
- •Г.Д. Горванко петрографія лабораторний практикум
- •Будова поляризаційного мікроскопа і його провірки
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Вивчення під мікроскопом форми кристалів і спайності
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 вивчення кольору і плеохроїзму мінералів
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 визначення сили подвійного променезаломлення мінералів
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 визначення характеру погасання, кута погасання та оптичного орієнтування
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні положення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення світлозабарвлених мінералів (кварц, польові шпати) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група польових шпатів
- •Ортоклаз
- •Мікроклін
- •Анортоклаз
- •Плагіоклази
- •Нефелін
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення темнозабарвлених мінералів (олівін, піроксени, амфіболи, слюди) і продуктів їх зміни
- •Теоретичні положення
- •Група олівіну
- •Група піроксенів
- •Група амфіболів
- •Група слюд
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні положення
- •Опис інтрузивної породи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 породоутворюючі мінерали метаморфічних гірських порід
- •Теоретичні положення Група гранату
- •Група епідоту
- •Група хлоритів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14 акцесорні мінерали
- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 головні породоутворюючі мінерали осадових порід
- •Теоретичні положення
- •Група кренезему
- •Група карбонатів
- •Група сульфатів
- •Група хлоридів
- •Група глинистих мінералів
- •Група залізистих мінералів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
Лабораторна робота № 5 визначення сили подвійного променезаломлення мінералів
Мета роботи: визначення подвійного променезаломлення за допомогою поляризаційного мікроскопа.
Завдання роботи:
- знати, які мінерали відносяться до оптично-ізотропних та анізотропних;
- знати, що таке подвійне променезаломлення;
- на яких параметрах побудована номограма Мішель-Леві;
- вміти практично визначати подвійне променезаломлення мінералів.
Теоретичні положення
Стосовно поляризованого світла кристали поділяються на дві групи: оптично-ізотропні, які мають однакові оптичні властивості в усіх напрямках, і оптично-анізотропні, властивості яких змінюються залежно від напрямку. До ізотропних відносяться кристали кубічної сингонії і мінерали аморфної будови. Ізотропні мінерали при схрещених ніколях, тобто при включеному аналізаторі, стають темними, майже чорними і не просвітляються при повороті столика мікроскопа. Інакше виглядають анізотропні мінерали - кристали середніх та нижчих сингоній.
Промінь світла, який входить в пластину анізотропного мінералу, розкладається на два промені з різними показниками заломлення, що коливаються у взаємоперпендикулярних площинах і поширюються з різними швидкостями. Це явище має назву подвійного променезаломлення.
Силою подвійного променезаломлення () називається величина, яка показує на скільки показник заломлення одного променя відрізняється від показника заломлення іншого:
=n1-n2,
де n1 і n2 - показники заломлення мінералів.
Сила подвійного променезаломлення - величина змінна. Залежності від напрямку проходження променів світла в кристалі вона змінюється від 0 до якогось максимуму, різного для різних мінералів. Максимальне значення буде істинною величиною сили подвійного променезаломлення
кт=max=nд-nр,
де nд - найбільший за величиною показник заломлення даного мінералу, а nр - найменший.
Значення для різних мінералів коливається в досить широких межах. Так, для ніфеліну вона дорівнює 0,005-0,006; олівіну залежно від хімічного складу 0,035-0,040, а для кальциту - 0,172-0,180.
Визначення сили подвійного променезаломлення мінералів базується на вивченні в шліфах явища інтерференції світлових коливань, які проходять через систему: поляризатор-кристал-аналізатор.
Як було сказано вище, промінь світла входить в кристал і роздвоюється, при цьому кожна із світлових хвиль поширюється зі своєю швидкістю. В результаті один промінь обганяє другий і між ними виникає різниця ходу R.
Різниця ходу вимірюється в мілімікронах і є прямопропорційною до товщини шліфа і сили подвійного променезаломлення :
R=d=d(nд-nр)
Таким чином, визначення сили подвійного променезаломлення зводиться до визначення характеру інтерференційного забарвлення. Для цього використують номограму Мішель-Леві, яка графічно виражає вказану залежність (рис. 5.1):
R=d.
На цій таблиці внизу по горизонталі відкладені значення різниці ходу в мілімікронах, кожному із них відповідає певне інтерференційне забарвлення. При збільшенні різниці ходу кольорові смужки періодично повторюються. Це дозволяє розбити їх на порядки.
Рисунок 5.1 - Залежність сили подвійного променезаломлення () від різниці ходу (R) і товщини шліфа (таблиця Мішель-Леві)
До першого відносяться сірий, білий, жовтий, оранжевий, червоний кольори, які поступово переходять один в інший. Другий і третій порядки починаються з фіолетового кольору, далі спостерігаються синій, зелений, жовтий, оранжевий і червоний. При порівнянні перших трьох порядків видно, що в першому порядку є кольори, яких немає в наступних (сірий та білий кольори, але немає синього і зеленого). В першому і другому порядках кольорові смужки забарвлені найяскравіше, далі вони поступово бліднуть, а при дуже значній різниці ходу зливаються і утворюють інтерференційне забарвлення, яке називається білим найвищого порядку.
Зліва по вертикалі на таблиці Мішель-Леві вказана товщина шліфа d (1 мк=0,001 мм). З нижнього лівого кута таблиці віялоподібно вверх і вправо розходяться прямі лінії, на кінцях яких вказані значення сили подвійного променезаломлення.
При визначенні інтерференційного забарвлення мінералу необхідно вміти визначати його порядок. Для цього використовують так зване правило смужок: по периферії зерна спостерігається серія кольорових смужок, які послідовно повторюють кольори таблиці Мішель-Леві.
Причина появи кольорових смужок полягає в тому, що зерна мінералів в шліфі тільки в центральній частині мають товщину 0,03 мм, до периферії вона зменшується, а відповідно в тому ж напрямку зменшується і різниця ходу. Це приводить до зміни інтерференційного забарвлення від найбільш високих кольорів в центральній частині зерна до низьких в крайових частинах. Послідовність і число смужок відповідає числу послідовності кольорових смуг таблиці Мішель-Леві, розміщених вліво від інтерференційного забарвлення центральної частини зерна. Наприклад, якщо в центральній частині зерно має колір синій другого порядку, то від краю до центру будуть послідовно спостерігатись сіра, біла, жовта, червона, фіолетова смужки. Якщо в центрі зерна спостерігається синій колір третього порядку, то від лівого краю до центру розміщуються сіра, біла, жовта, червона смужки першого порядку, далі фіолетова, синя, зелена, червона другого порядку і фіолетова третього порядку (рис. 5.2).
Рисунок 5.2 - Залежність між товщиною зерна (d), різницею ходу (R) і інтерференційним забарвленням.
а - поперечний переріз; б - вигляд зверху
Простежуючи одну за другою кольорові смужки, починаючи від краю зерна до центру, і порівнюючи їх з таблицею Мішель-Леві зліва направо, ми встановлюємо інтерференційне забарвлення і його порядок, який відповідає даному мінералу. Необхідно пам’ятати, що товщина зерен в шліфі зростає не поступово, а різко. Це приводить до випадання деяких кольорових смужок, але цілий порядок не може випасти і, орієнтуючись на смужки, які залишились, завжди можна правильно визначити порядок інтерференційного забарвлення в центральній частині зерна.
Практично для визначення сили подвійного променезаломлення мінералу необхідно в шліфі знайти зерно з найвищим інтерференційним забарвленням, потім на таблиці Мішель-Леві знайти точку пересічення кольору зерна в центрі з горизонтальною лінією, яка відповідає 30 мк (0.03 мм - товщина шліфа). Через цю точку проходить одна з віялоподібних ліній, на кінці якої і вказана величина .
В деяких мінералів, наприклад, хлориту, епідоту та інших, в схрещених ніколях спостерігаються інтерференційні кольори, які не відповідають послідовності і кольору таблиці Мішель-Леві. Вони мають назву аномальних. Причина їх появи полягає в тому, що світлові хвилі різної довжини поширюються в кристалах мінералів з різною швидкістю і величини різниці ходу будуть різні при проходженні через кристал, а значить і сила подвійного променезаломлення в них також коливається.
Аномальне інтерференційне забарвлення відноситься до важливих діагностичних ознак і тому завжди відмічається при описуванні мінералів. Визначення величини сили подвійного променезаломлення в таких мінералів не проводиться.