Розділ і.Організація та планування навчання економіки

1. Психологічніособливостіосвітистаршокласників та їхвплив на процес навчання

Новий віковий період — рання юність (15—17 років) — вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю. У цей час старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає сенс свого життя. Якщо розглядати розвиток тільки як зміну психічних функцій, то всі основні новоутворення вже закінчились у підлітковому віці, закріплюючись та удосконалюючись у старшокласника.

Нова соціальна позиція людини даної вікової категорії змінює для неї значущість учіння. У порівнянні з підлітками інтерес до навчання в учнів старших класів підвищується. Це пов'язано з тим, що складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуюче місце займають мотиви, пов'язані з самовизначенням та підготовкою до самостійного життя. Ці мотиви отримують особистісний смисл та стають дійовими.

Старшокласники, для яких головною є навчально-професійна діяльність, починають розглядати навчання як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності. Саме у старшому шкільному віці проявляється свідоме позитивне відношення до навчання. їх цікавлять переважно ті предмети, які будуть потрібні у подальшому житті, їх знову починає хвилювати успішність навчання. Звідси і недостатня увага до "непотрібних" предметів, відмова від зневажливого ставлення до оцінок, що властива підліткам.

У навчанні формуються загальні інтелектуальні здібності,постіне теоретичне мислення. Юнацьке мислення характеризується схильністю до теоретизування,створення абстрактних узагальнень,захоплення філософськими побудовами,тощо. Абстрактна можливість здається старшокласнику дещо цікавішою і важливішою,ніж дійсність. Руйнування універсальних законів і теорій стає улюбленою розумовою грою.

У мріях юнаки переграють різні варіанти свого майбутнього життєвого шляху. Філософська спрямованість юнацького мислення зв’язана не тільки з формально-логічними операціями,але й з особливостями емоційних сфери. Широта інтелектуальних інтересів часто пов’язана з відсутністю систематичності.

Поняття "психологічної готовності" передбачає у даному випадку наявність потреб та здібностей, що дозволяють людині цього віку найповніше реалізувати себе у професійній діяльності, громадському житті, майбутньому сімейному житті. Передусім, це потреба у спілкуванні з іншими людьми, потреба та здатність творчо працювати, по-друге, вміння теоретично мислити, орієнтуватися у різноманітних подіях, що відбуваються у сучасному світі, що виступає у формі наукового, теоретичного світогляду, по-третє, наявність розвиненої рефлексії, за допомогою якої забезпечується свідоме та критичне ставлення до себе.Сформувавшись, ці якості утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення школярів.

Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях.

Стосовно самого процесу навчання,який полягає у безпосередній взаємодії вчителя з учнями,­­важливою і необхідною задачею педагога є не лише викласти новий матеріал,а й активізувати їх діяльність для покращення сприйняття та засвоєння інформації. Для цього потрібно створити комфортні умови,зокрема дружню,спокійну атмосферу в колективі під час заняття,тоді процес навчання буде більш продуктивним. І кожен учень,незважаючи на свій індивідуальний рівень навчання,все рівно буде запам’ятовувати більший обсяг розглянутого матеріалу.Тому,ще однією невід’ємною функцією педагога є організаторська здібність. Учитель повинен взяти на себе відповідальність за весь процес навчання,конкретніше,направити учнів до самостійної діяльності,зробити викладання доступнішим для сприйняття за допомогою різних методів навчання.

Важливо організувати урок таким чином,щоб кожен учень зміг себе проявити, наприклад,висловити власну думку і,тим самим,спровокувати розвиток особистого мислення.

Проектуючи урок,слід врахувати такі завдання та цілі:

• Учні повинні побачити різні сторони тієї чи іншої ситуації,що подається згідно з темою заняття;

• Учні повинні навчитися розв’язувати задачі різного типу та знаходити різні способи вирішеня представленої проблеми чи завдання;

• Учні повинні вміти відрізняти певні терміни,поняття,об’єкти,знаходити спільні та відмінні особливості,бачити певні залежності;

Пацюючи зі старшокласниками,головна задача вчителя сконцентрувати увагу всіх учнів,зацікавити та зробити навчальний процес більш активним і творчим для більшого заохочення до вивчення дисципліни. У цьому випадку безперечним методом можна вважати дискусію,адже за допомогою даного методу всі учні будуть задіяні у навчальному процесі.

Дискусія–суперечка,обговорення певного питання.Базується на обміні думками між учнями або вчителем та учнями.У такий спосіб учні вчаться мислити самостійно,що сприяє розвитку аналітичних навичок.

Диспути й дискусії створюють оптимальні умови для збагачення учнів навчальною інформацією,у запобіганні можливих помилкових тлумачень, вчать аргументувати,доводити,обстоювати власну думку,критично ставитися до чужих і власних суджень,сприяють створенню атмосфери взаємоповаги та доброзичливості. Бажано і необхідно,щоб всі учні почергово були керівниками дискусії–це призведе до більш ґрунтовнішого вивчення теми кожним з них.

Доцільним,також,буде використання методики CASE,що полягає у створенні особливої ситуації,історії на задану тематику.Такий спосіб активізації теж є досить ефективним,адже учні матимуть змогу висловити власне бачення вирішення тієї чи іншої ситуації і на прикладі реальних подій виявити певні закономірності,проблеми,вирізнити деякі особливості,дійти до загального висновку в кінці обговорення.Такий метод допоможе активізувати логічне мислення,вираження ідей та різнобічний огляд буь-якої проблеми.

Отже,враховуючи всі особливості учнів даної вікової категорії,для продуктивної роботи у старших класах,досягнення взаєморозуміння та активної діяльності під час навчального процесу слід звернути увагу на організацію уроку,зокрема зробити заняття цікавим і пізнавальним. Для досягнення бажаного результату потрібно весь час контактувати з учнями,пояснювати все на реальних прикладах,щоб вони зрозуміли всю необхідність вивчення даної дисципліни.Надаючи можливість висловлювати власну думку кожного,вчитель може виявити особливості учня,надати певні поради,направити на вірний шлях вирішення певної задачі.При постійному зв’язку вчителя з класом навчальний процес автоматично стає більш доступнішим та легшим до сприйняття.