Ортоклаз

(K,Na)AlSi₃O₈. Моноклінний. n: Ng = 1,526; Np = 1,519; Nm = 1,522; ∆Ng-Np = 0,007. Оптично від'ємний, рідко додатний.

2V = 69-72⁰, b = Ng; a: Np +5 - +12⁰; c: Nm = -14⁰ до 21⁰.

Обриси ортоклазу в деяких випадках ясно кристалографічні в порфірових породах, таблитчасті за (010) або видовжені за а, з переважаючими (010) і (001) частіше неправильні, інколи трапляються у вигляді неправильних або округлих зерен, розміри різноманітні; від дрібних мікролітів до крупних індивідумів, діаметром в декілька метрів. В шліфі спайність має вигляд тонких тріщинок, що ідуть в одному напрямку або за двома взаємно перпендикулярними. Спайність краще виражена за (001), трохи гірше за (010).

Завдяки малим показникам заломлення спостерігається дуже слабка шагренева поверхня. Помітна слабка лінія Бекке на границі між ортоклазом і канадським бальзамом, що пересувається при піднятті тубуса на канадський бальзам.

Інтерференційне забарвлення дещо нижче, ніж у кварцу і зазвичай сірувато-біле У санідину Ng = Np інколи знижується до 0,003.

Напрям погасання в розрізах, паралельних (001), паралельний тріщинам спайності по (010) (пряме); у розрізах паралельних (010), утворює з тріщинами спайність по(001) кут, рівний 5⁰ і до 12⁰ залежно від вмісту Na₂O.

Наявність двійників розрізняється по тому, що все зерно погасає в простому кристалі зразу, а в двійниках половина погасає, а половина залишається світлою і навпаки.

Ортоклаз легко змішати з кварцом в тому випадку, якщо він водянопрозорий; відрізняється меншим показником заломлення і сіруватим забарвленням при опущеному конденсорі або затемненій діафрагмі; крім того, калієві польові шпати мають менший показник заломлення, ніж канадський бальзам.

Від нефеліну ортоклаз відрізняється двоосністю, дещо більшим показником заломлення, а також тим, що продукти руйнування в калієво-польовому шпаті часто слабо буруваті, у нефеліну - сіруваті; відрізняється також формою зерен у тому випадку, якщо нефелін або ортоклаз має хоча б якісь сліди кристалографічних обрисів. Від подібного кордієриту ортоклаз відрізняється меншим показником заломлення, меншою силою подвійного променезаломлення (див. кордієрит).

Легко змішати ортоклаз і з олігоклазом, який не має полісинтетичних двійників. Деякі породи, зокрема граніти, часто вміщають не ортоклаз, а олігоклаз, який має менший показник заломлення, ніж показник заломлення канадського бальзаму.

Мікроклін

(K,Na)AlSi₃O₈. Триклінний. n: Ng = 1,525 - 1.530; Np = 1,518 - 1,522; Nm = 1,518 -1,522; ∆: Ng-Np = 0,007. 2V = 77-84⁰. Оптично від'ємний.

Мікроклін в шліфі відрізняється від подібного ортоклазу лишень у схрещених ніколях. На площинах спайності за (001) погасання рівне 15-20⁰ стосовно до тріщин спайності за (010). Погасання на площині (010), як і в ортоклазу, між тріщинами спайності за (001) рівне 5⁰. Інтерференційне забарвлення сірувато-біле першого порядку.

Найбільш характерною відмінністю мікрокліну від ортоклазу і інших польових шпатів є його різко виражена решітчаста структура ("мікроклінова решітка"), обумовлена тим, що все зерно мікрокліну складається з величезної кількості веретеноподібних тонких волокон, що погасають неодночасно і перерізаються за двома взаємоперпендикулярними напрямках. Решітчаста структура особливо різко виступає в розрізах, паралельних (001). В розрізах, проведених паралельно (010), спостерігається волокниста структура без решітки. Поява решітчастої структури обумовлена полісинтетичним складом мікрокліну по альбітовому закону. На деяких ділянках решітчаста структура може ставати все більш тонкою, і, на кінець вона зникає. Такі ділянки за оптичними властивостями не відрізняються від ортоклазу.

Всі інші властивості мікрокліну аналогічні до вище описаних в ортоклазу