29

10. Предмет і завдання джерелознавства.

Кожна гуманітарна наука, наукова галузь, навчальна дисципліна базуються на власній джерельній базі — комплексі, сукупності джерел, що становлять основу наукового дослідження. Має власну джерельну базу й історична наука — сукупність джерел історичного пізнання. Проблеми дослідження джерельної бази історичної науки, встановлення її повноти, закономірностей створення й функціонування, теорії та практики використання в наукових історичних дослідженнях становлять основу джерелознавчих знань, фундамент науки джерелознавства.

Історичне джерелознавство — це спеціальна галузь наукових історичних знань, яка вивчає походження історичних джерел, теорію і методику їхнього використання в історичних дослідженнях, склад, структуру й функціонування джерельної бази історичної науки.

Новітня історіографія розглядає джерелознавство не тільки як структуровану систему знань історичної науки, а Й як дослідницький метод, що включає джерелознавчий аналіз та джерелознавчий синтез.

Як система наукових знань, історичне джерелознавство почало складатися в епоху Просвітництва, коли нагромаджені людством історичні знання набули характеру науки, хоча її витоки сягають античних часів. З розвитком історичної науки, розширенням кола використовуваних нею джерел, розвивалося й удосконалювалося джерелознавство, приходило й утверджувалося розуміння необхідності критичного ставлення до джерел. Аналітичний підхід до джерелознавства як до системи знань про джерельну базу історичної науки і методи дослідження джерел дає можливість виявити його складну структуру, виділити його основні компоненти. Джерелознавство включає в себе передусім теорію і джерелознавчу практику.

Предмет історичного джерелознавства складають: закономірності формування джерельної бази історичної науки в цілому та окремих груп джерел і відображення в них процесу історичного розвитку, їх функціонування в історичному дослідженні, функціонування джерелознавства в системі історичної науки.

З предмета історичного джерелознавства випливають його функції, теоретичні і практичні завдання як спеціальної галузі науки. До теоретичних завдань джерелознавства належить:

1. розробка загальної теорії джерелознавства, яка охоплює розвиток систематизованих знань про природу історичних джерел, їх функціонування в історичному дослідженні, основні поняття, категорії і терміни історичного джерелознавства.

2. опрацювання теоретичних проблем джерелознавства окремих компонентів історичної науки, у тому числі всесвітньої історії, історії України.

3. вироблення принципів та методів наукового дослідження історичних джерел і використання джерельної інформації.

До практичних завдань джерелознавства можна віднести такі:

1. вдосконалення наукових методичних прийомів і засобів вивчення та використання джерел.

2. аналітико-інформативне вивчення окремих джерел або їх комплексів.

3. забезпечення історичних досліджень вирогідними джерелами і фактичними знаннями.

4. формування на базі джерел сукупності наукових фактів.

Функції джерелознавства: пізнавальна, світоглядна та прогностична.

Пізнавальна – забезпечує глибоке проникнення в походження і природу джерел, їх зміст та інформативний потенціал.

Світоглядна – спрямована на повніше використання джерел у формуванні наукового світогляду, історичної свідомості, на виявлення закономірностей історичного процесу.

Прогностична – відкриває широкий простір для пошуку, виявлення і включення до наукового обігу нових, досі невідомих джерел, здобування з уже оприлюднених пам’яток.