Реорганізація: етапи і методи.

В інтересах виживання і гнучкого реагування на динамічно мінливі ринкові умови, підвищення стійкості й адаптаційної здатності в задоволенні споживчого попиту, подолання відставання в розвитку техніки і технології, у забезпеченні високої якості продукції, що випускається, і наданих послуг підприємства повинні цілеспрямовано проводити організаційні зміни.

Розробка стратегії і послідовне здійснення організаційних змін є предметом самостійного дослідження, аналізу, прогнозування і програмно-цільового управління.

Реорганізація повинна передбачити цілий ряд етапів:

1. Підготовка. Результатами робіт на даному етапі повинні стати: розробка для всієї організації своєрідного „Мандата на реорганізацію”, що включає організаційну структуру, склад і положення про групу, що буде безпосередньо займатися перебудовою, план намічуваних заходів і дій.

2. Збір інформації і визначення проблем. Задача даного етапу – виявлення продуктів і послуг, орієнованих на споживача.

3. Вироблення і доведення до виконавців розв'язуваних проблем. Ціль цього етапу – розробити таке бачення проблем, що здатне привести до якнайшвидшого досягнення мети.

4. Організаційно-технічне проектування. Ціль цього етапу – дати технічну характеристику процесу реорганізації.

5. Соціальне проектування. Метою даного етапу є виявлення соціальних аспектів процесу реорганізації.

6. Перетворення. Ціль даного етапу – розробка експериментальної версії і закінченого виробничого реорганізаційного проекту.

Реінжиніринг.

Однією з найбільш ефективних інновацій в управлінському консалтингу за останні роки став реінжиніринг.

Реінжиніринг звичайно представляють як фундаментальне переосмислення і радикальну перебудову бізнесу з метою поліпшення таких важливих показників, як вартість, якість, рівень сервісу швидкість функціонування , фінанси, маркетинг і збут, побудова інформаційних систем.

В реінжинірингу, звичайно, виділяють два види діяльності, які істотно один від одного відрізняються: а)кризовий реінженіринг, де мова йде про вирішення кризових проблем організації, коли справи пішли зовсім погано і потрібен комплекс заходів, що дозволили б ліквідувати «слабкі місця»; б) ре інжиніринг розвитку, який застосовується тоді, коли справи в організації йдуть в цілому не погано, але погіршилася динаміка розвитку, стали випереджати конкуренти.

Управління є специфічною сферою людської діяльності. Ефективність її залежить не стільки від особистих особливостей людини, скільки від знань та розуміння управлінських завдань, способів стимулювання та об'єднання зусиль усіх членів організації у напрямку реалізації цілей організації.

Керівник – це особа, яка реально виконує особливі функції керівництва, управління та організації у процесах виробництва.

Визначення цілей діяльності підприємства загалом та будь-якого його підрозділу зокрема з першочерговим завданням. Ці цілі фіксують бажаний напрямок розвитку підприємства, тобто це той кінцевий стан, до якого потрібно діяти підприємство через певний проміжок часу. Визначення цих цілей становить сенс і суть процесу керівництва. Керувати – це означає задавати перспективи змін та розвитку.

Діяльність керівника спрямована на управління підпорядкованою системою загалом, на керівництво процесом діяльності цієї системи та на створення її внутрішньої функціональної структури. Таким чином, головна вимога до організації управління на підприємстві полягає в тому, що система управління підприємством повинна мати таке ж саме або більше різноманіття а швидкодію програм дії, що відповідає можливому різноманіттю впливу середовища на систему, що управляється.