Види і структура колективу

Розрізняють колективі первинні і вторинні, постійні і тимчасові.

Первинний колектив характеризується тим, що його члени знаходяться в постійних ділових, дружніх, побутових стосунках. Колектив студентської групи – одна із форм первинного колективу, який входить до колективу курсу, факультету, університету, які можна назвати вторинними. Важливо, щоб був взаємозв’язок між первинними і вторинними колективами. Це може бути: спільна трудова діяльність, загально курсові, факультетські, загальноуніверситетські заходи (вечори, конференції, зустрічі, олімпіади, конкурси тощо).

Постійними є студентські групи, а тимчасові створюються для спільної діяльності (заняття в гуртках, секціях, проходження практики та ін.)

Будь-який первинний колектив характеризує як офіційна (формальна), так і неофіційна (неформальна) його структура. Формальні групи створюються на основі певних офіційних документів. Неформальні групи виникають на основі симпатії, інтересів, близькості поглядів, переконань. Вони не передбачаться ніякими інструкціями. Становище студента визначається ставленням до нього однокурсників, товаришів.

Отже, ставлення до студента в групі може бути позитивним, індиферентним (нейтральним), негативним. Останнє багато в чому сприяє негативним емоціям студента, гальмує його діяльність, стримує ініціативу, творчість.

У несприятливих умовах знаходяться й ті студенти, як знаходяться в нейтральній системі колективних відносин. Чим більше ізольованих студентів, тим гірший мікроклімат у групі.

Місце студента в колективі групи визначають різні фактори: моральні, вольові, інтелектуальні якості, фізична сила, зовнішній вигляд, товариськість, уміння встановлювати контакти. Дослідження, проведені Л.Уманським, виявили цікаву закономірність: люди, які не користуються авторитетом, повагою в групі й які не поважають групові норми, пасивні в суспільних справах, конфліктують з колективом, схильні перебільшувати свою гідність і своє місце в групі. Лідери ж частіше скромної про себе думки. Ця ситуація підтверджує вислів Л.М.Толстого, що людина є дробом, у чисельнику якого те, чим, вона є насправді, а в знаменнику – те, що вона про себе думає. Популярності конкретного студента в групі сприяє його вміння встановлювати контакти з однокурсниками; рівень знань, умінь, бажання допомогти іншому; зовнішній вигляд; фізична сила.

Негативне ставлення виникає, коли студент байдужий до своїх справ і до справ товаришів, безпідставно протистоїть групі.

У цілому, якості, що приваблюють інших, - це інтелектуальні (загальний розвиток, широта знань), ставлення до навчання, майбутньої професії (настирливість, відповідальність, старанність), товариськість, добродушність, делікатність, тактовність, воля та ін.

Ось розповідь космонавта Г.С.Тітова про лідерські якості першого космонавта Ю.О.Гагаріна:

“Колектив наш склався із швидкістю майже космічною – всі ми були одного віку, одного рівня підготовки, і, найголовніше, всіх нас об’єднувала одна ідея, заради якої ми були готові на все... думали всі разом... глузували. Шалено дискутували...”

Саме на цих зборах Гагарін звернув на себе увагу.

“Зараз можна говорити про лідерство, так от ми відчули в ньому риси лідера, можливо, підсвідомо відчули. Ми вловили в його спокійності у хвилини шаленої суперечки, в його мудрій розсудливості, вмінні швидко знаходити точні й правильні рішення, в його таланті в науках, коли ми почали вивчати космічну техніку. У хороших фізичних даних Юри – він одразу виявив себе на спортивному майданчику. Він виділявся не різко, а так – ледь-ледь. Але виділявся”

Тому важливо виявити становище студента в колективних відносинах, щоб забезпечити його сприятливий статус у колективі.

Цьому може сприяти: багатство стосунків між студентами, самодіяльність, творчість, ініціатива, постійне примноження духовного багатства, створення і дбайливе збереження традицій, емоційність колективного життя, дисципліна і відповідальність особистості за свою працю, поведінку.

На ставлення до однокурсника, як відзначають психологи, впливають і такі якості особистості: чи не надмірна його люб’язність? Чи не втомлива його послужливість? Чи не занадто він дратівливий; чи не схильний він до ризикованих визнань? Чи не багато розповідає про свої турботи і неприємності або, навпаки, похваляється своїми успіхами? Може, говорить занадто нервово, гучно, безапеляційно.