Лекційний матеріал підготовлений викладачем фізіології НМКБДМУ – Кречун В.П.

Лекція№7

Фізіологія спинного мозку. Особливості будови спинного мозку.

НС(нервова система) має центральний і периферичний відділи(ЦНС і периферичну НС) .До ЦНС належить головний мозок і спинний мозок, до периферичної НС – соматична НС і вегетативна НС. Соматична(тіло) НС складається із з чутливих, рухових і мішаних нервів. Вони іннервують шкіру, опорно – руховий апарат. До вегетативної НС відносять симпатичні і парасимпатичні нерви , які іннервують гладенькі м*язи внутрішніх органів і судин, а також залози зовнішньої та внутрішньої секреції. Взагалі до периферичної НС відносять спинномозкові нерви і черепно-мозкові нерви. Спинномозкових нервів 31 пара всі вони мішані.

Спинний мозок забезпечує аферентну (чу­тливу) іннервацію шкіри і м'язів тулуба й кінцівок, а також частко­во внутрішніх органів та судин. По-друге, спинальні мотонейрони, що розташовані в передніх рогах, забезпечують іннервацію рухови­ми волокнами м'язів тулуба й кінцівок. Крім того, в шийних сегмен­тах розташовані мотонейрони (n.рhгепісі), які забезпечують діафрагмальне дихання, а в грудних сегментах мотонейрони, які забез­печують реберне дихання. Нарешті, в грудному і попереково-крижовому відділах у бокових рогах закладено центри, які регулюють цілий ряд вегетативних функцій.

У спинному мозку є велика кількість інтернейронів (їх у 30 разів більше, ніж мотонейронів), які забезпечують пропріоспинальні реф­лекси. Більша частина нервових волокон, низхідних і висхідних -пропріоспинальні й міжсегментарні. Кожний чутливий сигнал після надходження в спинний мозок завдяки дивергенції роповеюджується в двох напрямках - до вищих рівнів ЦНС, утворюючи висхідні провідникові шляхи, та до інтернейронів. На кожному з інтернейроні.з утворюється до 500 синапсів. Збудливість їх висока - можуть розряджатися з частотою до 1500 імпульсів на секунду. Інтернейрони утворюють синаптичний зв'язок зі спинальними мотонейронами. Саме на інтернейронах закінчується більшість низхідних провідни­кових шляхів (кортико-спинальний, рубро-спинальний та ін.). Крім того, інтернейрони утворюють безліч міжцентральних (міжсегментарних) зв'язків, шо необхідно для координації рухів передніх і задніх кінцівок однобічно й двобічно, для узгодження ланцюгових рефлек­сів. В інтегративній діяльності за участю інтернейронів велике зна­чення належить гальмівним нейронам. Тому при обробці інформації частина імпульсів згасає.

Пропріоспинальні міжсегментарні рефлекси причетні до корекції пози тонусу м'язів за рахунок того, що до інтернейронів підходять посегментарно колатералі від чутливих провідникових шляхів.

Функціональне значення передніх і задніх корінців спішного мозку. Будова спинного мозку людини

Частина спинного мозку з парою передніх і задніх корінців нази­вається сегментом. У спинному мозку нараховується 31 сегмент. Сегменти складають відділи: шийний 8, грудних 12, поперековий 5 і кри­жовий 5, і1- куприковий. Сегмент – означає одну із багатьох подібних частин тіла, або органа. Спинний мозок розміщений в хребетному каналі від довгастого мозку до до другого поперекового хребця, являє собою тяж з центральним каналом , заповнений прозорою рідиною, яка циркулює між ним і шлуночками головного мозку. Від кожного сегмента відходить пара спинномозкових нервів, які інервують шию, тулуб, верхні та нижні кінцівки.

Частина тіла, що іннервується волокнами одного сегмента, на­зивається метамером (ділянка шкіри, іннервована чутливими волок­нами сегмента зветься дерматом) .Чутливі нервові волокна перед входом у задні роги спинного мозку утворюють задні чутливі корінці. Від передніх рогів спинного мозку відходять аксони рухових нейронів(мотонейронів), які утворюють передні корінці. Від бокових рогів грудного і поперекового відділів спинного мозку у складі передніх корінців відходять симпатичні нервові волокна , які спрямовуються до симпатичних стовбурів. Симпатичних стовбурів два, вони розташовані по обидва боки хребта. Кожний симпатичний стовбур являє собою, ланцюг нервових вузлів (гангліїв).В гангліях стовбура переривається більшість симпатичних прегангліонарних нервових волокон. Проте частина їх тут не переривається і доходить до гангліїв нервових сплетінь черевного, серцевого, верхнього і нижнього крижового. Постгангліонарні волокна симпатичних нервів направляються до своїх виконавчих органів. Від ІІ- ІV крижових сегментів спинного мозку відходять прегангліонарні парасимпатичні волокна тазового нерву, що іннервує органи малого тазу. Всі інші парасимпатичні нервові волокна беруть свій початок в ядрах стовбурової частини головного мозку. Черепно-мозкових нервів 12 пар. Парасимпатичні нервові волокна входять до складу ІІІ, VІІ ,ІХ, Х пар черепно-мозкових нервів.

Передні корінці є руховими, задні - чутливими. Це закон Бела і Мажанді. Його експериментальні докази. По-перше, електричне по­дразнення периферичного відрізка попередньо перерізаного задньо­го корінця не викликає ефекту, а подразнення центрального відрізка приводить до генералізованої (больової) рухової реакції. Електрич­не подразнення центрального відрізка переднього корінця (при умові місцевого знеболювання твердої мозкової оболонки) не ефективне, але подразнення периферичного відрізка переднього корінця викликає: локальну рухову реакцію. Аналогічні докази можна також отри­мати при електричному подразненні переднього чи заднього корінця з реєстрацією електричних потенціалів тільки у передньому корінці. Огже. по задніх корінцях імпульси прямують центрипетально аферентно, по передніх - центрифугально, тобто еферентно

.

Ще один експериментальний доказ - дослід Мюллера. У спинальної жаби перерізають з одного боку (наприклад зліва) усі задні корінці, з другого (справа) - усі передні. Кислотний рефлекс Тюрка можна одержати при зануренні в концентрований розчин кислоти тільки правої лапки, а проявиться він у такому разі згинанням лівої. Отже, від рецепторів шкіри імпульси прямують до спинного мозку по задніх корінцях, а ефектора досягають по передніх.

Відповідність між сегментами і метамерами у людини має місце по задньокорінцевій (чутливій) іннервації, задньокорінцеві волокна кожного сегмента іннервують певні ділянки шкіри і певну групу м'язів

Так, задні корінці І-ІV шийних сегментів забезпечують іннервацію чутливими волокнами шкіри і м'язів потилиці та шиї, а також діафрагму (ПІ-ІV сегменти). Задні корінці V-VШ шийних та І-ІІ гру­дних забезпечують іннервацію шкіри і м'язів плечового пояса і верх­ньої кінцівки; решта грудних (ІІІ-Х1І) іннервують тулуб. Поперекові і крижові сегменти іннервують ділянку промежини і нижніх кінцівок. Для передніх корінців сегментарність в іннервації збереглася лише.

для міжреберних м'язів. Решта м'язів одержує передньокорінцеві (рухові) волокна від різних сег­ментів. Відхилення в сегментарності є і в чутливій іннервації метамерів. Кожен метамер одержує задньокорінцеву іннервацію від трьох суміжних сегментів. Унас­лідок цього повне випадіння чутли­вості в певній ділянці тіла буде спо­стерігатися при умові пошкоджен­ня трьох суміжних сегментів спин­ного мозку.

Невропатологам метамерний розподіл ділянок чутливості допо­магає уточнити локалізацію по­шкодження спинного мозку на під­ставі розладів або випадіння в пев­них місцях шкіряної та пропріорецепттивної чутливості. Також враховується, що задньокорінцева іннерва­ція має значення не тільки для за­безпечення чутливості за допомогою висхідних провідникових шля­хів, але й для регуляції за принципом зворотного зв'язку рухів, пози, тонусу. Звідси порушення координації рухів у суглобах пальців рук при охолодженні; як патологічний симптом - так звана спинальна сухота у зв'язку з пошкодженням структур спинного мозку при си­філітичній інфекції.

На поперечному розрізі спинного мозку чітко виділяється сіра і біла речовина. Сіра речовина знаходиться в центрі. Нагадує вона крила метелика з виступами назад, вперед, а в торако-люмбальному відділі - в боки. Ці виступи сірої речовини - роги (задні, передні і бокові). Сіра речовина складається з тіл нервових клітин а також частково їх відростків. Усі нейронні елементи спинного мозку мож­на розділити на 4 головні групи: еферентні нейрони (мотонейро-ни), вставні пропріоспинальні нейрони (інтернейрони), нейрони вцсхідних трактів та інтраспинальні волокна чутливих аферент­них нейронів.

Мотонейрони поділяються на два головних типи: а- і y-мотонейрони. Альфа-мотонейрони іннервують скелетні м'язи (екстрафузальні волокна) і забезпечують скорочення м'язів. Гама-мотонейрони іннервують інтрафузальні м'язові волокна як додаток до рецепторів розтягування. Мотонейрони розташовані в передніх рогах спинного мозку. Особливу групу еферентних нейронів складають вегетативні прегангліонарні, які розташовані в бокових і частково в передніх рогах.

Навколо сірої речовини розташована біла, яка побудована нер­вовими волокнами, що утворюють висхідні і низхідні повідні шляхи.

Функції спинного мозку можна поділити на дві групи - рефлек­торні та провідникові.