
- •Укладання договорів підряду і трудових угод
- •7.4. Облік робочого часу працівників
- •7.5. Порядок оформлення та розрахунку відпусток
- •4 Листопада 2006 р. № 18-к
- •Контрольні вправи до теми 7
7.5. Порядок оформлення та розрахунку відпусток
Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (в т. ч. працюють за сумісництвом), а також ті, котрі працюють за трудовими договорами у фізичних осіб, мають право на щорічну оплачувану відпустку.
Умови, тривалість, порядок надання відпусток установлені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 p. № 504/96-ВР (далі – Закон про відпустки).
Згідно зі ст. 4 цього Закону є такі види відпусток:
1) щорічна (основна і додаткова);
2) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням;
3) творча;
4) соціальна (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка працівникам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, дитину-інваліда тощо);
5) відпустка без збереження заробітної плати.
Крім того, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Відповідно до ст. 91 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень i за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові й соціально-побутові пільги для працівників, у тому числі й щорічні відпустки більшої тривалості.
Отже, щорічна основна відпустка – це відпустка, право на яку мають усі працівники відповідно до чинного законодавства. Це головна відмінність щорічної основної відпустки від усіх інших. Для одержання інших видів відпусток потрібні спеціальні юридичні факти, підстави для їх одержання, тоді як для одержання щорічної основної відпустки потрібен один юридичний факт –перебування працівника у трудових відносинах на даному підприємстві.
Відповідно до ст. 6 Закону «Про відпустки» № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Окремим категоріям громадян, наприклад, державним службовцям, суддям, прокурорам, слідчим прокуратури тощо, тривалість щорічної основної відпустки встановлена законами України «Про державну службу» від 16.12.1993 p. № 3723-XII, «Про статус суддів» від 15.12.1992 p. № 2862-ХІІ, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 p. № 796-ХІІ, «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний статус журналістів» від 23.09.1993 p. № 540/97-ВР, «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 p. № 3745- XII, «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 p. № 2011-ХІІ тощо.
Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості: наприклад, керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ i закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів; інвалідам I i II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів; особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день тощо.
Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
Слід зауважити, що працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими i важкими умовами праці надається тривалістю до 35 календарних днів.
Окрім того, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних i геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів.
працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.
Щорічні основна й додаткові відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані переважно до закінчення робочого року.
Слід наголосити, що право працівника на щорічні основну й додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Проте, існують випадки, коли щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника (інвалідам; жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох i більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами; особам віком до вісімнадцяти років; сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи тощо).
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, i доводиться до відома всіх працівників. Графіки відпусток складаються на кожен робочий рік не пізніше 5 січня, де зазначають прізвище працівника, котрому надають відпустку, посаду, період, на який надають відпустку. Затверджує графік керівник підприємства. Цей графік може мати такий вигляд (табл. 7.4).
Таблиця 7.4
Графік надання відпусток працівникам підприємства
№ з/п |
Найменування структурного підрозділу |
Прізвище, ім’я, по батькові працівника |
Посада |
Період надання відпустки |
1 |
Технічний відділ |
Бойчук В. К. |
Інженер |
06.11.2006р.– 29.11.2006 p. |
2 |
Бухгалтерія |
Грач М. В |
Бухгалтер |
11.11.2006р.– 04.12.2006 p. |
3 |
Економічний відділ |
Маринчак В. Я. |
Економіст |
14.11.2006 p. – 07. 12.2006 p. |
Підставою для надання відпустки є заява працівника. Заява працівника про надання відпустки може мати такий вигляд:
Директору
ТОВ «Торнадо» Підлетейчук Т. М.
інженера Бойчука В. К.
Заява.
Прошу надати мені щорічну відпустку терміном на 24 календарних дні з 6 листопада.
04.11.2006 р. підпис
На підставі заяви працівника керівник видає наказ про надання відпустки. На практиці використовують спрощену форму наказу про надання відпустки, складену на підставі типової, котра має такий вигляд:
ТОВ «Торнадо»
Наказ