Клінічно важливі рефлекси спинного мозку дорослої людини

Безумовні рефлекси, що найчастіше досліджуються в клініці й мають топіко-діагностичне значення, поділяють на поверхневі, екс-тероцептивні (шкіряні, рефлекси зі слизових оболонок) та глибокі, пропріоцептивні (сухожильні, периостальні, суглобові рефлекси)..

Більшість рефлексів, які мають важливе значення для самозбере­ження, підтримки положення тіла, швидкого відновлення рівноваги, здійснюється на основі «швидкодіючих механізмів» із мінімальною кількістю причетних нейронних ланцюгів. Сухожильні рефлекси ста­новлять великий інтерес в клінічній практиці як тест функціонального стану організму в цілому і локомоторного апара­ту зокрема, а також для топічної діагностики при пошкодженнях спинного мозку.

Згинальний рефлекс полягає в негайному згинанні руки або ноги у відповідь на больове подразнення шкіри( укол, опік) Він забезпечує віддалення кінцівки від джерела больової стимуляції і по своїй біологічній дії відноситься до захисних рефлексів. Чим сильніше діючий стимул, тим більше мʼязів задіяні в реакції – відповіді. Всі згинальні рефлекси полісинаптичні. Мотонерони мʼязів – згиначів піддаються дії збуджувальних інтернейронів, що приводить до скороченню цих мʼязів. Одночасно гальмівні інтернейрони рецикропно пригнічують активність мотонейронів, які контролюють мʼязи- розгиначі. Деякі суглоби здатні рухатись в двох або трьох плоскостях, а для цього потрібні узгоджені скорочення одних груп мʼязів при одночасному розслабленні других. Механізм згинального рефлексу включає взаємодію збуджуючих та гальмівних інтернейронів спинного мозку з мотонейронами мʼязів – синергістів і антагоністів. Рефлекторне згинання кінцівки часто супроводжується одночасним розгинанням контралатеральної кінцівки, яке також проходить рефлекторно( перехресний розгинальний рефлекс) врезультаті на протилежній стороні спинного мозку збуджуються мотонейрони мʼязів – розгиначів, тобто спостерігається картина протилежна згинальному рефлексу. Інтернейрони, які приймають участь в утворенні рефлекторних дуг згинальних та розгинальних рефлексів, активуються закінченнями сенсорних нейронів різних модальлностей. До них конвертують аференти від поверні шкіри, мʼязів, суглобів крім того, вони знаходяться під контролем низхідних рухових шляхів головного мозку.

Ритмічні рефлекси – почухувальнрий рефлекс викликається слабким подразненям шкіри і включає два компоненти: 1) знаходження подразненої ділянки( повзаюча комаха, свербіж) і 2) ритмічні почухувальні рухи, які виражаються в повторних згинаннях-розгинаннях кінцівки.

Дослідження рефлексів спинного мозку (пропріоспинальних) лю­дини, які мають клінічне значення.

Сухожильні рефлекси їх звуть ще міотатичними( рефлексами розтягнення), а також Т-рефлексами, оскільки ви­кликаються розтягуванням м'язів ударом ударом неврологічним молоточком по сухожиллю двоголового м'яза плеча в ліктьовому суглобі). При швидкому розтягненні виникає фазичний рефлекс у вигляді швидкого скорочення мʼязу, а при повільному розтягуванні – тонічний рефлекс, направлений на збереження незмінної довжини мʼяза при постійному розтягнені. Тонічні рефлекси – для підтримання мʼязового тонусу, під яким розуміють опір мʼязів розтягненню якою – небудь зовнішньою силою. Мʼязовий тонус зберігає положення тіла і забезпечує опір силі тяжіння, яка розтягує мʼязи – розгиначі. Зміна тонусу мʼязів дозволяє утримувати і переміщати вантаж, зберігати рівновагу при відхиленнях тулуба вперед, назад, в сторну.При цьому передпліччя до­сліджуваного підтримується лівою рукою досліджуючого. Складові частини рефлекторної дуги: м'язово-шкірний нерв, V і VI шийні сегменти спинного мо­зку. Відповідь полягає в скоро­ченні м'язів і згинанні в ліктьовому суглобі. Рефлекс із сухожилля трьохголового м'яза плеча. Ви­кликається ударом молоточка по сухожиллю трьохголового м'яза плеча над ліктьовим відростком. При цьому рука досліджува­ного повинна бути зігнутою під прямим або тупим кутом і підтримуватися лівою рукою досліджуючого. Викликаною реакцією є скорочення м'яза ; розгинання руки в ліктьоввому суглобі. Складові частини ре­флекторної дуги: променевий нерв, VІІ-VШ сегменти шийно­го відділу спинного мозку. Колінний рефлекс. Виникає при ударі молоточком по зв'язці нижче колінної чашечки. Досліджуваний сидить на стільці, поставивши ноги так, щоб гомілки находились під тупим кутом до стегон, а підошви доторкались підошви, Рефлекс із ахілового сухожилля . Дослідження можна проводити, поставивши досліджуваного на коліна на кушетку чи на щоб стопи вільно повисали, а руки впиралися в стіну або в спинку стільця. Можна досліджувати, коли до­сліджуваний лежить на животі - у такому випадку досліджуючий, захвативши лівою рукою пальці обох стоп досліджуваного і зігнувши ногу під прямим кутом в гомілково-ступневих та колінних суглобах, правою рукою наносить молоточком удари. Реакція полягає в підошовному згинанні стопи. Складові частини рефлекторної дуги: великогомілковий нерв, І-ІІ крижові сегменти спинного мозку.