Тема 7. Організація обліку праці та її оплати План.
7.1. Завдання і принципи організації обліку праці та її оплати
7.2. Організація роботи кадрової служби на підприємстві
7.3. Порядок укладання договорів, що регулюють трудові відносини
7.4. Облік робочого часу працівників
7.1. Завдання і принципи організації обліку праці та її оплати
Основними завданнями організації обліку праці та її оплати є:
чітка реґламентація організації праці на підприємстві;
контроль за використанням робочого часу та забезпечення зростання продуктивності праці;
облік і контроль за використанням фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяють для оплати праці працівників підприємства;
своєчасне і правильне визначення сум нарахованої заробітної плати й відрахувань органам соціального страхування та віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг), а також на інші витрати;
здійснення у встановлені терміни всіх розрахунків з працівниками і службовцями із заробітної плати та інших виплат;
впровадження мотивації праці працівників.
Для виконання цих завдань необхідно, перш за все, організувати облік особового складу підприємства та його робочого часу із суворим дотриманням законодавства про працю.
У наказі про облікову політику підприємства треба передбачити наступні положення щодо обліку праці та її оплати:
форми і системи оплати праці;
порядок створення резервів на виплату відпусток;
форми кадрової документації та документування операцій з оплати праці;
порядок внесення змін в організації праці.
Форми та системи оплати праці, як і порядок внесення змін в організацію праці, реґламентовані також положенням про оплату праці на підприємстві (див. Додаток М).
Пункт 8 П(С)БО 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. № 601 зазначає, що премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.
Проте, зазначимо, що ця норма носить імперативний характер, тому до розпорядчого документа, яким затверджується облікова політика підприємства її включати не доцільно (Методичні рекомендації Міністерства фінансів України від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793). А відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. № 20, забезпечення створюється у тому звітному періоді, в якому у підприємства виникло внаслідок минулих подій зобов’язання, оцінка якого може бути розрахунково визначена.
7.2. Організація роботи кадрової служби на підприємстві
Кадрова служба – це самостійний структурний підрозділ підприємства. Склад і структура кадрової служби залежать від виду підприємства, масштабів його діяльності (велике промислове підприємство, невелике торговельне підприємство), чисельності працівників на підприємстві та від інших факторів.
Залежно від обсягу, характеру і складності кадрової роботи можна, щоб кадрова служба була виділена у самостійний структурний підрозділ підприємства (відділ кадрів) або веденням кадрового діловодства займалась окрема особа. На невеликих підприємствах кадрову роботу виконує, як правило, окрема особа, призначена наказом керівника. Наказ про призначення особи, відповідальної за ведення кадрового діловодства на підприємстві, може мати таку форму:
ТОВ «Торнадо»
15.10.2006 р.
НАКАЗ № 12
про призначення особи, відповідальної за ведення кадрового діловодства