- •5. Початок української революції, утворення Центральної Ради.
- •8. Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917-1918 рр.) Проголошення незалежності унр.
- •Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •10. Утворення Української держави гетьмана п. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика.
- •1. Внутрішня політика гетьманського уряду.
- •3. Підсумки.
- •11. Радянсько-польська війна і Україна.
- •12. Утворення Директорії та її політика. Наслідки політики Директорії.
- •13. Проголошення зунр. Є. Петрушевич. Злука унр і зунр.
- •14. « Воєнний комунізм»
- •15. Історичне значення боротьби українського народу за незалежність 1917-1920 рр.
- •16. 17. Неп характерні ознаки.
- •18. Політика «українізації»
- •20, 21. Культура і духовне життя України в 1917-1920т рр.. Політика щодо релігії.
- •22. Створення срср та входження усрр до складу союзу.
- •23. Впровадження політики індустріалізації та її наслідки а Україні.
- •24. Політика суцільної колективізації та розкоркулення в Україні
- •25. Голомори 1921-1923 рр., 1932-33 рр., 1946-47 рр.
- •26. Результати перших п’ятирічок.
- •27. Розвиток культури в 30-х рр..
- •28. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті рр..
- •29. Утворення Карпатської України
- •31. Радянсько-німецька війна договори 1939 р.
- •32. . Початок Вітчизняної війни і хід подій на території України.
- •33. Нацистський «новий порядок»
- •34. Рух опору
- •35. Оун. Створення упа
- •36. Радянське підпілля і партизанський рух.
- •38. Україна на завершальному етапі віни (1944-45)
- •39. Партизанський рух в Україні
- •41. Культура України в роки іі с.В.
- •42. Радянізація західних обл. Р. Шухевич.
- •43. Україна в період повоєнної відбудови.
- •44. «Відлига»
- •45. Хрущовські реформи і Україна
- •46. Десталінізація та її вплив на літературно-мистецьке життя.
- •47. Дисидентський рух у і-ій половині 1960-х рр..
- •48. Діяльність в Україні п. Шелеста та в. Щербицького
- •49. Криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку.
- •50. Період «застою»
- •61. Державотворчий процес в Україні
- •62. Розпад Радянського союзу та відродження України.
- •63. Конституція 1996 р.
- •65. Релігійне життя.
- •69.70. Зовнішня політика.
- •66. Політичне життя.
- •68. Культура
10. Утворення Української держави гетьмана п. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика.
Після вступу німецьких військ в Україну влада Центральної Ради ставала усе більш обмеженою, формальною. В останні дні свого існування Центральна Рада схвалила проект Конституції УНР, обрала Президентом УНР М. Грушевського. Однак відсутність ефективного працюючого адміністративного апарату, відсутність у цей період народної підтримки Центральної Ради і деякі інші фактори привели до її падіння.
29 квітня 1918 р. на Конгресі хліборобів у м. Києві за підтримкою німецького командування Центральна Рада була скинута, і гетьманом України був проголошений генерал П. Скоропадський: замість УНР був проголошений гетьманат за назвою «Українська Держава».
1. Внутрішня політика гетьманського уряду.
1. Був сформований Кабінет міністрів з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів.
2. Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельним питанням - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників.
3. Була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. чоловік. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.
4. Була реформована банківська мережа, збалансований державний бюджет, початі заходи для становлення української грошової системи.
5. Відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів.
6. У гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, анархістів і представників інших лівих партій.
Під тверду цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.
7. Найважливішими досягненнями характеризувалася національно-культурна політика:
а) були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
(поряд з російськими гімназіями утворювалися українські, котрих восени 1918 р. нараховувалося 150;
(був прийнятий закон про обов'язкове навчання українській мові і літературі, історії і географії України;
відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам’янець-Подільську;
у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському – почали працювати кафедри української мови, літератури, історії і права;
2. Зовнішня політика гетьманського уряду. Одною з головних задач гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:
1) союз з Німеччиною:
2) установлення дипломатичних відносин з іншими країнами.
3) підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.).
4) дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалась анексувати (захопити) східно-галицькі землі і Холмщину.
5) підтримка контактів з біло-козачим Доном.
3. Підсумки.
У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, домогтися ряду успіхів у зовнішній політиці.
Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхувала від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецькі війська була хитлива, тому що Німеччина програвала війну й у ній зріла революція. 14 грудня 1918 а. П. Скоропадський відрікся від влади, а війська Директорії УНР вступили в Київ.