3. Види біржових операцій.

Біржова операція (угода) — торговельна угода на біржі між продавцем і покупцем товарів.

Розрізняють два основних типи біржових угод: готівкові (реальні) і ф'ючерсні.

Реальна біржова угода — здійснена на біржі угода із продажу або придбанню товару з поставкою реального товару на склад біржі або з одержанням його зі складу.

Реальні угоди діляться на спот-угоди й форвард- угоди.

Спот-угоди - здійснюються на купівлю представленого (реального) товару з негайною його оплатою й поставкою. За зданий на склад біржі товар продавець одержує свідоцтво — варрант.

Форвард-угоди — це угоди за наявний товар (його можна побачити, оцінити й одержати повний документальний опис) з поставкою в застережений строк. Тут не передбачається умова негайної поставки товару, а тільки фіксується ціна або спосіб її розрахунку при одержанні товару. При таких угодах прийнята передоплата до 100%.

Ф'ючерсна угода — угода, що укладається на певний строк відносно майбутніх товарів. Інакше кажучи, ця термінова угода з поставкою товару у встановлений термін за цінами на момент поставки.

Ф'ючерсні угоди при бажанні можуть супроводжуватися хеджуванням — страхуванням від зміни цін, що забезпечує біржа. За хеджування стягується плата - до 5%.

Розрізняють прості ф'ючерси, коли одна сторона зобов'язана виготовити й поставити продукцію, а друга зобов'язується придбати й оплатити й опціони (англ. option — право вибору), коли одна сторона одержує право (але не обов'язок) продати або купити товар, а друга зобов'язується його купити або продати.

Існує три типи опціонів:

♦ опціон на покупку, або опціон колл (від англ. call), означає право покупця (але не обов'язок) купити товар;

♦ опціон на продаж, або опціон пут (від англ. put), означає право покупця продати товар;

♦ опціон подвійний, або опціон стеллаж (від нім. Stellage), означає право покупця або купити, або продати (але не купити й продати одночасно) товар.

4. Механізм ведення біржового торгу

Правила здійснення біржових операцій називаються рег­ламентом біржі, який повинен забезпечити захист комерцій­них інтересів усіх членів (учасників) біржових торгів, створи­ти умови для ефективної та чесної роботи.

Біржовими сесіями називають торги в офіційно відведе­ний адміністрацією біржі час, протягом якого учасники біржо­вих торгів мають право укладати угоди.

На зарубіжних біржах розклад торгів складається так, щоб врахувати режим роботи інших бірж, які торгують аналогіч­ним товаром. Це дає можливість учасникам торгів, використо­вуючи інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбі­тражні операції - операції безризикового отримання при­бутку у вигляді різниці в цінах на будь-які об'єкти ринку, що продаються і купуються одним і тим же спекулянтом на одно­му ринку, різних ринках або на різні дати, засновані на відхи­ленні поточного стану ринку від стану його рівноваги.

Так, наприклад, на Лондонській біржі металів кожна сесія відводиться одному металу і триває всього 5 хвилин. Секретар біржі піднімає табличку з найменуванням металу і супрово­джує її словами: «Мідь, джентльмени, мідь». Мідь продається з 12 год. до 12 год. 05 хв.; з 12 год. 05 хв. до 12 год. 10 хв. - сви­нець; з 12 год. 10 хв. до 12 год. 15 хв. - цинк.

Для участі в торгах учасники повинні мати відповідну ін­формацію. Біржова інформація може бути:

1. Поточна - це інформація про останні операції, поміщені на біржі. Вона необхідна для швидкої оцінки зміни ситуації на ринку в даний момент. На багатьох біржах ця інформація ви­водиться на електронне табло у вигляді рядка, що біжить, і на­зивається «тикерною інформацією». Поточна інформація складає комерційну таємницю, і доступ до неї забезпечується тільки для учасників торгів, акредитованих на даній біржі.

2. Зведена - ця інформація відображає остаточні підсумки біржового дня. Вона використовується для проведення техніко-економічного аналізу. На підставі одержаних даних про стан ринку ухвалюються рішення про відповідну поведінку на наступних біржових торгах.

Організація біржової торгівлі припускає, що операції по­винні здійснюватися тільки у визначеному місці - біржовому (операційному) залі.

Основні вимоги, що висуваються до біржового залу:

1) біржовий зал повинен бути достатньо містким. На зару­біжних біржах операційний зал розрахований на 2-3 тис. осіб, причому кожному учаснику створюються всі необхідні умови для здійснення купівлі-продажу;

2) для укладення операцій по кожному з видів товарів відво­диться окремий зал або ділянка у великому залі (так звані спе­ціалізовані секції). Таких секцій звичайно не менше чо­тирьох, в них співвідносяться заявки на попит і пропозицію. Епіцентром будь-якої секції є біржове кільце або біржова яма. Біржове кільце влаштоване так, щоб створити рівні мо­жливості для всіх учасників торгу. Тому воно є не повністю замкнутою круглою ареною з амфітеатром, що піднімається, декількома рядами (наприклад, як зал для глядачів у цирку). Такий принцип побудови біржового кільця дає можливість маклеру добре бачити учасників торгу, уловлювати їх реакцію при оголошенні товару, що виставляється для продажів, і його ціни. У вітчизняних бірж немає спеціально зведених будівель для проведення біржових торгів, у кращому разі для цього ви­користовуються великі конференц-зали;

3) у центрі або у краю кільця є піднесення, на якому знахо­дяться службовці біржі, що ведуть біржовий торг і реєструють операції і ціни;

4) у залі повинні бути спеціально обладнані місця для тих, хто отримав право торгувати на біржі. Вони називаються міс­цями або кабінами брокерів і реєструються по периметру залу. Таких кабін може налічуватися до 400-500;

5) для доведення необхідної інформації до брокерів в опе­раційному залі обладнано спеціальне інформаційне табло;

6) біржовий зал і кожне біржове місце обладнано технічни­ми засобами (телефонним, телефаксним зв'язком), а також комп'ютером з виходом на електронне табло біржі для опера­тивного зв'язку брокерів з клієнтами і персоналом біржі;

7) у біржовому залі передбачаються місця для представни­ків інформаційних агентств, що передають оперативні біржові новини.

У біржовому кільці торгівля ведеться в суворо певний час, який називають біржовою сесією.

Торгівлю в біржовому кільці ведуть брокери або члени бір­жі, фізично там присутні. Основна частина операцій уклада­ється «брокерами на підлозі», які працюють на користь клієн­тів - не членів біржі.

Схема виконання доручень на біржі може бути представле­на у вигляді наступної послідовності дій (рис.1).

Рис.1. Порядок укладення операцій на товарній біржі

Спочатку клієнт зв'язується зі своїм брокером-приймальником замовлень і повідомляє про своє бажання купити або продати товар або контракт. Тут же заповнюється бланк-наказ і наголошується час надходження заявки. Повноважний бро­кер віддає наказ (вказівку) брокеру-виконавцю рахунків зв'язатися з біржею.

Реєстратор передає заповнену картку посильному, який доставляє її в біржове кільце брокеру-оператору. Останній здійснює виконання замовлення у контакті зі своїми колега­ми, що знаходяться в епіцентрі ділової активності. Якщо йому вдається знайти контрагента, що згоден задовольнити заявку, яка може бути на продаж або на купівлю товару чи контракту, то через того ж посильного він повертає бланк-замовлення з відміткою про виконання і з часом здійснення операції реє­стратору.

Реєстратор зв'язується з виконавцем рахунків, який повідом­ляє клієнта про завершення операції. Весь процес руху доку­ментообігу суворо і послідовно фіксується. Обидва брокери-оператори, тобто продавець і покупець, фіксують у своїх блок­нотах факт здійснення операції. Після закінчення біржового дня вони звіряють свої записи і в цей же день направляють спе­ціальні бланки в Розрахункову палату. Одночасно клієнту направляють тепер уже письмове повідомлення на підтверджен­ня до зробленого раніше по телексу повідомленню виконавця рахунків. Виконання замовлення в торговій секції займає 3-5 хв. Перше повідомлення по телексу поступає через 10-15 хв. після ухвалення заявки периферійною службою. Письмове підтвер­дження повинне надійти не пізніше ніж через добу. Оплата біржових і брокерських зборів проводиться автоматично шляхом переказу відповідних сум з розрахункового рахунку одного клієнта на розрахунковий рахунок іншого.

При призначенні ціни на біржовому торзі діють певні пра­вила.

При покупці не можна називати ціну нижчу від уже запро­понованої, а при продажі - вищу від уже запропонованої.

Мова торгів дуже лаконічна - це або голосне повідомлення про пропоновану ціну, або азбука жестів. У вік електроніки така система може здатися лише данню традиції, але, на думку біржовиків, вона виконує ряд корисних функцій: зокрема, «створює необхідну ринкову атмосферу», а також забезпечує публічність торгів.

При однаковій ціні на пропонований товар він швидше дістанеться тому, хто голосніше викрикнув ціну, тому голосові дані мають істотне значення.

Звичайно, існує небезпека, що окремий вигук не буде почу­тий у загальному галасі, тому він «дублюється» за допомогою спеціальної системи жестів. Жест є мовою брокера.

Сигналами пальців рук брокери обмінюються інформа­цією про те, скільки типових контрактів вони готові купити або продати.

Витягнута вперед рука з долонею, зверненою до корпусу торговця, означає бажання купити. Такий же жест з долонею, повернутою назовні, означає намір продати. Пальці на піднятих вгору руках означають ціну. Цифри від одного до п'яти позна­чаються за допомогою пальців, витягнутих вертикально; від шести до дев'яти - горизонтально. Стиснутий кулак означає нуль.

На деяких біржах учасникам торгів прийнято видавати картки різного кольору. Так, брокери звичайно одержують си­ні або червоні картки, а маклери - зелені. Помічники брокера мають картки жовтого кольору. Торг у цьому випадку ведеть­ся шляхом підняття карток.

Заявки на покупку або продаж товару подаються брокера­ми на біржу до початку торгів. Форму заявки, час і спосіб по­дачі визначає біржа.

Одночасно із заявкою брокер зобов'язаний надати наступ­ні документи:

а) на продаж:

• довідку про наявність заявленої кількості товару;

• сертифікат якості товару;

б) на покупку - документ про сплату біржі гарантійного внеску.

Біржа має право вимагати з покупця документи, що під­тверджують наявність на його рахунку необхідних коштів або гарантію оплати від банку.

У заявці обов'язково вказується термін її дії. Продовження терміну дії або зняття заявки, а також зміна інформації броке­ром проводиться письмово в терміни, які встановлені біржею.

На підставі заявок формується бюлетень продажу та по­купки на даний біржовий торг.

Реквізитами бюлетеня можуть бути:

• найменування;

• якісна характеристика;

• кількість;

• ціна;

• місцезнаходження товару або місце постачання;

• умови оплати.

Біржа зобов'язана за добу до торгів підтвердити отримання заявки від брокера. Бюлетень заявок на продаж надається бро­керам біржею за 2 год. до початку торгів.